Росія не зможе повернутися на колишні рівні видобутку нафти після закінчення дії угоди ОПЕК+, яка зобов’язала російських нафтовиків скоротити виробництво до мінімуму за 18 років.

Такий прогноз дає Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК) в липневій доповіді про стан ринку «чорного золота».

В рамках угоди, укладеної в квітні 2020 року після невдалої цінової війни з Саудівською Аравією, Росія зобов’язалася забрати з ринку 2,7 млн ​​барелів на день, прийнявши максимальну квоту з усіх країн-учасниць.

З серпня країни ОПЕК+ зможуть наростити видобуток на 2 млн барелів на день, в тому числі Росія – на 500 тисяч. З урахуванням високого видобутку першого кварталу і пом’якшення квот у другій половині року в середньому річний видобуток в РФ знизиться на 1,13 млн барелів на добу, оцінює ОПЕК.

Угода ОПЕК+ закінчується в квітні 2021 року – з цього моменту державам-учасникам буде дозволено повернутися до докризових обсягів видобутку. Але Росія, як вважають в ОПЕК, не зможе цього зробити. Видобуток в РФ виросте всього на 0,04 млн барелів на день, тобто 0,3% від втрачених обсягів, випливає з доповіді.

ОПЕК, ймовірно, робить ставку на те, що заморожені свердловини в країнах поза картелем запустити вже не вийде, каже аналітик Energy Aspects Амріта Сіна. За оцінкою картелю, Росія може безповоротно втратити близько 10% від загального нафтовидобутку (11,2 млн барелів на день) і близько 23% експорту.

Картель прогнозує, що попит на нафту в світі відновиться до докризових рівнів в четвертому кварталі 2021 року і складе 99,7 млн ​​барелів на день.

У виграші від угоди щодо стабілізації нафтового ринку залишаться країни, які в ній не брали участь, випливає з прогнозів ОПЕК. Так, Норвегія збільшить видобуток на 300 тисяч барелів на добу в цьому році і ще 150 тисяч – в наступному.

Бразилія, яка також відмовилася приєднатися до угоди, додасть на ринок 470 тисяч барелів на добу нових поставок сумарно за два роки.

Як писав OilPoint, в Росії назвали угоду ОПЕК щодо скорочення нафти, укладену в квітні 2020 року, найбільшою поразкою епохи Путіна.

«Спроба зіграти м’язами на нафтовому ринку виявилася «стратегічною помилкою, за яку доведеться заплатити високу ціну», констатує Андрій Кортунов, глава Російської ради з міжнародних справ.

Зупиняючи видобуток на виснажених покладах брежнєвського застою, Росія ризикує втратити їх безповоротно, попереджає головний сировинної стратег Goldman Sachs Джефф Каррі: «Якщо зупинити роботу, відновити її буде неможливо. Старим нафтовим родовищам загрожує закриття».

Такі технологічні особливості російської нафтової галузі, пояснює директор аналітичного департаменту «Локо-Інвест» Кирило Тремасов: «Зупинка свердловини на кілька місяців веде до втрати цієї свердловини, відновлення видобутку після тривалого простою може бути просто неможливим, або занадто дорогим».

«Постраждають в основному ділянки Поволжя, частина досить вироблених родовищ Західного Сибіру», – вказує провідний експерт Фонду національної енергетичної безпеки Ігор Юшков. Серед них, наприклад, Самотлор, який годував СРСР валютними доходами ще в ситих і стабільних 1970-х.

Коли квота Росії була невеликою, нафтові компанії могли ефективно чергувати як інтенсивність режимів експлуатації конкретних видобувних свердловин, зменшуючи їх дебіти, але не доводячи до повної зупинки свердловин, так і чергувати родовища, пласти, цехи видобутку, каже колишній головний геолог Держкомісії РФ із запасів корисних копалин Роман Судо.

«Тепер – тільки повне відключення (частини свердловин). У багатьох свердловинах, з урахуванням залишкових видобутих запасів нафти і при очікуваних цінах на нафту, (відключення) вже назавжди », – вважає Судо.

Раніше OilPoint повідомив, що Росія потрапила в п’ятірку країн-порушників угоди ОПЕК+ зі скорочення нафтовидобутку.

OilPoint