Експерти стверджують, що Україна покладами газу може наздогати Саудiвську Аравiю та Ірак

Як кажуть геологи, у нашiй державi, яка, до речi, входить до числа двадцяти країн свiту з найбiльшими запасами газу, знайдено величезнi запаси блакитного палива об'ємом близько двох трильйонiв (!) кубометрiв. Для порiвняння: розвiданi запаси газу Саудiвської Аравiї оцiнюються в 6,654 трильйона кубометрiв, Iраку – 3,1 трлн. кубометрiв, Лiвiї – 1,3 трлн. кубометрiв.

Повiдомлення про цi мегапоклади з'являлися вже давно. Йшлося i про те, що насправдi цi родовища були розвiданi ще за часiв Радянського Союзу, проте заява геологiв нiбито припала на перiод розпаду СРСР та здобуття Україною незалежностi. Тож Москва iз зрозумiлих причин данi геологiв утаємничила.

Нинi, схоже, над цим секретом поволi пiднiмається завiса. Пiд час недавнього вiзиту на Луганщину прем'єр-мiнiстра Юрiя Єханурова, у прямий телеефiр за його участю зателефонув мiсцевий мешканець i повiдомив, що неподалiк села Пархоменко Краснодонського району Луганської областi якраз i є отi гiгантськi газовi запаси. Прикметно, що Єхануров цiєї iнформацiї не лише не спростував, а навпаки – пiдтвердив. Пояснив, що через брак коштiв ми "ходимо по своєму газу, але не можемо його використати".

Експрес запитав вiдомого економiста, представника Президента в Кабiнетi Мiнiстрiв Володимира Ланового, чи обгрунтованi чутки про те, що Україна фактично сидить на величезнiй пiдземнiй газовiй хмарi.

– Кiлька мiсяцiв тому ви заявили, що в нашiй державi є величезнi поклади газу, адекватнi з запасами країн Перської затоки, але де саме вони? Чи не є Луганщина цим газовим Клондайком?

– Коли я робив таку заяву, то справдi ця iнформацiя була невiдомою. Тепер ми знаємо вже трохи бiльше. Є вiдомi райони запасiв газу. Переважно це на Донеччинi, Чернiгiвщинi, Луганщинi, а також на шельфi Чорного i Азовського морiв. Є великi запаси газу i в Захiднiй Українi, в Карпатах – у Чернiвецькiй i Львiвськiй областях. Цей газ залягає як на великих, так i на малих глибинах. I його об'єм справдi обраховується трильйонами кубометрiв.

Але все пов'язано iз значними капiталовкладеннями. Не можна думати, що за цiни 3 – 4 долари за тисячу кубометрiв газу, яка нинi є на внутрiшньому ринку, хтось буде вкладати великi капiтали у видобуток газу.

– Скiльки, на вашу оцiнку, в нас є газу? 

– Ми видобуваємо 20 мiльярдiв кубометрiв газу за рiк, а можемо видобувати – 60 мiльярдiв, i тим самим лiквiдувати свою залежнiсть вiд Росiї та Туркменистану. Нинi ми споживаємо 74 мiльярди кубометрiв, але, як вiдомо, тепер запроваджено програму рiзкої економiї газу.

Взагалi є рiзнi характери дослiдження корисних копалин. Є прогнознi запаси, про якi данi – приблизнi, є розвiданi копалини, коли пробурили експериментальну свердловину, а є промисловий видобуток, коли цi копалини визначенi обсягом i тиском i експлуатуються. Тобто, говорити про наш вiрогiдний обсяг газу можна лише дуже приблизно. Однак рiзнi дослiдження наших надр, у тому числi й аерокосмiчнi, пiдтверджують наш оптимiстичний прогноз.
 
– Ви кажете про нестачу коштiв на видобуток. А скiльки цих коштiв треба, щоб почати видобувати цей газ?

– Щоб пробурити одну свердловину на п'ять кiлометрiв, потрiбно приблизно два мiльйони доларiв. I досягти такої глибини можна найбiльше за рiк-пiвтора. Це твердi горизонти, їх важко бурити. Є й сучаснiшi технологiї, якi швидше бурять, але вони значно дорожчi.

Але хто буде вкладати в цю справу кошти, якщо весь видобутий газ забирається "Нафтогазом" i вiн диктує при цьому свою цiну? Будь-який iнвестор скаже: "Вибачте, це планова економiка". I матиме рацiю. Всi хочуть мати ринкову цiну. Якою вона буде – бiльшою чи меншою – це iнше питання, але всi бiзнесмени хочуть бути вiльним вiд свавiлля чиновникiв. У нас поки що цього нема.

I це перша проблема, яку треба вирiшити. Друга умова – це гарантiї, що не заберуть грошей i не нацiоналiзують свердловини. Тобто потрiбен законодавчий механiзм гарантiй iнвесторам.

А загалом, за оптимiстичного розвитку ситуацiї, в майбутньому ми могли б експортувати свiй газ, хоча особисто я вважаю, що доцiльнiше було б тримати його для себе.