З 13 по 15 червня 2006 р. у Санкт-Петербурзі проходив Х Петербурзький міжнародний економічний форум, в рамках якого відбулася нарада керівників геологічних служб зарубіжних країн “Інвестиційна привабливість міжнародних проектів в умовах глобалізації мінерально-сировинної бази”, круглий стіл “Правові, економічні та інформаційні засади надрокористування в Росії та залучення інвестицій у відтворення мінерально-сировинної бази” та виставка “Новітні технології у паливно-енергетичному комплексі”.

Україну на форумі представляли три учасники – Леонід Галецький, Леонід Коган (Інститут геологічних наук), Валентина Колосовська (Український державний геологорозвідувальний інститут).

Своїми враженнями від участі в заходах Форуму ділиться завідувач відділом геології корисних копалин Інституту геологічних наук НАН України Леонід Галецький.

Це був великомасштабний захід, в якому взяли участь представники 15 країн.

На запрошення директора ВСЕГЕІ Олега Петрова я представляв Україну від Академії наук. Особисте запрошення пов‘язано з тим, що ми співпрацюємо протягом багатьох років. Також брала участь Колосовська Валентина Антонівна, з якою ми у минулому працювали по програмі “Геологічний розвиток і мінерагенія Східно-Європейської платформи”, та від нашого інституту був співробітник відділу Коган Леонід Степанович.

Звичайно, для нас великий інтерес представляла нарада керівників геологічних служб зарубіжних країн “Інвестиційна привабливість міжнародних проектів в умовах глобалізації мінерально-сировинної бази”.

Взагалі, значна увага на цьому Форумі приділялася саме інноваційному розвитку, інноваційним проектам. І були запропоновані привабливі проекти з більшості регіонів.

Хочу відмітити, що зараз презентувати свої проекти стало простіше. Ось, наприклад, усі бажаючі могли отримати компакт-диск “Перелік інноваційних проектів з використання мінерально-сировинної бази по Приволзькому федеральному округу”. Він містить дані по інноваційним об‘єктам з їх визначальними характеристиками. І далі, якщо когось цей регіон зацікавив – йшли переговори, заключалися договори, проводилися консультації на майбутнє.

Це вже нова форма, бо раніше переговори велися у закритих кабінетах, “у тіні”, а тут кожний бажаючий міг взяти диск, одразу подивитися, підійти до людей, компетентних у цьому, і вести переговори на майбутнє. Я не раз брав участь у заходах такого роду, і з задоволенням відмітив, що це дійсно нова, відкрита, прозора форма співпраці.

В Росії дуже багато уваги приділяють геолого-економічному розвитку саме регіонів. Ось, наприклад, демонструвався макет “Геолого-економічної карти розміщення національного мінерально-ресурсного багатства федеральних округів Російської Федерації”. На ньому по кожному з округів вирахувано і загальний потенціал, і ресурсний, і запаси, і потенційна вартість у надрах цих ресурсів, і які з ними пов‘язані виробництва, і які навіть зарплати отримують люди, які працюють у цій сфері. І так різні показники по різних регіонах.

Я вважаю, що такий приклад нам треба використати і для України, і саме на такому регіональному рівні. Бо кожний регіон має якісь свої геологічні особливості – чи то Кривбас, чи то Донбас, чи Прикарпаття...

До речі, нещодавно наш Інститут отримав пропозицію розробити відповідну Програму про комплексне використання надр Кривбасу та реалізувати її через координацію і об‘єднання зусиль інститутів, виробничих організацій.

Генеральний директор Асоціації “Укррудпром” В.Колосов –
Президенту Національної академії наук Б.Патону:
“До 60% розкривних порід і відходів збагачення придатні для виробництва різноманітних будівельних матеріалів. У них містяться талькові сланці, каолінові глини, бентонітові глини, піски... Асоціація просить залучити для системного вивчення, оцінки запасів супутніх корисних копалин і розроблення новітніх технологій комплексної переробки мінеральної сировини Кривбасу академічні інститути і профільні геологорозвідувальні інститути, та ініціювати розроблення Програми комплексного вивчення і використання надр Донбасу”.

Це перегукується з тими мотивами, що я почув на форумі: кожний регіон повинен займатися саморозвитком на тій базі, на тій землі, на якій він живе – це дуже важливо. Щодо Кривбасу – це не тільки залізні руди. Геологи давно вже кажуть, що не варто замикатися тільки на залізних рудах, а треба використовувати і супутні корисні копалини – там можливі неметали, і золото, і рудні, і доломітові, і талькові сланці, можна використовувати і техногенні відходи в якості  родовищ. Розпочато видобуток заліза з хвостів збагачення.

