2011-01-17

Стратегією держекополітики України на період до 2020 року передбачено здійснення до 2015 року державного обліку артезіанських свердловин

21 грудня 2010 року парламент проголосував за прийняття Закону України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року».

З-поміж стратегічних цілей та завдань Стратегії є такі, що стосуються сфери геологічного середовища та надр:

• впровадження до 2020 року екологічно безпечних технологій проведення гірничих робіт, обов'язкової рекультивації та екологічної реабілітації територій, порушених внаслідок провадження виробничої діяльності підприємствами хімічної, гірничодобувної, нафтопереробної промисловості, зокрема забезпечення до 2020 року рекультивації земель на площі не менш як 4,3 тисячі гектарів;
• забезпечення максимально повного використання видобутих корисних копалин, мінімізації відходів при їх видобутку та переробці;
• здійснення до 2015 року державного обліку артезіанських свердловин та обладнання їх засобами виміру обсягів видобутої води;
• захист від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру;
• підвищення до 2020 року ефективності функціонування державної системи координації діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру та підвищення оперативності реагування у разі їх виникнення;
• модернізація до 2020 року національної системи інформування населення з питань надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру;
• забезпечення функціонування локальних систем оповіщення населення;
• забезпечення виконання до 2015 року заходів зі зменшення обсягу винесення радіонуклідів за межі зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення шляхом функціонування науково обґрунтованої системи, що поєднує природні відновлювальні процеси з меліоративними, лісоохоронними та технічними заходами, які підвищують бар'єрні функції природно-техногенного комплексу зони відчуження;
• проведення постійно діючого радіоекологічного моніторингу під час виконання робіт із зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему;
• реалізація проектів реабілітації територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, та повернення земель чорнобильської зони відчуження в економіку України з метою подальшого ефективного використання і розвитку промислового майданчика та виробничої інфраструктури Чорнобильської АЕС та зони відчуження;
• зниження рівнів опромінення населення та реабілітація територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, шляхом забезпечення радіаційного захисту населення і довкілля, розвитку продуктивних сил забруднених регіонів, відновлення виробничої та соціальної інфраструктури на цих територіях, зняття з них обмежень щодо виробництва сільськогосподарської продукції;
• забезпечення реалізації радіоекологічних і соціально-економічних заходів на радіоактивно забруднених територіях, підтримка і ведення розподільних банків даних щодо радіоактивного забруднення природного середовища (на рівні районів і областей), оцінки доз опромінення населення, яке проживає на забруднених територіях, шляхом оцінки, прогнозування і прийняття оперативних рішень;
• реалізація проектів ефективного використання лісових ресурсів на територіях, радіоактивно забруднених внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, насамперед з метою запобігання лісовим пожежам;
• укріплення до 2020 року берегів водних об'єктів у межах населених пунктів;
• визначення протягом першого етапу усіх територій, на яких існує загроза виникнення надзвичайних ситуацій у зв'язку з незадовільним техногенним та екологічним станом, та районування їх з поділом на категорії небезпеки.

Про ефективність запровадження Стратегії у сфері геологічного середовища та надр свідчитимуть: обсяг рекультивованих земель, порушених гірничодобувними роботами; кількість впроваджених екологічно безпечних технологій виконання гірничих робіт; відсотки досягнутої комплексності переробки корисних копалин тощо.

Продуктивний горизонт