Херсонщину назвали зоною ризикованого землеробства ще з тих часів, коли головними ворогами аграрія були суховії й пилові та піщані бурі, а сільгоспвиробництво цього степового краю потерпало від нестачі води. Ситуація кардинально змінилася в середині минулого століття, коли насаджені ліси, сади і виноградники зупинили наступ піщаної пустелі, а життєдайну вологу принесли води зрошувальних систем. Сільгоспугіддя почали давати добру віддачу. Але... Вже кілька років поспіль аграрний сектор Херсонщини лихоманить. І чи не найскладнішим селяни вже зараз вважають саме нинішній рік. По-перше, повернулися пилові та піщані бурі, пронеслися ураганні вітри. За твердженням фахівців, видування посівів сільгоспкультур відбулося на 53,7 тис. га, ‡рунтом та піском занесено 186 тис. га. Та якщо тут лише жорстокі примхи погоди, то іншу біду - підтоплення населених пунктів та орних земель - можна справді назвати рукотворною.

Після завершення будівництва Каховської ГЕС та наповнення Каховського водосховища на багатьох територіях південно-східної частини Херсонщини відбулося значне підняття ‡рунтових вод. Саме через будівництво у 50-60 роках на низькому рівні Північнокримського каналу, Краснознам'янської та Інгулецької зрошувальних систем розпочалися процеси підтоплення забудованих територій і сільгоспугідь. Для підтримання екологічної рівноваги в області на площі 148,2 тис. га споруджені дренажні системи. Але у робочому стані нині - менше 20 відсотків їх. Чому ж так сталося? По-перше, тому, що довгі роки не було достатніх коштів на утримання належним чином цих споруд, на оплату електроенергії. По-друге, те, що не зберігалося і погано охоронялося, розікрали "металісти"...

У січні 1998 року через погіршення гідрометеорологічних умов і випадання атмосферних опадів, які перевищували середньодекадні у 2-5 разів, на Херсонщині сталося поверхневе затоплення значної частини сільгоспугідь і 174 населених пунктів. Для ліквідації лиха було виділено 3,019 млн. грн. з держбюджету, 565 тис. грн. з місцевих бюджетів.

Нині в області 17,4 тис. гектарів територій з рівнем грунтових вод до 2 метрів від поверхні землі, в зоні впливу дренажних систем підтоплені 77 населених пунктів. Найтривожніша ситуація в Каланчацькому, Новотроїцькому, Білозерському, Скадовському, Голопристанському районах та окремих мікрорайонах Херсона.

Розроблена низка програм з ліквідації підтоплення. Це Комплексна програма захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь в Україні у 2001-2005 роках та прогноз до 2010 року, регіональна Комплексна програма розвитку меліорації земель і поліпшення екологічного стану зрошування угідь у 2001-2005 роках та прогноз до 2010 року, Програма "Екологія - 2005", регіональна програма ліквідації наслідків підтоплення міст і селищ області. У рамках цих програм ведуться аварійно-відновлювальні роботи. Освоєно близько 900 тис. грн. Однак програми недостатньо фінансуються як з державного, так і з місцевих бюджетів.

Уряд України не був байдужим до проблем Херсонщини. Для проведення першочергових робіт з ліквідації наслідків підтоплення з резервного фонду Кабміну за останні роки виділено близько 5,5 млн. грн., за рахунок яких були проведені аварійно-відновлювальні роботи дренажних мереж та зливної каналізації, збудовані огороджувальні нагірні канали тощо. З обласного бюджету на ліквідацію наслідків підтоплення та надання фінансової допомоги постраждалим мешканцям витрачено близько 900 тис. грн. Тож за останні роки гідромеліоративна обстановка дещо поліпшилась.

Але через погіршення гідрометеорологічних умов і опади, які перевищували середні декадні значення у кілька разів, цього року на Херсонщині склалася надзвичайна ситуація - сталося поверхневе затоплення і масове підтоплення населених пунктів та орних земель. Цієї біди зазнали 45 населених пунктів, понад 650 будівель. Найбільш постраждали від шкідливої дії талих вод Білозерський, Нижньосірогозький, Іванівський та Горностаївський райони. Для ліквідації прикрих наслідків було залучено 1400 чоловік та175 одиниць техніки.

З резервних фондів районних бюджетів виділено 70 тис. грн. Кошти спрямовано на розчищення природних балок, будівництво дамб, водовідвідних каналів, відкачування води з підтоплених житлових будинків та придбання пально-мастильних матеріалів. З резервного фонду обласного бюджету виділено 160 тис. грн. В районах розроблені плани дій з ліквідації наслідків повеней та паводків, визначені шляхи вирішення питань. Вдалося прочистити 37 км стічних каналів, збудувати 7 км тимчасових дамб тощо.

На рівні області створений і діє оперативний штаб з подолання наслідків стихійних лих. Однак заходи, що проводилися з ліквідації підтоплення, зокрема дренаж, носили здебільшого характер боротьби з наслідками підтоплення, а не з його причинами, не були попереджувальними.

У цілому ефективність боротьби з підтопленням залежить, передовсім від ступеня нейтралізації штучних джерел підживлення грунтових і підземних вод за допомогою інженерних та організаційних заходів відповідно до природних умов Херсонської області. Для будівництва об'єктів інженерного захисту від небезпечних геологічних процесів населених пунктів потрібне залучення коштів резервного фонду державного бюджету в сумі 5,5 млн. грн. Тому й підготовлено звернення до ряду та МНС України щодо виділення з резервного фонду державного бюджету в 2003 році коштів на виконання першочергових інженерних заходів з ліквідації підтоплення та аварійно-відновлювальних робіт дренажних комплексів.