С интересом ознакомился с письмом "коллектива "Геоинформ Украины" (почему-то без подписей). Считаю необходимым высказать свою точку зрения по затронутому вопросу.

Действительно, 8 октября 2004 г. я был назначен директором ГНПП "Геоинформ Украины".
Во время нахождения на данной должности мною выполнялись все условия подписанного со мною контракта. Руководство Госкомприродресурсов не имело ко мне претензий. Более того по итогам работы за IV квартал 2004 г. мне была выплачена премия. На предприятии дважды повышалась заработная плата( на 1 марта 2005 г. средняя зарплата составила 1363 грн.), которая выплачивалась без задержек.

Впервые за последние годы работники предприятия в начале года не работали по сокращенному графику.
Все необходимые документы согласовывались с профсоюзным комитетом.

Одновременно с этим мною принимались определенные меры по устранению выявленных недостатков на предприятии, которые копились годами.
Должен отметить, что ГНПП "Геоинформ Украины" согласно Постановлению КМУ № 1346 от 29.08.2004 г. входит в перечень предприятий, которые имеют стратегическое значение для экономики и безопасности государства. Соответственно, наведение элементарного порядка на предприятии рассматривалось мною как первоочередная задача. А то, что на предприятии не все в порядке, было не только моим мнением.

Так работниками Департамента специальных телекоммуникационных систем и защиты информации СБУ в марте 2005 года была проведена проверка состояния положения дел с защитой информации с ограниченным доступом(ИсОД), которая является собственностью государства, в автоматизированных системах ГНПП "Геоинформ Украины". Проверка установила, что мероприятия по защите информации на предприятии не выполнены, что создает реальную возможность нарушения конфиденциальности и целостности ИсОД. Были выявлены нарушения всех категорий, которые требовали незамедлительного устранения.
К сожалению, все мои усилия по наведению порядка натолкнулись на противодействие и саботаж со стороны некоторых работников предприятия, в первую очередь, со стороны главного инженера Примушко С.И. Данный господин является также председателем комиссии по ТЗИ и на нем лежит значительная доля ответственности за критическое положение на предприятии.

За бездействие и невыполнение своих должностных обязанностей 11.02.2005 года мною был объявлен Примушко С.И. выговор. Но, к сожалению, это не оказало никакого положительного влияния на него, он продолжал игнорировать мои распоряжения (готов предоставить копии соответствующих документов). Я был вынужден 4.04.2005 года подписать приказ об увольнении Примушко С.И. за нарушения должностных обязанностей, что выявилось в систематическим игнорировании приказов директора.

Вместе с другими работниками предприятия, которые нашли себе еще при старом режиме "теплое место" и абсолютно не желали что-либо делать, им было инициировано "недовольство" трудового коллектива, что в дальнейшем стало причиной моего увольнения.

7.04.2005 года я был уволен с должности директора. Считая данный приказ абсолютно незаконным(начиная со времени ознакомления с ним - 17.40 в день увольнения), я сразу предупредил и.о. Председателя Госкомприродресурсов Макаренко И.Д., что вынужден подчиниться, но буду оспаривать в суде.
21.06.2005 г. Подольским районным судом было принято решение о восстановлении меня на работе.

30.06.2005 года я вместе со старшим государственным исполнителем отдела ПВР Департамента ГИС Минюста Украины не был допущен на территорию ГНПП "Геоинформ Украины" в связи с тем, что несколько работников прредприятия блокировали вход. При этом заместители директора Примушко С.И. и Габур А.Е., а также председатель профкома Бондаренко В. Д. находились здесь же и фактически поддерживали незаконное противодействие представителю исполнительной службы. (Готов предоставить копию акта).
И.О. директора Олексейчук Т.Р. в тот же день успешно заболела.

7.07.2005 года (это уже анекдот) государственный исполнитель повторно не был допущен на территорию предприятия в связи с тем, что прямо перед его носом закрыли дверь изнутри и не открывали их некому, в том числе рядовым посетителям ("Геоинформ Украины" является отраслевым архивным учреждением и его ежедневно посещают десятки людей). (Готов предоставить копию акта).

