Президенти України і Румунії Віктор Ющенко і Траян Бесеску на переговорах у Києві висловилися за доцільність спільного видобутку нафти і газу з шельфу Чорного моря.

Пан Бесеску сказав, що це могло б гарантувати двом країнам альтернативне джерело енергоресурсів. На зустрічі двох президентів було створено президентську комісію Ющенко-Бесеску, яка займатиметься проблемами континентального шельфу, судноплавного шляху Дунай-Чорне море, які ще раніше викликали, та й продовжують викликати певні тертя у двосторонніх взаєминах.

Віктор Ющенко і Траян Бесеску перемогли на президентських виборах під гаслами євроінтеграції і боротьби за демократію, і, попри чимало існуючих проблем, саме на такому оптимістичному тлі проходили нинішні двосторонні переговори.

Цьому сприяло і долучення Румунія минулого року до ініційованої Україною і Грузією Балто-Чорноморсько-Каспійської співдружності, так званої дуги демократії, яка фактично оточила Росію і викликала відповідну ворожу реакцію Москви.

У травні у Вільнюсі відбудеться форум Співдружності за участю президентів і інших керівників з 20 держав Європи. Румунія в чергове підтримала під час нинішньої зустрічі вступ України до НАТО і на тлі такої підтримки з боку фактично всіх колишніх учасників Варшавського договору з країн Східної і Центральної Європи, приєднання України до альянсу видається, на думку аналітиків, реалістичним вже 2008 року.

Президент Румунії Траян Бесеску, який вже вчетверте за останні 12 місяців зустрічається з Віктором Ющенком, сказав:

"Хотів би публічно заявити про беззастережну підтримку з боку Румунії, як країни-члена НАТО, якнайшвидшої інтеграції України до системи євроатлантичної безпеки. Інтеграції до системи колективної безпеки на євроатлантичному просторі, яка створить необхідні сприятливі умови для наступного входження України до простору Євросоюзу. Румунія на першому етапі спочатку теж набула членства в НАТО, і на наступному етапі розвитку своїх взаємин з міжнародними організаціями приєднається до ЄС 1 січня 2007 року".

Румунія і Україна, які потерпали від газового тиску Росії на початку цього року, шукають альтернативних джерел, на відміну від тих країн, які дедалі глибше занурюються у політичну орбіту Росії.

Румунія, хоча і стверджує, що є менш залежною від російських енергоносіїв, ніж інші держави, все ж наприкінці минулого тижня разом з низкою країн колишнього комуністичного блоку закликала до спорудження нових сховищ газу для створення запасів палива, а також до прискореного будівництва газопроводу з Туреччини до Австрії.

Президент Віктор Ющенко запропонував румунській стороні вдатися до спільного видобутку нафти і газу з шельфу Чорного моря.

„Ми надіслали пропозицію Румунії, яка, на нашу думку, виглядає як компроміс, - використати частину акваторії шельфу Чорного моря. Використати природні ресурси на засадах спільної діяльності. Мова йде про приблизно 12 тисяч квадратних кілометрів. Це буде предметом роботи президентської комісії Ющенко-Бесеску”.

Траян Бесеску також висловив зацікавленість у спільному видобутку природних ресурсів з шельфу Чорного моря, кажучи, що це могло б бути одним з рішень, яке б гарантувало альтернативне джерело енергоресурсів.

Український президент був щедрий на ініціативи і заявив, що Україна готова запропонувати Бухаресту проект спільного виробництва ядерного палива згідно з міжнародними нормами.

Водночас давні проблеми україно-румунських взаємин, можливо, так і залишилися на пів шляху до розв’язання.

Хоча обидва президенти запевняли, що створена ними президентська комісія Ющенко-Бесеску, на кшталт україно-російської Ющенко Путін, саме і займатиметься розглядом і питання континентального шельфу, і судноплавного каналу Дунай-Чорне Море і спеціальних економічних зон у цьому морі.

На запитання журналістів – як нині вирішуються ці проблеми, коріння деяких сягають часів колишнього Радянського Союзу, була відповідь–віднайдено механізм вирішення проблем на дипломатичному рівні.