/За підсумками Х сесії Міжурядової ради країн СНД з розвідки, використання та охорони надр/

З 4 по 6 липня 2006 року в Мінську (Білорусь) проходила Х сесія Міжурядової ради країн СНД з розвідки, використання та охорони надр. На ювілейне засідання Міжурядової ради зібралися представники геологічних служб України, Росії, Білорусі, Казахстану, Киргизстану та Таджикистану.

Нагадаємо, що цей виконавчий орган був створений навесні 1998 року після прийняття Гірничої Хартії держав-учасниць СНД та підписання Угоди про співробітництво в області вивчення, розвідки та використання мінерально-сировинних ресурсів (27 березня 1997 р.). Головна мета Міжурядової ради полягає у здійсненні завдань Угоди та Гірничої Хартії, націлених на розвиток геологічного співробітництва.

У складі української делегації на чолі з головою Державної геологічної служби України Дмитром Гурським у роботі Міжурядової ради взяли участь – М.Гейченко, І.Чуприна, А.Толкунов (Держгеолслужба України), В.Металіді (ПДРГП «Північгеологія»), О.Бобров (УкрДГРІ).

Про тематику питань, що розглядалися на нараді в Мінську, про участь України в міжнародних геологічних проектах,  стан та перспективи їх виконання розповідає один з учасників зібрання – начальник Відділу регіональних геологічних та геофізичних досліджень Держгеолслужби Мінприроди Михайло Гейченко.

На сесійних засіданнях Міжурядової ради в Мінську було розглянуто широке коло питань, зокрема хід реалізації Угоди про прикордонне співробітництво в області вивчення, освоєння та охорони надр від 31 травня 2001 року щодо складення карт та реєстрів транскордонних та прикордонних родовищ корисних копалин і моніторингу геологічного середовища. Учасники зібрання постановили утворити робочу групу з прикордонного співробітництва для системного узагальнення матеріалів, підготовки проектів погоджених законодавчих та нормативно-правових документів і розробки пропозицій щодо реалізації конкретних проектів. Координацію робіт з прикордонного співробітництва було доручено російській стороні (Центру співробітництва з країнами СНД).

На сесії також йшлося про розробку «Стратегії співробітництва держав-учасниць СНД з розвідки, освоєння, видобутку та використання мінерально-сировинних ресурсів», міждержавної програми «Нові технології розвідки, видобутку, переробки та використання вугілля», проекту методичних рекомендацій з геомоніторингу прикордонних територій країн СНД; виконання науково-дослідної роботи «Аналіз стану мінерально-сировинної бази країн СНД з урахуванням сировинного потенціалу та результатів проведених геологорозвідувальних робіт» тощо.

Окремо розглядався стан виконання спільних проектів з регіонального вивчення надр і складення карт геологічного змісту. Україна, зокрема, бере участь у наступних проектах: «Складення ГІС-атласу  карт геологічного змісту території СНД і споріднених держав масштабу 1:2 500 000 з базою даних родовищ корисних копалин»; «Геологічна будова Кавказько-Кримсько-Карпатської області»;  «Підготовка і видання комплекту геологічних карт  дна Азовського моря масштабу 1:200 000» тощо.

ГІС-атлас країн СНД

Роботи зі створення ГІС-атласу започатковані 2003 року і мають завершитися його виданням у 2008 році. До складу ГІС-атласу увійдуть: геологічна карта, тектонічна карта, карта аномального магнітного поля, гравіметрична карта, мінерагенічна карта твердих корисних копалин (з базами даних), мінерагенічна карта вуглеводневої сировини (з базами даних), а також карта «Космічний образ країн СНД».

В Україні подібні роботи в рамках міжнародного проекту виконуються вперше. В основу української частини ГІС-атласу буде покладено карти геологічного змісту України, створювані найкращими фахівцями відповідних напрямів УкрДГРІ, інших вітчизняних геологічних закладів та організацій.

Згідно з домовленістю російськомовний варіант виконаних робіт українська сторона передасть ініціатору міжнародного проекту зі складення ГІС-атласу країн СНД – ВСЕГЕІ (Всеросійський науково-дослідний геологічний інститут імені О.П.Карпінського), а двомовний (українсько-російський) варіант з реферативним доповненням англійською мовою стане основою розширеної версії ГІС-атласу України, до якої, окрім вище згаданих карт, включать палеогеографічну, геоморфологічну та ін. карти геологічного змісту.

Розширена версія ГІС-атласу України матиме багатоцільове призначення. Насамперед атлас використовуватимуть в освітній сфері з метою популяризації досягнень вітчизняної геологічної галузі в Україні і за кордоном. Допомагатиме він і у вирішенні проблемних питань різних галузей народного господарства. Окрім того, оптимальний аналіз бази даних родовищ корисних копалин, що є додатком до атласу, сприятиме ефективному використанню мінерально-сировинної бази України. Варто відзначити, що за результатами роботи над складенням ГІС-атласу України буде створено технологію ГІС-картування, яка значно полегшить та спростить роботу зі складення ГІС-атласів України інших масштабів (1:1 000 000, 1:500 000 і т.п.) та ГІС-комплекту карт масштабу 1:200 000 на основі «Держгеолкарти–200».