И, повторяю, все это происходит на режимном предприятии. Интересно, чем занимаются СБУ, МВД и прочие государственные структуры?
В письме "коллектива" сказано: "Нам, жителям Украины, постоянно рассказывают про чистые руки, о проводимой повсеместно широкомасштабной и бескомпромиссной борьбе с проявлениями беззакония, о неукоснительном следовании букве закона. Однако горько осознавать, что в реальной жизни практически все наоборот."

Полностью присоединяюсь к этим словам. Они поистине золотые. Было бы неплохо если бы представители "коллектива" примерили их к себе.

Еще несколько замечаний:

1. "По требованию профсоюзного комитета ..., которое было поддержано Президиумом ЦК профсоюзов работников геологи, геодезии и картографии Украины … конфликт был разрешен."
Конфликт был не разрешен, а, наоборот, возник. И возник во многом благодаря нежеланию Президиума ЦК разобраться в сути вопроса. Никто из этого уже не уважаемого мною Президиума не пожелал меня выслушать, хотя я и писал туда письмо с изложением моей точки зрения и взывал к объективному рассмотрению вопроса. (Готов предоставить копию письма).

2. В заголовке намекалось и в самом письме сказано о необъективности судьи. Высылаю копию решения суда, чтобы вы самостоятельно определили насколько полно и обстоятельно подходил суд к рассмотрению дела.

3. "Ответчик … не привлек до рассмотрения дела ГНПП "Геоинформ Украины" в качестве соответчика… Судья Богинкевич С.М. отказала в ходатайстве коллективу в участии - в качестве соответчика. …".

Все эти фразы говорят только о юридической безграмотности авторов письма. Более того, никакого "ходатайства коллектива" в природе, точнее в судебном деле, не существует. Только приходили к судье (?) и устраивали истерики.
Пока такие "юристы" консультируют Примушко С.И., я могу спать спокойно.

4. "Обескураживает проявленная высокая степень правового нигилизма при рассмотрении дела в суде. И большое количество грубых нарушений гражданского процесуального кодекса."
Лично меня обескураживают высокая степень правовой безграмотности, уверенности в своей безнаказанности, а также бездоказательность и демагогия проявленные людьми с высшим образованием. Им бы приложить свою энергию в выполнение своих непосредственных обязанностей, а не нарушать Уголовный Кодекс.

5. Пассаж по поводу неких партийных интересов я комментировать даже не хочу и оставляю целиком на совести (хоть что-то же осталось) авторов письма. Скажу только, что с 1991 года я ни в каких партиях не состою и состоять не намерен.

То, чем закончится эта история, на мой взгляд, может служить показателем того, насколько провозглашенный руководством страны курс на евроинтеграцию, верховенство закона, претворяется в жизнь.
К сожалению, подписей под письмом нет, и я не могу подать в суд.


Приложение:

1. Рішення Подільського районного суду м.Києва від 21.06.2005 р.
(справа № 2-2285).

Справа №2-2285
2005 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2005 року Подільський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді: Богінкевич С. М.
при секретарі: Міщенко Т.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом Карімова Ільгіза Афлятуновича до Державного комітету природних ресурсів України про поновлення на роботі, виплаті заробітної плати за вимушений прогул та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом у якому просить поновити його на посаді директора Державного науково-виробничого підприємства "Державний інформаційний геологічний фонд "України", стягнути з відповідача середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 08.04.2005 року по 13.06.2005 року та моральну шкоду в сумі 20 000 гривень.

Свій позов Карімов І.А. мотивує тим, що 8 жовтня 2004 року між ним та відповідачем був укладений трудовий контракт за яким він був призначений директором Державного науково-виробничого підприємства "Державний інформаційний геологічний фонд" України" строком до 7 жовтня 2009 року, що було підтверджено наказом Голови Комітету № 101-К від 08.10.04 року, а 7 квітня 2005 року , відповідно до наказу №53-К виконуючого обов'язки Голови Державного комітету природних ресурсів України Макаренко І.Д. його було звільнено з займаної посади відповідно до ст.45 КЗпП України з посиланням на мотиви звільнення - вимога профспілкового комітету Державного науково-виробничого підприємства "Державний інформаційний геологічний фонд України" від 23.03.05 року у зв'язку з грубим порушенням законодавства про працю.

