З цією метою проведено спільну роботу фахівцями Держуправління ОНПС у Вінницькій області, ДП "Поділлягеодезкартографія" та науковцями Центру аерокосмічних досліджень Землі НАН України.
Наземне забезпечення, поряд з дистанційним зніманням та геоінформаційними системами є важливою складовою створюваної в Україні системи дистанційного природоресурсного та екологічного моніторингу.
Вінницький фотограмметричний полігон дистанційного зондування землі, де можливо вирішувати цілий комплекс завдань, стане першим в Україні. Місцем його розташування обрано частину території Тиврівського району.
За словами спеціалістів, дана місцевість ідеально підходить для полігону, на якому можна і, навіть, вже розпочалося відпрацювання тих методів широкого застосування космічних технологій, які можуть бути об’єктивним інструментом оцінки ситуації на землі з космосу. По-перше, це наявність типового ландшафту для більшості територій України, розвинена екомережа, наявність плоскорівнинної місцевості, залісені, рівнинні, пересічені та горбисті території. По-друге, наявність населених пунктів, промислові та сільськогосподарські об’єкти, розвинена мережа автошляхів та залізничних доріг, гідрографічні об’єкти та споруди.
Серед запланованих досліджень – розробка моделей формування узагальнених спектральних портретів природних об’єктів, а також розроблення науково-методичних основ використання результатів аерокосмічних зйомок для топографічного картографування місцевості. Розвинений полігон дистанційного зондування Землі може стати центром сертифікації систем дистанційного топографічного картографування місцевості.
Даний об’єкт може стати базовим для таких міжнародних програм, як глобальні зміни клімату та глобальний моніторинг стану довкілля, може вирішувати як відомчі, так і міжвідомчі задачі охорони природи, оцінки природних ресурсів, геоботанічні, кліматичні прогнози тощо. У майбутньому науковці планують вийти із напрацьованими матеріалами на міжнародний ринок космічної інформації.
Довідково: Наземні дослідження виконують на полігонах паралельно з дистанційним зніманням з метою одержання максимально достовірної інформації про існуючі природно-господарські об’єкти.
Одержану на полігонах інформацію використовують для інтерпретації дистанційних матеріалів, визначення залежностей між фізико-хімічними характеристиками та одержаними спектральними знімками земних об’єктів. У результаті зростає ймовірність правильного розпізнавання інформативного сигналу. Відповідно з’являється можливість прогнозувати екологічній стан, шукати корисні копалини, ухвалювати оптимальні управлінські рішення щодо природокористування.
Міністерство охорони навколишнього природного середовища України