Аналіз загальної геолого-гідрогеологічної ситуації в Донецькій області  свідчить, що гідродинамічні умови формування підземних вод визначаються орогідрографічними умовами території, специфікою геологічної будівлі, тектонікою. Ці фактори визначають територіальний розподіл областей підживлення, розвантаження і напрямок руху підземних вод. Підземні води широко використовуються для водопостачання міст, селищ.

Антропогенні фактори завдають значного впливу на навколишнє природне середовище. У загальному балансі джерел забруднення геологічного середовища значну частину займають стічні води, що утворюються в різних виробництвах у побуті.

У ґрунтах і підземних водах району відбувається накопичування важких токсичних металів, різних органічних забруднювачів у кількостях по окремих компонентах у десятки разів більш ГДК.

Шахтні води, що скидаються, містять у кількостях вище ГДК стронцій, мідь, цинк, нікель, титан, свинець, ртуть, кобальт, бром. Шламові води промислових виробництв містять фенол, толуол, бензол,  формальдегід. Стічні води коксохімзаводів містять ефіророзчинні речовини,  феноли, роданіди, ціаніди й інші речовини.

Для контролю вмісту шкідливих речовин проводиться моніторинг підземних вод. Робітниками ДРГП “Донецькгеологія” проведені роботи по збиранню гідрорежимної інформації по свердловинам відомчої мережі за 2009 рік по 69 підприємствам (198 спостережних свердловин). Відомча мережа спостережних свердловин знаходиться в районах високої інтенсивності антропогенного впливу на підземні води. Метою створення цієї мережі є оперативне виявлення антропогенних впливів в режимі підземних вод і контроль за рівнем їх забруднення.

Задачами мережі моніторингу підземних вод на типових ділянках техногенної  дії мережа є:

1)      систематичне спостереження і своєчасне виявлення виснаження і забруднення підземних вод (особливо це має значення на ділянках водозаборів);

2)      оцінка масштабів і спрямованості гідрогеодинамічних процесів і сучасного забруднення підземних вод, вивчення розвитку області забруднення підземних вод в часі і за площею;

3)      прогноз зміни рівнів і процесу забруднення підземних вод, вивчення руху забруднюючих речовин в підземних водах і підготовка на цій основі пропозицій по водозахисних  заходах;

4)      вивчення міграції забруднюючих речовин у підземних водах і визначення міграційних параметрів за спостереженнями за динамікою області забруднення.

Мережа наглядових свердловин для вивчення забруднення підземних вод розміщена з урахуванням наступних чинників:

- родовища, характеру і розміру (форми) джерела забруднення;

- конфігурації області забруднення підземних  вод, будови водоносного горизонту і його граничних умов;

- напрямку природного руху підземних вод;

- швидкості руху забруднення  підземних вод, місцеположення водозаборів і шляхів надходження до них забруднених або природних некондиційних вод.

Основна частина свердловин знаходиться на найкрупніших і небезпечних в екологічному відношенні промвузлах.

На базі інформації про моніторинг підземних вод в Донецькій області у 2009 році можна зробити наступні висновки:

- методика відбору проб води на хімічний аналіз  на більшості підприємств не  витримується, тому результати є не представницькими;

- необхідно розширювати спостережну мережу, деталізувати одержувану інформацію для отримання більш чіткої картини стану підземних вод Донецької області.

Міністерство охорони навколишнього природного середовища Укр