Якщо приказку "Як риба без води" перефразувати в "Як людина без води", вона хоча й програє в образності, проте актуальності не втратить. Кожному школяреві відомо, що ми самі більш ніж на 70 відсотків складаємося з води, і коли без їжі ще здатні протриматися близько місяця, без животворної вологи не протягнемо й трьох діб. Вживання неякісної води стає причиною багатьох серйозних недуг.

"Прокинувся - насамперед прибери свою планету", - казав герой геніального твору Сент-Екзюпері. На жаль, в нашому споживацькому, керованому правилом "Прибуток понад усе!", суспільстві в Маленького Принца не знаходиться багато однодумців. Людство вперто продовжує безперспективну війну з природою. Й уже практично не має на поверхні своєї блакитної планети чистої, техногенно не забрудненої води. Словосполучення "життєдайна волога" нині з упевненістю можна застосувати лише до численної армади патогенних мікроорганізмів, які почувають себе в цій каламутній суміші гербіцидів, пестицидів, солей важких металів, перепрошую за каламбур, як риба у воді. Людині ж ця волога не лише не додає життя, а й забирає здоров'я. Тому проблема очищення води стає дедалі актуальнішою.

Наша розмова з директором Інституту колоїдної хімії та хімії води ім. А. В. Думанського НАН України, академіком Владиславом ГОНЧАРУКОМ, під чиїм керівництвом, зокрема, було створено потужні й ефективні установки для очищення забрудненої води, торкнулася якості води, що п'є нині людство, - від артезіанської до водогінної й пляшкованої.

- З кожним роком для людства дедалі актуальнішою стає проблема прісної води, - зазначив Владислав Володимирович. - Чистої води на поверхні Землі майже немає; підземні запаси життєдайної вологи краще захищені від техногенного впливу, проте навіть на значних глибинах спостерігаються перші ознаки забруднення. Зокрема в українських артезіанських водах зафіксовано невелику кількість пестицидів та отрутохімікатів. Проте порівняно з іншими така вода є все-таки найчистішою. Водогінна ж вода, яку після появи мегаполісів уживає переважна частина людей, узагалі не є питною, оскільки хімічна обробка, якій вона підлягає, зумовлює появу величезної кількості токсичних сполук. Вони утворюються внаслідок знезараження хлором, а коагулянти (сульфат алюмінію тощо), що застосовуються задля видалення каламуті, залишають у воді невелику кількість алюмінію - також надзвичайно токсичної речовини, що, потрапляючи, зокрема, до дитячого організму, провокує вповільнення росту клітин головного мозку.

- Ваші розробки можуть зарадити розв'язанню цих проблем?

- Установки, створені нашим колективом, розраховані на очищення будь-якої води, в тому числі водогінної, що таким чином звільняється від хлору та хлорорганічних сполук, важких металів, радіонуклідів, нітратів, пестицидів, гербіцидів. Установка складається з двох блоків: попереднього очищення та глибокого очищення всіх видів забруднення. Для повного знезараження використовуємо ультрафіолет. Технології, винайдені нами, є подібними до природних процесів очищення води, прискорених у багато разів. Тому така вода набуває якості, близької до природної. Установка здатна очистити й воду з шахтних колодязів або, приміром, опріснити морську. Над створенням цього пристрою працював потужний колектив нашого інституту - хіміки, фізики, біологи, медики, математики. Наше дітище не має аналогів у світі, в ньому використовується ціла низка "ноу-хау", хоча, скажімо, одну з важливих складових - мембрани для коригування сольового балансу - ми купуємо за кордоном.

- Владиславе Володимировичу, ви сказали, що установка повністю знезаражує свою воду. Проте деякі вчені твердять, що в воді містяться бактерії, потрібні для людського організму, знищуючи які ми завдаємо шкоди й собі...

- Природна біосферна вода взагалі містить досить невелику кількість мікроорганізмів. Вони справді толерантні до нас, тому артезіанську воду слід пити сирою, так би мовити, живою - із тими бактеріями, які вона містить. Проте поверхневі забруднені води є "місцем проживання" для мільярдів шкідливих мікроорганізмів, передовсім небезпечних для людини продуктами своєї життєдіяльності. Вони продукують токсини, в тисячі разів отруйніші, приміром, за ціанистий калій. Тому всю водогінну воду слід обов'язково знезаражувати, хоча, повторюю, хлорування або озонування також сприяє утворенню токсичних сполук. Безпечною є лише обробка ультрафіолетом. В домашніх умовах єдиний прийнятний спосіб знезараження води - кип'ятіння. З іншого боку, абсолютно необгрунтованими є думки стосовно доцільності вживання дистильованої води: споживання такої води є надзвичайно небезпечним, оскільки вимиває з організму необхідні солі та мікроелементи.

