Так, або приблизно так вирішили високопосадовці щодо благополучного  підприємства 

Нагадаємо, що 21 січня 2005 року Господарський суд Полтавської області порушив "банкротну" справу проти ДП "Полтаванафтогазгеологія" за заявою  "Укргазвидобування" (дочірньої компанії НАК "Нафтогаз") та ЗАТ "Пласт".

У цій ситуації особливо дивує той факт, що причиною заяви стала заборгованість у сміховинній, як для такого підприємства, сумі: близько 125 тисяч гривень перед ЗАТ "Пласт" і трохи менше 170 тисяч гривень перед "Укргазвидобування". Не погодившись з ухвалою Господарського суду Полтавської області, представники НАК "Надра України" звернулися до Київського міжобласного апеляційного суду зі скаргою, яку 25 травня апеляційна інстанція відхилила. Наразі справа про банкрутство ДП "Полтаванафтогазгеологія" розглядається Вищим господарським судом України.

Інформація для тих, хто "не в темі". Компанія "Полтаванафтогазгеологія" є найбільшим дочірнім підприємством НАК "Надра України". За весь час існування на ньому відкрито, розвідано та підготовлено до промислової експлуатації близько 140 нафтових та газових родовищ на території Полтавської, Харківської, Сумської, Дніпропетровської, Луганської та Донецької областей, що складає 80 відсотків усіх відкритих і розвіданих родовищ України.

Окрім  цього, "Полтаванафтогазгеологія" має ліцензію на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою Сахалінського нафтогазоконденсатного родовища, що в Харківщині. Як свідчать спеціалісти, прибуток підприємства стабільно зростає . Якщо торік це було 40 мільйонів гривень, то станом на перше жовтня 2005-го прибуток вже склав більш як 56 мільйонів. Погодьтесь, із такими серйозними активами компанія може виплатити і значно більші борги, ніж вищезгадані майже 300 тисяч гривень. Природно постає питання: то чому ж не платить? 

Саме такий інтерес виник і у основних інвесторів "Полтаванафтогазгеології", які також є операторами по видобутку нафти та газу із "Сахалінського" родовища. 3 листопада ТОВ "Променергопродукт", ТОВ "Сахалінське" та ЗАТ "Девон" надіслали відкритий лист до НАК "Надра України", Кабінету міністрів, Міністерства економіки, Міністерства екології та природних ресурсів та Вищого господарського суду, в якому б,ють на сполох щодо ініціювання судового процесу відносно визнання ДП "Полтаванафтогазгеологія" банкрутом. Зокрема, в листі зазначалося, що інвестори не розуміють, "чому незначна сума заборгованості стала причиною справи по банкрутству, і з яких причин керівництво цього підприємства не вживає заходів щодо погашення боргу".

Окрім цього, інвестори висловили готовність надати фінансову допомогу у розмірі боргу. 

Але, наскільки нам відомо, відповіді від керівництва НАК "Надра України" на відкритий лист інвестори не отримали і досі. Наразі, як то кажуть, маємо те, що маємо: борги ДП "Полтаванафтогазгеологія" не заплачені, а перше засідання Вищого господарського суду у справі банкрутства вже відбулося. Питання "Чому борги не виплачені?" керівництво НАКу залишило відкритим. Отже, доведеться висувати різні гіпотези.

Річ у тім, що ЗАТ "Пласт", що фігурує у справі банкрутства ДП "Полтаванафтогазгеологія", володіє група народних депутатів Мартиненко-Жванія (за даними газети "Бізнес" та сайту proua.com). На посаду голови правління НАК "Надра України" у серпні цього року був призначений Ігор Романенко. І якщо на цій посаді він виконує функцію "своєї людини", то далі схема стає більш ніж зрозумілою: підприємство оголошується банкрутом, його майно продається за безцінь зацікавленій приватній компанії (в даному випадку, наприклад, ЗАТ "Пласт"). Таким чином, державну власність переводять у приватну. Якщо це так, тоді дуже легко пояснити, чому Ігор Романенко ніби набрав у рота води, тоді як інвестори просять його заплатити борг і навіть пропонують гроші. 