Ми зараз беремо участь у створенні цієї Програми і вважаємо за доцільне використати той досвід, який вже є і на просторах країн СНД, і в інших країнах (до речі, Китай зараз багато уваги приділяє своїм регіонам) – саме на основі мінерально-ресурсного потенціалу створити таку Програму, яка би показала можливість розвитку регіону на нових засадах і нових концепціях.

Хай буде якесь змагання цих регіонів не на рівні політиків, а змагання економічне. І не тільки змагання, а й співпраця.

Є у мене така задумка, що коли створимо Програму по Кривому Рогу, то звернемося до нового уряду з новою пропозицією, з нашим баченням розвитку регіонів. Якщо кожен регіон зрозуміє свої можливості, тоді наступним кроком стане об’єднання можливостей, обмін досвідом та інформацією, і це приведе до найбільш активного, надійного й ефективного розвитку економіки України.

На форумі також обговорювалися питання міжнародного співробітництва за програмами, направленими на вивчення геологічної будови, мінерагенічного потенціалу, перспектив розвитку великих геологічних регіонів – це європейський континент, Центральна Азія, центрально-азійський складчастий пояс. Цікавим був проект, який охоплює шельфові зони Північного Льодовитого океану, крайових морів, що омивають територію Росії, Канади, США, – цьому проекту приділяється багато уваги, тому що це потенціал нових нафтогазових відкриттів і організації спеціальних можливостей.

Крім того, багато проектів присвячено створенню атласів-карт на основі ГІС-технологій по території СНГ із залученням європейських країн. Ця робота базується на сучасних ГІС-технологіях зі створенням автоматизованої бази даних, з побудовою сучасних геоінформаційних систем, що відкриває можливості простого і доступного обміну міжнародною інформацією та дозволяє використовувати досвід кожної країни для того, щоб максимально розкрити мінерально-ресурсний потенціал того чи іншого регіону.

Генеральний директор ВСЕГЕІ О.Петров –
директору ІГН П.Гожику:
“Фахівцями Вашого інституту разом зі ВСЕГЕІ було підготовлено
комплект дуже інформативних карт по території
 Східно-Європейської  платформи.
Ці карти можуть слугувати гарною основою для виконання робіт по міжнародному
 проекту “ГІС-Атлас геологічних карт території Росії, країн СНД і
суміжних держав”.

Мій виступ був присвячений продовженню робіт по міжнародному проекту, який ми започаткували ще в 90-х рр. і вели майже протягом 10 років. Це – “Геологічний розвиток і мінерагенія Східно-європейської платформи”. Свого часу в пілотному проекті взяли участь Україна, Біларусь, Росія, Швеція, Норвегія, Фінляндія, Польща, Німеччина, Прибалтика.

Цей проект започаткував міжрегіональні роботи по великим геоблокам. У рамках цього проекту вперше було виконано генеральне узагальнення матеріалів комплексних досліджень. Зі впевненістю можна сказати, що на той час не було світових аналогів таких грандіозних робіт по величезній території, яка охоплювала понад 10 країн!

В результаті нам вдалося зробити комплект із майже 20 карт по фундаменту і чохлу. Основні з них – структурно-формаційні, металогенічні і глибинної будови. Ця робота була доведена до робочого варіанту, в 1999-му році складено міжнародний звіт, але до кінцевої мети – видання цих карт, видання монографії – робота не доведена. Тому в своєму виступі на Форумі я, як один із наукових керівників роботи, довів необхідність продовжити цю роботу в рамках вже міжнародної програми і завершити її виданням.

 З Протоколу наради керівників геологічних служб зарубіжних країн,
14 червня  2006 р.:
“Вирішили: 1.Ппідтримати фактично діючу сьогодні організаційну форму міжнародного співробітництва між національними геологічними службами за принципом – “кожна сторона забезпечує фінансування власних робіт по проекту самостійно” як найбільш оптимальному принципу, що сприяє концентрації зусиль і інтелектуального потенціалу кожної з країн-учасниць проектів при вирішенні завдань геологічного вивчення надр, відтворення мінерально-сировинної бази і надрокористування.
2. Схвалити результати робіт, технологічні рішення й організаційну форму співробітництва по міжнародним проектам, що продовжуються”.

Тобто ми презентували зроблене тим, хто про цей Проект не знав, і ще раз нагадали тим, кому Проект уже був відомий. Відтак, у Протоколі Наради, де запропоновано забезпечити розгляд всіх отриманих пропозицій на рівні спеціалістів з робочих груп, а в подальшому винести їх на обговорення й затвердження на рівні керівників геологічних служб країн-учасниць Наради, перші два місця посідають проекти, ініційовані Україною: “Геологічний розвиток і мінерагенія Східно-Європейської платформи (карти фундаменту, структурного районування, мінерагенічні карти)” та “ГІС геологічних карт основних корисних копалин України зі створенням сучасної інформаційної бази даних в рамках Інтернет-проекту, що ведеться в Росії”.

