Україна широко закуповує іноземні технології десятирічної давнини, незважаючи на те, що має значний власний науково-технічний та технологічний потенціал. На думку президента Академії технологічних наук України Анатолія Морозова, якщо ситуацію зараз не виправити, Україна поступово перетвориться на «малий технологічний смітник». «Чим більше ми купуємо цих застарілих технологій, тим далі відстаємо від розвитку світового технологічного ринку», — вважає А.Морозов.

    Однією з головних тем «круглого столу» «Технології України на порозі третього тисячоліття» був розвиток ресурсо-зберігаючих технологій, зокрема, у паливно-енергетичному комплексі. При обговоренні вказувалося на те, що в Україні нинi розвідано понад 1 млрд. тонн геологічних запасів нафти, але її видобуток за всі роки становить лише 300 млн. тонн. Тож не дивно, що показник нафтовіддачі в Україні значно поступається світовому рівню — відповідно 21% і 45%. Оскільки понад 80% запасів нафти, що залишаються в надрах, належать до важковидобувних, збільшення видобутку нафти можливе тільки в разі застосування нових технологій.

    Як стверджує колишній голова Держкомнафтогазпрому України, а нині науковець Євген Довжок, нові технології мають бути застосовані в напрямi ущільнення мережі свердловин на родовищах. Звичайно, цього можна досягти шляхом буріння нових свердловин, однак, зважаючи на 4—5-кі лометрову глибину залягання нафти, це обійдеться дуже дорого. Інший варіант значно економічніший (30% від вартості будівництва нових свердловин): за словами Є.Довжка, він передбачає буріння похило спрямованих стовбурів із існуючих свердловин. Другий напрям, де застосовуються нові технології, пов’язаний із використанням горизонтальних стовбурів. Такі свердловини, повідомив Є.Довжок, в Україні вже є, однак поки що їх обмаль.

    Реалізація нових технологій у нафтогазовому комплексі в значній мірі стримується через те, що необхідне для цього обладнання Україні доводиться закуповувати за кордоном: адже ухвалена на початку 90-х років програма розробки вітчизняної техніки не виконується через відсутність фінансування. Не додає оптимізму й визнання Є.Довжком того факту, що жодна наукова установа в Україні не займається розробкою нових технологій для нафтогазової промисловості.

    В інших сферах гірничо- добувного комплексу здобутки вітчизняних технологів виглядають більш вагомими. Відомо, що Україна завжди ввозила з-за кордону сировину для виробництва фосфорних добрив, оскільки українські природні фосфорити надто бідні. Тепер, за словами академіка АТНУ Миколи Гавриленка, в Україні вперше розроблено і реалізовано технологію отримання фосфоритів на рівні суперфосфату, що досягається завдяки новим методам збагачення і температурної обробки бідних руд. Прогресивні технології також застосовано і при збагаченні марганцевих та залізних руд, що рівнозначно відкриттю нових родовищ.