Протягом останніх двох-трьох десятиліть у провідних нафтогазовидобувних країнах світу широкого розвитку набуде буріння горизонтальних нафтових і газових свердловин. Суть цього виду бурових робіт полягає в тому, що стовбур такої свердловини, на відміну від вертикальної, не перетинає нафтогазонасичений пласт від покрівлі до нижньої межі, а проходить в середині пласта вздовж його пролягання. В результаті досягається збільшення площі дренування нафти чи газу з лласта до стовбура свердловини. В підсумку це забезпечує істотне збільшення видобутку та високий рівень вилучення запасів нафти і газу з надр. Власне, те, над чим б'ються всі без винятку фахівці планети.

У зв'язку з відомими кризовими процесами, що мали місце в українській економіці і, зокрема, в нафтогазовій галузі, Україна дещо відстала в наукових дослідженнях щодо створення власних технологій і технічних засобів для здійснення специфічних робіт з будівництва горизонтальних свердловин і вимушена була користуватись послугами іноземних фірм, таких як «Бейкер Хьюз Інтек», «Шлюмберже», «Бурова техніка -ВНДІБТ» тощо. Усі ці фірми завозять на українські родовища своє обладнання, застосовують свої технології, надсилають своїх фахівців з одночасним використанням нашої робочої сили, енергетичних ресурсів, інфраструктури тощо, В умойах відсутності конкуренції з боку вітчизняних бурових підприємств вони диктують високі ціни за надані послуги, не надаючи реальної допомоги в розвитку цих робіт власними силами українських виробників.

На тлі такого стану речей обнадійливою була поява наприкінці минулого і в перші роки поточного століття похило спрямованих з високими кутами відхилення і горизонтальних свердловин, а також відновлених старих свердловин боковими стовбурами з горизонтальним заг кінченням на нафтових і газових родовищах України, пробурених українськими буровими бригадами з використанням вітчизняного техніко-технологічного комплексу, за участі і управління вітчизняних фахівців. Ці свердловини на Південно-Панасівському, Качанівському, Леляківському, Бугруватівському, Північно-Долинському, Одеському, Штормовому родовищах підтвердили спроможність українських буровиків вирішувати задачі похило спрямованого і горизонтального буріння без залучення іноземних фірм.

Створення згаданого техніко-технологічного комплексу стало можливим завдяки вдалому поєднанню теоретичних досліджень, нових концептуальних підходів і дослідно-експериментальних робіт таких відомих наукових центрів, як Інститут надтвердих матеріалів ім. В. М. Бакуля НАН України, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу та науково-виробнича фірма «Науково-дослідне і конструкторське бюро бурового інструменту». Вони й довели, що вітчизняні технології не лише не поступаються закордонним, а й краще «прив'язуються» до місцевої специфіки.

Багаторічні науково-дослідні, дослідно-конструкторські і експериментальні роботи, що проведені в цих наукових організаціях у тісній співпраці з провідними виробничими підприємствами НАК «Нафтогаз України», ДК «Ук-ргазвидобування» дали змогу розв'язати проблему розробки, конструювання і виготовлення дослідних партій спеціальних породоруйнівних інструментів, оснащених новітніми високоефективними надтвердими матеріалами, в тому числі бурових доліт з пониженою енергомісткістю руйнування гірських порід. У цьому доробку нові конструкції бурильних головок, нормальний ряд керноприй-мальних пристроїв з оригінальними керновідривачами і керноутримуючими механізмами, що забезпечують вихід керна (глибинних зразків гірських порід) в похило спрямованих і вертикальних свердловинах на рівні 90-95 відсотків від пробуреного інтервалу.

Важливою складовою техніко-технологічного комплексу є розробка спеціальних, адаптованих до умов похило спрямованого і горизонтального буріння, компоновок низу бурильної колони з калібрувально-центрувальними елементами, телеметричною системою, гідравлічним гвинтовим двигуном, ексцентричними опорно-центрувальними елементами, які забезпечують доведення осьового навантаження до бурового долота.

До комплексу також входять спеціальні бурові розчини, технічні засоби для видалення ділянок обсадних колон і зарізання бокових стовбурів, відхилюючі пристрої тощо. Використання цього техніко-технологічного комплексу відкриває широку дорогу для реалізації програми горизонтального буріння на нафтових і газових родовищах України, відновлення недіючих і малодебітних свердловин та дає змогу вивести видобуток нафти і газу яа якісно новий рівень.

На додаток зазначу, що описана в цій статті наукова праця «Створення і впровадження комплексу вітчизняних технологій, технічних засобів, бурових інструментів та новітніх матеріалів для підвищення ефективності бурових робіт, спрямованих на збільшення видобутку нафти і газу в Україні» включена до опублікованого переліку робіт, які допущені до участі в конкурсі на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки 2007 року.

Під цією науковою роботою стоять прізвища добре відомих фахівцям нафтогазової справи людей, які протягом багатьох років своєю працею сприяють розвиткові галузі, є творцями і носіями нових глибоко наукових прогресивних ідей щодо подальших шляхів розвитку нафтогазової галузі. Тож логічним наслідком діяльності цих учених і фахівців та достойною оцінкою їхньої творчої праці було б присвоєння названій-вище роботі Державної премії України в галузі науки і техніки.

Іван ДІЯК, головний радник Голови правління
НАК "Нафтогаз України",
Заслужений працівник промисловості,
кандидат технічних наук