Геологічна будова Кавказько-Кримсько-Карпатської області

Над складенням карти геологічної будови Кавказько-Кримсько-Карпатської області масштабу          1:1 000 000 працюють геологи трьох країн – України, Росії та Грузії. Донедавна українську робочу групу очолював досить досвідчений та обізнаний на цій тематиці науковець – Станіслав Сергійович Круглов. За творчим задумом геолога та завдяки його добрим науковим зв`язкам з фахівцями сусідніх Карпатських країн (Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, Чехія тощо) міжнародний проект мав відобразити геологічну будову не лише української частини Карпат, а й інших країн, на території яких розкинулися Карпатські гори. Однак успішному здійсненню задуманого завадила передчасна смерть ученого. Трагічна подія на тривалий час вибила з колії українську робочу групу та призупинила роботи. Нині їх вже відновлено, але побудовано за іншим принципом. Відтепер загальне координування проекту здійснює старший науковий співробітник Українського державного геологорозвідувального інституту Валентина Колосовська, а основну роботу виконують регіональні геологічні підприємства на підрядних умовах.

Геологічна карта  дна Азовського моря масштабу 1:200 000

Рішення про складення спільними зусиллями українських та російських фахівців геологічної карти дна Азовського моря масштабу 1:200 000 прийнято ще два роки тому на VIII сесії Міжурядової ради країн СНД. Від Росії головним виконавцем робіт визначено НВО „Южморгео”, від України – КП „Південекогеоцентр”. Станом на липень 2006 року українською стороною виконано чималий обсяг робіт, зокрема наявний геологічний матеріал зібрано та систематизовано на 50%, складено основні та спеціальні попередні геологічні карти, підготовлено обсяги необхідних польових робіт у суміжній зоні акваторії Азовського моря. Однак на прохання російської сторони, котра не встигає з геологічним довивченням своїх площ через розбіжності у строках виконання російського та українського Держзамовлень на регіональні геологічні роботи, територія картування була звужена до двох аркушів – L–37–XIX, L–37–XXV (Керченська протока). Зі зміною геологічного завдання виникла потреба у погодженні методики та етапності подальших робіт. У цьому зв`язку на вересень поточного року заплановано робочу нараду виконавців робіт, що відбудеться в Україні на базі КП „Південекогеоцентр”. З-поміж іншого, учасники зібрання мають вирішити: форму й порядок обміну геологічною інформацією між сторонами; порядок апробації проміжних матеріалів (робочих легенд, макетів карт тощо) та затвердження кінцевих результатів.

На Х сесії Міжурядової ради Україна разом з іншими країнами-учасниками міжнародного зібрання приєдналася до виконання нового міжнародного проекту "Спільне проведення гідрогеодинамічного моніторингу з вивчення передвісників землетрусів як методу коротко-середньострокового прогнозу землетрусів". До жовтня 2006 року учасникам спільної роботи доручено підготувати свої пропозиції та зауваження до проекту Угоди про співпрацю на цій ниві. Відтак координатор проекту, яким визначено геологічну службу Казахстану, зобов`язався за півроку доопрацювати проект Угоди та надати зацікавленим сторонам для підписання.

Під час перебування в Мінську українська делегація провела плідні переговори щодо двостороннього співробітництва з керівництвом геологічної служби Білорусі. Обидві країни виявили велику зацікавленість у ньому і як наслідок – домовилися про створення українсько-білоруської робочої групи з розгляду можливості співпраці в гідрогеологічній, геоекологічній, інженерно-геологічній та інших сферах з вирішенням наступних конкретних завдань:

- спільне вивчення транскордонних структур Прип`ятського прогину та Дніпровсько-Донецької западини з метою прогнозування родовищ вуглеводнів;
- створення спільних гравімагнітних карт на цифровій основі;
- спільне проведення ГДП-200 та підготовка до видання карт геологічного змісту
масштабу 1:200 000;
- координація робіт з геологічного та геолого-прогнозного картування масштабу 1:50 000;
- спільна оцінка перспектив виявлення покладів бурштину на території району аркушів „Сарни” та „Рубель” (Прип`ятський бурштиноносний район).

Проте, щоб ці роботи проводити на законній підставі, між відповідними центральними органами виконавчої влади України і Білорусі має бути підписаний „Меморандум про взаєморозуміння”, що є по суті законодавчою базою для співпраці в галузі геологічного вивчення, використання та охорони надр. До речі, на сьогоднішній день Україна вже підписала подібні меморандуми із 46 країнами світу. А з Білоруссю, на жаль, і досі не вдалося.

У ході візиту в Білорусь українські фахівці ініціювали також ряд робочих зустрічей зі своїми колегами з Російської Федерації, Казахстану, Киргизстану, Таджикистану, на яких обговорювали проблеми співробітництва у сфері вивчення, розвідки та використання мінерально-сировинних ресурсів, підготовки і підвищення кваліфікації фахівців геологічного та гірничо-геологічного профілю в країнах-учасницях Гірничої Хартії, інші актуальні питання.

Між тим за браком часу на сесійних засіданнях Міжурядової ради геологи не змогли детальніше зупинитися на проміжних результатах виконання багатьох чинних міжнародних проектів та довгострокових програм. Такий стан речей спонукав визнати за необхідне проведення міжсесійного засідання учасників Міжурядової ради. За його організацію взялася українська сторона. Місце і час проведення заходу ще будуть уточнюватися, але вже зараз розпочинається робота з підготовки до цього форуму, в якому тією чи іншою мірою будуть задіяні всі геологічні підприємства Держгеолслужби України.

Що ж до місця і часу проведення наступної XI сесії Міжурядової ради, а також святкування Х річниці Гірничої Хартії, то турботу про це взяла на себе таджицька сторона. Отже, обидва заходи відбудуться восени 2007 року в столиці Таджикистану Душанбе.