Крім того, вказує що звільнили його незаконно, оскільки посилання профкому на грубе порушення законодавства про працю є безпідставним, так як вимоги ст.49-4 КЗпП України, на яку послався останній не можуть бути застосовані до даної реструктуризації підприємства, оскільки в даній статті мова йде про реорганізацію підприємства, яка відповідно до ст. 104-109 ЦК України є підставою для припинення юридичної особи чи зміни організаційно-правової форми.
Також зазначив, що звільнення ним працівників без згоди профспілкового комітету стосувалось виключно заступників директора Габура А.О. та Примушко С.І. , оскільки відповідно до ст. 43-1 КЗпП їх звільнення не потребує згоди профкому, а стосовно інших працівників, то вимоги ст.43 КЗпП України були виконані повністю, оскільки він звертався до голови профкому з відповідним поданням про надання згоди на звільнення, на яке так і не отримав відповіді.

Крім того зазначає, що звернення профспілкового комітету не містить посилань на визначені статтею 45 КЗпП України порушення чинного законодавства, тому на його думку саме профспілковим комітетом було порушено вимоги Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" в зв'язку з тим, що відсутнє належне нормативне обґрунтування причини звільнення керівника підприємства, так як дане звернення носить на думку позивача декларативний характер , а викладена інформація не відповідає дійсності, а в деяких випадках подається одно-боко та упереджено.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав за обставин викладених вище, однак в порядку 103 ЦПК України уточнив свої позовні вимоги в частині виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу та просить стягнути її на день постановлення судового рішення та відмовився від стягнення моральної шкоди в сумі 20 000 гривень.

Представник відповідача позов не визнала повністю та пояснила , що звільнення позивача було здійснено у відповідності до закону, а тому не бачить підстав для поновлення його на роботі та стягнення заробітної плати за вимушений прогул.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до наказу від 8.10.2004 року за № 101 -К позивач був призначений директором Державного науково-виробничого підприємства "Державний інформаційний геологічний фонд України2 з 8 жовтня 2004 року на умовах роботи за контрактом від 8 жовтня 2004 року (а.с.5).

Як вбачається з контракту від 8 жовтня 2004 року Карімов Ільгіз Афлятунович призначений на посаду директора Державного науково-виробничого підприємства "Державний інформаційний геологічний фонд "України" на термін з 8 жовтня 2004 року по 7 жовтня 2009 року (а.с.6 ). Згідно наказу №53-К від 7.04.2005 року позивача було звільнено з займаної посади 7 квітня 2005 року на вимогу профспілкового комітету за порушення законодавства про працю , відповідно до ст. 45 КЗпП України де зазначена підстава : вимога профспілкового комітету Державного науково-виробничого підприємства "Державний інформаційний геологічний фонд" України" від 23.03.2005року(а.с.4).

Відповідно до ст. 45 КЗпП України на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір з керівником підприємства, установи, організації, якщо він порушує законодавство про працю, про колективні договори і угоди, Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".

Як встановлено в судовому засіданні, згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.08.03 р. № 544-р "Про затвердження заходів на 2003-2004 роки щодо виконання Комплексної програми реструктуризації державних підприємств" ДНВП "Геоінформ України" 23.09.03 року в особі директора ДНВП "Геоінформ України" Олексійчука Т.Р. було розроблено план заходів щодо виконання Комплексної програми реструктуризації державних підприємств на 2003-2004 рік, 3 пунктом якого, було передбачено, проведення оптимізації структури ДНВП "Геоінформ України" з урахуванням зміни задач та завдань щодо реструктуризації галузі.

