УХВАЛА
Геологічного форуму «Актуальні проблеми та перспективи розвитку геології:
наука й виробництво (Геофорум-2016)»,
с. Коблеве Миколаївської обл., 15-20 серпня 2016 р.

За підтримки Державної служби геології та надр України (Держгеонадр) Український державний геологорозвідувальний інститут (УкрДГРІ)  з 15 по 20 серпня 2016 року організував і провів у с. Коблеве Миколаївської області комплексний захід – Третій міжнародний геологічний форум «Актуальні проблеми та перспективи розвитку геології: наука й виробництво (Геофорум-2016)».

Метою Геофоруму-2016 були:

• розгляд науково обґрунтованих рекомендацій, спрямованих на максимальне забезпечення України власною мінеральною сировиною на основі дотримання принципу сталого розвитку;
• обмін досвідом з геологічного вивчення та використання надр;
• обговорення актуальних проблем геологічної галузі й надрокористування;
• налагодження співпраці науковців і виробничників з надрокористувачами всіх форм власності;
• консолідація зусиль наукових і виробничих організацій щодо пріоритетних напрямів діяльності та реформування геологічної галузі;
• пропаганда провідної ролі геологічної науки в розвитку мінерально-сировинної бази.

У роботі Геофоруму-2016 взяли участь понад 80 учасників з 27 підприємств і організацій, зокрема  провідні фахівці підприємств Держгеонадр (ДКЗ України,  УкрДГРІ, ДГП «Геолекспертиза»,   ДП «Укргеофізика», ДРГП «Донецькгеологія»,  ПАТ «Національна акціонерна компанія «Надра України», ДП «Укрнаукагеоцентр»);  НАК «Нафтогаз України»; вітчизняних академічних інститутів (Інститут геологічних наук, Інститут проблем машинобудування);  вищих навчальних закладів (КНУ імені Тараса Шевченка, Донецький національний університет, Одеський національний університет); видобувних і сервісних компаній,  представники зарубіжних компаній, інших підприємств, організацій та установ.

На Геофорумі-2016 було розглянуто широке коло питань, зокрема:

1. Пріоритетні напрями розвитку й відновлення мінерально-сировинної бази України  (вуглеводні, рудні та нерудні корисні копалини, підземні води).
2. Стан і перспективи регіональних геологічних та еколого-геологічних досліджень території України.
3. Новітні геолого-геофізичні технології пошуків і розвідки родовищ корисних копалин.
4. Геолого-економічна оцінка родовищ корисних копалин як регулятор оптимального користування надрами.
5. Нетрадиційні джерела вуглеводнів і відновлюваної енергії.
6. Законодавча та нормативно-правова база надрокористування.

Геофорум-2016  відзначає:

Україна за своїм мінерально-сировинним комплексом (близько 5 % світових ресурсів) належить до провідних країн світу. З видобутком та переробкою корисних копалин пов’язано понад 40% внутрішнього валового продукту та 60% валютних надходжень від їхнього експорту. Але в останні десятиріччя приріст запасів з більшості природних видів корисних копалин відстає від обсягів їхнього видобутку, що призводить до виснаження мінерально-сировинної бази країни й загрожує її політичній та економічній незалежності й національній безпеці. Як зазначали учасники Геофоруму-2016, погіршення стану мінерально-сировинної бази спричинили переважно суттєве недофінансування геологічної галузі впродовж останніх десятиріч та брак системного реформування й професійного управління галуззю.

Як і в попередні роки, у програмних, усних і стендових  доповідях учасники Геофоруму  неодноразово наголошували на потребі реформування геологічної галузі для забезпечення ефективного функціонування інституцій у сфері, пов’язаній з надрокористуванням та охороною довкілля; суттєвого поліпшення організаційної роботи центрального органу виконавчої влади, передусім способом суттєвого збільшення в його штаті фахівців-геологів; запровадження й проведення державного моніторингу надрокористування тощо.

Численні доповіді було присвячено питанням наукового супроводу геологорозвідувальних робіт і надрокористування на різних етапах і стадіях, зокрема обґрунтуванню оптимальних напрямів робіт на стратегічно важливі корисні копалини, методиці їхнього проведення, інтерпретації результатів, побудові геологічних моделей, геолого-економічній оцінці, еколого-геологічним питанням.

Відзначено провідну роль геологічної науки в розвитку мінерально-сировинної бази України. Вітчизняними вченими встановлено закономірність формування й розміщення рудопроявів металевих і неметалевих корисних копалин, які пов’язані з шовними зонами та мегазонами активізації і мають бути першочерговими для проведення геологорозвідувальних робіт. Обґрунтовано способи й напрями збільшення ресурсної бази вуглеводнів та їхнього видобутку з використанням як традиційних, так і нетрадиційних джерел, а також завдяки освоєнню великих глибин. Запропоновано нові технологічні рішення для поліпшення екологічного стану надрокористування.