Крім того, ще пропонуються різні проекти по Китаю, Фінській затоці, Узбекистану, Біларусі.

Це вже все схвалено і потребує реалізації учасниками.

Зараз ми направляємо наші пропозиції до геологічних організацій тих країн, які можуть бути зацікавлені у роботі над згаданими проектами. Окрім того, ми звернулися до керівника Державної геологічної служби України Дмитра Гурського з інформацією щодо Наради в Санкт-Петербурзі та запропонували скласти спільну програму дій по Україні і передбачити відповідні роботи у планах Держгеолслужби.

Директор ІГН П.Гожик – 
Голові Державної геологічної служби України Д.Гурському:
“Відповідна робота з боку України передбачена в “Комплексній міжвідомчій програмі робіт наукового і методичного забезпечення геологічних досліджень” (2003-2010 рр.), затвердженої ДГС і Президією НАН України 27 червня 2003 р. Згідно з цим, Інститутом геологічних наук з 2005 р. започаткована робота по темі “Геологічний розвиток і мінерагенія Східно-Європейської платформи”. Зараз проводиться уточнення стратиграфічних схем, легенд до структурно-формаційної і металогенічної карт фундаменту СЄП та поповнення вказаних карт новими даними...
В зв‘язку з цим намічено у двомісячний термін уточнити програму робіт та склад виконавців.
Просимо підтримати досягнуті домовленості, виділити Ваших представників для складання спільної програми та передбачити відповідні роботи у планах Держгеолслужби”.

Чому я наполягаю на реалізації Проекту? Ми впевнені, що ця робота дала поштовх для робіт, які ведуться по регіонам. Ми вважаємо, що нам треба закріпити цей досвід, цю ініціативу, і довести роботу до міжнародного визнання, міжнародного видання. І таким чином Україна займатиме гідне місце у розподілі проектів, програм, досягнень у геології.

До речі, ми свого часу створили Атлас “Геологія і корисні копалини України”, який визнано міжнародним ексклюзивом. Зараз він видається в Торонто, в Канаді. Нещодавно президент Ющенко дав свою високу оцінку Атласу у зверненні до його видавців і читачів.

Президент України Віктор Ющенко:
“Цей Атлас (“Геологія і корисні копалини України” – ред.) має стати візитною
карткою України і запрошенням до широкого наукового і ділового
співробітництва в галузі геології, екології і мінеральних ресурсів”.

Підсумовуючи свій візит до Санкт-Петербургу, хочу відзначити наступне.

Неодноразово лунало на зустрічах, що сьогодні є ключовою концепція відтворення мінерально-ресурсної бази. Колись у рамках Радянського Союзу це був основний економічний  закон в геології – приріст запасів повинен випереджати їх видобуток. В Україні цей закон зараз у більшості випадків порушується, особливо в нафтогазовому секторі. Йде видобуток, а приріст запасів відстає! А це – недотримання основних економічних законів, яке може призвести до кризи. В Росії відтворення мінерально-ресурсної бази вже стало державною політикою, сподіваємося на зміни на краще і в Україні.

Друге – це правова основа, а саме покращення умов ліцензування: щоб все було відкрито й вигідно і державі, і інвестору, з диференційованим підходом. Якщо, наприклад, інвестор бере більш складне родовище, то йому надають пільги, навіть, можливо, на деякий час знімають податкові відрахування. Так, це ризик. Але необхідно, щоб при ліцензуванні були експертні висновки фахівців, щоб рішення приймали не тільки можновладці. І це приверне, привабить інвесторів. Якщо інвестор піде на ризик, то буде знати, заради чого.

Ну, і третє, що хочу підкреслити – це необхідність використання високих і передових технологій. На виставці “ЛЕНЕКСПО”, що проходила в рамках Форуму, мене дуже вразив стенд, на якому російська фірма демонструвала надсучасні вироби з титану для аерокосмічної промисловості. Вразили не стільки вироби, скільки те, що у виробництві росіяни використовували наш, український титан!..

Отже, треба спілкуватися, треба працювати разом, використовувати колективний досвід – це сприяє зближенню фахівців, а разом з тим і зближенню людей, які населяють ці різні геологічні регіони. Ми закликаємо не розкидати, а збирати каміння...

Підготувала Тетяна ЗУР‘ЯН, GEOnews.com.ua
серпень, 2006 р.