Цікаво, що на різних континентах співвідношення в людському організмі тих чи тих бактерій є різним, тому вода, яка є ідеальною, скажімо, для китайців чи індусів, зовсім не придатна для нас із вами.

- У такому разі, на вашу думку, чи ефективним є фільтрування водогінної води вдома через досить популярні нині фільтри, що продаються практично в кожній крамниці?

- Я вважаю, що конструктори таких пристроїв насамперед думають про комерційний прибуток. Про це мало хто знає, але активоване вугілля, яке присутнє в кожному з цих фільтрів, також є токсичним.

- Тоді, можливо, убезпечують себе ті, хто віддає перевагу пляшкованій воді?

- Тут також існує низка застережень. Насамперед вельми зручні для розфасовки й транспортування пластикові пляшки є не дуже придатними для тривалого зберігання: коли вода стоїть у таких ємностях більше місяця, з пластмаси починають вимиватися супертоксичні речовини - фталати. Якщо вода до того ж ще й зберігається на сонці, досить і декількох днів, аби вона стала небезпечною для вживання. Крім того, нещодавно ми провели комплексне дослідження методами аналітичної хімії, мікробіології, радіології та біотестування тридцяти марок пляшкованих вод, що найбільш поширені на українському ринку. Не вдаючись у деталі, зазначу лише, що за результатами біологічних тестів лише три (!) бренди виявилися придатними до вживання, решта належать до групи небезпечних або дуже небезпечних. До речі, дослідження впливу забрудненої води на живі істоти та їхні клітини - комплексне  біотестування - проводиться лише в нашому інституті. Керує цими роботами, спостерігаючи за змінами в клітинах рослин, найпростіших та риб, завідувач лабораторії біомаркерів та біотестування Віктор Архипчук.

- Доведено, що брудна вода здатна руйнувати хромосоми, -зазначає Віктор Володимирович. - Погляньте в мікроскоп на клітину, що зазнала впливу брудної води, й ви на власні очі побачите уламки, що відкололися від хромосоми. А оскільки клітина є структурою універсальною, то процеси, що відбуваються, скажімо, в клітині цибулі чи гідри, є аналогічними до людських. Як свідчать дослідження, гемотоксичні ефекти в клітинах рослин та найпростіших у більшості випадків екстраполюються на людський організм.

- Владиславе Володимировичу, наскільки доступними й простими у використанні є ваші розробки, адже вони призначені для широкого користування?

- Установки досить економні й прості в експлуатації, й потребують до 8 кВт на годину. Незважаючи на свою, здавалося б, немалу вартість - 300 тисяч гривень при виробничій потужності п'ять тисяч літрів на годину - вони швидко окупаються. Скажімо, якщо установка працюватиме цілодобово, то окупиться за два-три тижні. Літр очищеної води, що відповідатиме не лише Держстандарту "Вода питна", ДСанПІНу України, але й вимогам Директиви Ради Європи та Всесвітньої організації охорони здоров'я, в такому разі коштуватиме близько 0,15 копійки. Узагалі ж я переконаний, що якісна питна вода має продаватися й мати свою вартість, тоді й ми цінуватимемо її.

Загалом ми розробили установки різних класів і постійно модернізуємо їх. Установки, розроблені й виготовлені в нашому інституті, стоять у багатьох дитсадках, школах, лікарнях. Перш ніж встановити обладнання, ми обов'язково робимо комплексний аналіз води, що буде очищуватися, відповідно коригуємо технологію й уже потім монтуємо установку. Отож, фільтруючи київську чи одеську воду, ці пристрої працюватимуть за різними параметрами. А в мене вдома, приміром, стоїть прилад меншої потужності, розрахований на очищення 150 літрів водогінної води на добу. Коштує така "домашня" установка близько півтори тисячі гривень.

- Чи плануєте ви налагоджувати масове виробництво своїх установок?

- Нині вони випускаються лише на нашому експериментальному виробництві у Вишгороді й ми повністю ручаємося за якість установок. Коли ж їх випускатиме хтось інший, не впевнений, що всі тонкощі технології будуть дотримані.