Учасники Геофоруму-2016 наголошували на тому, що раціональне та ефективне надрокористування має бути засноване на сучасних прогресивних технологіях геологорозвідки, комплексного видобутку й переробки мінеральної сировини з мінімальним впливом на довкілля та високою доданою вартістю.

Указано також на потребу в регулярній переоцінці ресурсної бази та запасів усіх видів корисних копалин з урахуванням новітньої інформації, сучасних технологічних параметрів, техніко-економічних розрахунків, соціально-економічних умов, кон’юнктури ринку, чинних законодавчих та нормативно-правових актів України.

У низці доповідей було розглянуто використання альтернативних і відновлюваних джерел енергії задля оптимізації енергетичного балансу в Україні, зокрема гідротермальної енергії та інших нетрадиційних енергоносіїв, наведено приклади успішних наукових і технічних проектів  тощо.

Чимала частина доповідей та їхнє обговорення були присвячені вдосконаленню законодавчого та нормативно-правового забезпечення надрокористування, зокрема підготовці нової редакції «Кодексу України про надра», формуванню ефективної державної інвестиційної політики в надрокористуванні тощо.

Учасники Геофоруму-2016 висловили серйозне занепокоєння у зв’язку з рішенням Міносвіти України суттєво скоротити ліміт підготовки спеціалістів геологічного профілю, що може призвести в наступні роки до кадрової катастрофи в геологічній галузі.

 Геофорум-2016 ухвалив:

1. Звернути увагу Мінприроди України на незадовільний стан фінансування геологічного вивчення надр, що призвело в останні роки до суттєвого зменшення приростів запасів головних видів корисних копалин та їхнього відставання від обсягів видобутку. Щоб розв’язати проблему, міністерству потрібно здійснити заходи щодо відновлення в Державному бюджеті України захищеної статті з фінансування геологорозвідувальних робіт завдяки цільовим ставкам відрахувань на відновлення мінерально-сировинної бази.
2. Рекомендувати Мінприроди України та Держгеонадрам:

• утворити експертну групу з провідних українських учених і виробничників для розробки концепції реформування геологічної галузі з конкретними заходами та термінами їхнього виконання. Проект концепції розглянути на засіданні відповідного «круглого столу» Мінприроди;
• до кінця поточного року доопрацювати останню редакцію «Кодексу України про надра» та розглянути її на засіданні відповідного «круглого столу» з участю провідних учених та спеціалістів геологічного профілю;
• задля державного контролю та ефективного управління надрокористуванням запровадити з 2017 року його державний моніторинг, розробити відповідне Положення, визначити виконавців та забезпечити фінансування коштом державного бюджету;
• створити сприятливі умови для залучення інвестицій в геологічне вивчення надр України, забезпечивши спрощений доступ до геологічної інформації; полегшивши процедури отримання спеціального дозволу на користування надрами; запровадивши суттєві пільги для інвесторів, що виконують геологічне вивчення власним коштом.

       3. Рекомендувати Держгеонадрам України:

• згідно з рекомендаціями місії Асоціації геологічних служб Європи (АГСЄ), сформульованими у звіті «Незалежна оцінка Державної служби геології та надр України», рекомендувати Держгеонадрам України затвердити перелік пріоритетних напрямів геологорозвідувальних робіт, які мають стратегічне й соціальне значення, з урахуванням досвіду геологічних служб країн Європи (бази даних, картування, геологічні ризики, гідрогеологія тощо) і забезпечити їхнє першочергове й стале фінансування з державного бюджету;
• забезпечити наукове обґрунтування та науковий супровід усіх видів та стадій геологорозвідувальних робіт на всі види корисних копалин із залученням провідних учених академічної та галузевої науки;
• запровадити регулярну переоцінку запасів корисних копалин та внесення відповідних змін до Державних балансів корисних копалин, передбачивши ці роботи в державному замовленні на виконання геологорозвідувальних робіт коштом держбюджету;
• удосконалити систему моніторингу підземних вод України з урахуванням вимог Водної рамкової директиви та інших документів Євросоюзу;
• у напрямі робіт з інформатизації суспільства запровадити в рамках Держгеонадр та її підприємств сучасні технології обміну геологічною інформацією, сформувати єдиний інформаційний простір завдяки створенню інформаційного порталу з відомостями щодо геологічного вивчення надр та надрокористування.

      4. Доручити УкрДГРІ підготувати інформацію про результати Геофоруму-2016 та розмістити її на офіційному сайті Держгеонадр, а також опублікувати найкращі доповіді у фахових виданнях «Мінеральні ресурси України» і «Збірник наукових праць УкрДГРІ» та підготувати й провести аналогічний міжнародний геологічний форум у 2017 році.

Задля уникнення катастрофічних наслідків у підготовці геологічних кадрів, звернутися до Кабінету Міністрів України та Міносвіти з обґрунтованим проханням поновити спеціальність «Геологія» і виділити близько 150-200 місць цільового призначення для набору абітурієнтів до ВНЗ України геологічного спрямування.

УкрДГРІ