Суд частково визнав позовні вимоги підприємства до Державної екологічної інспекції

Позивач, ПрАТ «АКЗ», звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська область) (далі – ДЕІ ПЗО) про визнання протиправним і скасування п.п.1,2,3 припису №230 від 03.06.2021.

Позов було обґрунтовано тим, що всі три вимоги є завідомо протиправними в силу імперативного правового регулювання, оскільки обґрунтовані посиланням на Закон України « Про оцінку впливу на довкілля», який не поширюється на зазначені види діяльності ПрАТ «АКЗ» в силу ч.2 ст.17 цього закону.

Також, надані позивачем при перевірці документи свідчать, що виключення з ч.2 ст.17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» у формі випадків, передбачених п.22 ч.2 та п.14 ч.3 ст.3 цього Закону відсутні. В акті перевірки не зазначена об`єктивна сторона порушення, тому позивачу не зрозуміло, в чому вона полягає.

Акт перевірки містить суперечливі висновки, що виключають один одного, а саме п.1.2 «Висновок з оцінки впливу на довкілля (висновок державної екологічної інспекції) у таблиці містить позначки, як «так» і «ні».

Відповідач діяв всупереч Конституції та законам України в частині обов`язку трактувати ситуацію в інтересах суб`єкта господарювання. Право на захист позивача відповідачем реалізовано не було. Спірний припис підписано двома особами всупереч п.8 ст.7 Закону України « Про основні засади державного нагляду контролю у сфері господарської діяльності». Відомості, зазначені у п.3 спірного припису є протиправними з тих підстав, що зазначена діяльність, фактично, позивачем не здійснюється. Позивач ніколи не виробляв керамічну цеглу та керамічні продукти шляхом випалювання, але виробляв цеглу силікатну шляхом пресування суміші піску, вапна, домішок із подальшим твердінням під дією пари в автоклаві. Спірний припис є необґрунтований та протиправний.

Відповідач, ДЕІ ПЗО, надав відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки при проведенні перевірки було встановлено чисельні порушення позивачем Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», тому у приписі правомірно зазначено про необхідність отримати оцінку впливу на довкілля.

Також, позивач, відповідно до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля направив повідомлення про планову діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, в якому зазначив про намір продовжувати планову діяльність та оцінку її впливу на довкілля, тому відповідач вважав, що позивач почав виконувати припис. Відповідач не обмежував права на захист позивача, оскільки адвокат позивача брав участь при проведенні планової перевірки. Акт був складений відповідачем відповідно до вимог наказу Міненерго та в ньому зазначено, що підприємство почало працювати до набрання чинності Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», але дозвільний документ – екологічну експертизу, відповідно до Закону України «Про екологічну експертизу», під час проведення планової перевірки позивачем не було надано. Відповідач зазначив, що має право проводити перевірки з питань, що належать до його компетенції та видавати за їх результатами обов`язкові до виконання приписи, тому не допускав порушення вимог Конституції. Спірний припис має два підписи відповідно до Правил організації діловодства та архівного зберігання, тому відповідач не допускав порушення вимог Закону України « Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

У відповіді на відзив позивач, ПрАТ «АКЗ», зазначив, що відзив жодним чином не містить пояснень і документальних доказів поважності причин ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк, не містить клопотання про продовження строку на подання відзиву, що формує кваліфікацію ситуації судом, як визнання позову через неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин.

Додаток до відзиву не містив відомостей, які повинні бути зазначені відповідно до Закону про державну реєстрацію. Додані до відзиву документи не містили повноважень представника відповідача підписувати та подавати відзив.

Дослідивши докази, суд дійшов висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги ПрАТ «АКЗ» лише частково: визнати протиправним і скасувати п. 3 припису №230 від 03.06.2021. У задоволенні позовних про визнання протиправними і скасування п.п.1,2 припису №230 від 03.06.2021 – відмовити. Також суд зобов’язав ДЕІ ПЗО сплатити на користь позивача 1 тис 513 грн 33 коп. судовий збір та 500 грн витрат на правничу допомогу.