До речі, його ім'я вже фігурувало в дивовижно схожій справі по ДП "Балакліяпромгеофізика". Після оголошення цього підприємства банкрутом, його майно утричі дешевше від реальної ціни придбало підприємство "Укрзакордонгеофізика". Пізніше, за повідомленням Балаклійського БТІ, майно перейшло до так званого ТОВ "Українська геофізична компанія", засновником якого є... Владислав Романенко, брат уже відомого нам голови НАК "Надра України" Ігоря Романенка. І тут уже, вибачте, важко повірити у випадковий "збіг обставин". Вимальовується певна закономірність, чи не так?

До речі, на сьогоднішній день ДП "Полтаванафтогазгеологія" - це державне підприємство з величезними іноземними інвестиціями, яке має договір про спільну діяльність із польсько-українською компанією "Девон" щодо промислового вивчення і розробки Сахалінського родовища. Але залучення іноземного капіталу в енергетичну сферу для деяких українських держслужбовців, образно кажучи, як червона хустка для бика.

На початку 2001 року в Україні вже був схожий інцидент: 14 березня Фонд державного майна ухвалив рішення про виключення іноземного інвестора - британську компанію JPKenny Exploration & Production Ltd (ДП JKX Oil & Gas) - зі складу засновників "Полтавської газонафтової компанії". Окрім цього, Фонд звільнив усіх керівників ПГНК та призначив нових. У тому числі генеральним директором став Олександр Сомов, колишній голова ЗАТ "Пласт". Так, саме того ЗАТ "Пласт", яке фігурує у справі банкрутства "Полтаванафтогазгеологія".

Щоправда, британському інвесторові вдалося скасувати вердикт ФДМ через судову інстанцію, а також відмінити всі ухвалені без його участі рішення та відвоювати свої 49 відсотків акцій "Полтавської газонафтової компанії". Але якщо кожному інвесторові, яких у нас і так небагато, доведеться судитися з українськими владними структурами, незабаром держава втратить останнього з них. 

Зрештою справа про банкрутство "Полтаванафтогазгеологія" є найяскравішим, проте, на жаль, лише одним зі свідчень відсутності державної влади, а точніше "державних мужів" в енергетичній галузі. Всі, хто цікавився даною темою, пам'ятають, як за часів існування Державного комітету з природних ресурсів, ліквідованого Указом президента "Про міністерство охорони навколишнього природного середовища України" від 20 квітня 2005 року, голова комітету Микола Злочевський, близький до СДПУ(о), та його заступник Сергій Гошовський намагались позбавити ДП "Полтаванафтогазгеологія" ліцензії на Сахалінське родовище і передати її новоствореній компанії "Укрнафтобуріння". Одним із засновників цієї компанії є нафтотрейдер "Інфокс", співзасновником якого, в свою чергу, є сам Микола Злочевський. Замкнулося коло! Ліцензію Держкомітет таки відібрав, але ненадовго.

Того разу "Полтаванафтогазгеології" пощастило - дозвіл на дослідно-промислову розробку "Сахалінки" їй, на початку серпня  цього року, повернув Вищий господарський суд України. Проте, зі зміною влади, проблем у підприємства не поменшало, лише змінились персоналії, які їх створюють. 

Ось так ми "придбали" ще одну скандальну справу про замовлене банкрутство, вважай, тіньову приватизацію, яка має відверто цинічний вигляд у контексті успішного публічного продажу "Криворіжсталі". Останнє слово залишилось за Вищим господарським судом України. Сподіваймося, що "Полтаванафтогазгеологія" не повторить долю "Балакліяпромгеофізики", а державні службовці згадають, що працюють вони все ж таки на державу, а не на суто власні інтереси.