Крім того, на виконання зазначеної комплексної програми та у відповідності до плану заходів ДНВП "Геоінформ України" представило на засідання колегії Державного Комітету природних ресурсів план удосконалення роботи та оптимізації структури підприємства, яким в тому числі передбачалося скорочення чисельності посад, відсутність яких не позначиться на основній діяльності підприємства. Рішенням колегії № 8/4 від 24.12.04 року був затверджений представлений ДНВП "Геоінформ України" план реорганізації підприємства та оптимізації його структури, яке було підписане головою колегії Золочевським М. Наказом Державного Комітету природних ресурсів № 258 від 24.12.04 року було введено в дію зазначене рішення колегії № 8/4 від 24.12.04 року. 27.12.04 року позивачем був виданий Наказ №55 яким були, в тому числі, внесені зміни до штатного розкладу підприємства відповідно до затвердженого Колегією Державного Комітету природних ресурсів плану заходів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що план реструктуризації підприємства відповідає вимогам чинного законодавства та не потребує попереднього узгодження з профспілковим комітетом.
Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на ту обставину, що позивача було звільнено без порушень закону , оскільки обіймаючи посаду директора ДНВП він грубо порушував законодавство про працю, а саме в супереч ст.43 КЗПп України звільнив своїх заступників Габура А.О. та Примушко С.І. без згоди профспілкового комітету, оскільки зазначені особи є заступниками Карімова і згідно ст.43-1 КЗПп України розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається без згоди профспілкового комітету. В судовому засіданні представником відповідача в супереч ст.ЗО ЦПК України не надано доказів, які б підтверджували порушення позивачем КЗПп Уркаїни, а саме звільнення інших працівників без попереднього узгодження з профспілковим комітетом Державного науково-виробничого підприємства "Державний інформаційний геологічний фонд "України".

Також суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на ту обставину, що "наказом від 11.02.2005 року №5-РСО були винесені незаконні догани чотирьом працівникам з грубим порушенням ст.ст. 148-149 КЗПп України , які були в подальшому оскаржені в КТС та визнані незаконними, однак Каримовим І.А. рішення комісії не виконувалось, крім того він не оскаржував його в суді, чим грубо порушив ст..ст.228,229 КЗПп України". Однак, як встановлено в судовому засіданні, в провадженні Шевченківського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа № 2-4538/05 за позовом Державного науково-виробничого підприємства "Державний інформаційний геологічний фонд "України" про скасування рішень Комісії по трудовим спорам прийнятих стосовно Уварено М.М. та Нечая Ю.Д., що підтверджується судовою повісткою вищезазначеного суду та зверненням Карімова І.О. від 1.04.2005 року на ім "я голови Цент-рального комітету профспілки геології, Геодезії та картографії України (а.с. 42), тому суд вважає, що позивачем не було порушено вимог статей 228, 229 КЗпП України на які посилався профспілковий комітет у своєму зверненні про звільнення Карімова І.О. на ім."я Макаренко І.Д.

Посилання представника відповідача на ту обставину, що "в період роботи Карімова І.О. директором , в колективі підприємства склалось дуже напружене становище, що негативно впливає на виробничу діяльність підприємства ", що було однією з підстав звернення про звільнення позивача суд не приймає до уваги, оскільки зазначене підтверджується зверненням Карімова І.О. на ім."я Голови Центрального комітету профспілки працівників Геології, геодезії та картографії України від 1.04.2005 року (а.с. 31-32 ), та зверненням Карімова і. О. від 6.04.2005 року на ім" я в.о. голови державного комітету природних ресурсів України Макаренко І.Д. (а.с.33-34 ). , на що в супереч ст..ЗО ЦПК України представником відповідача не надано жодних доказів в обґрунтуванні своїх посилань на зазначені вище обставини.

Також не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні посилання представника відповідача на ту обставину, що " всі питання в період роботи на посаді директора Карімов І.О. вирішував одноособове, не погоджуючи свої рішення з профспілковим комітетом , колективом підприємства, повністю ігноруючи думку своїх заступників, начальників відділів , грубо порушуючи фінансову дисципліну.", оскільки як вбачається із рішення засідання колегії державного комітету природних ресурсів України №8\4 від 24.12.2004 року було підтримано пропозицію директора Державного підприємства "Геоінформ України" Карімова І.А. щодо удосконалення роботи державного підприємства "Геоінформ України" та схвалено план реорганізації підприємства в тому числі оптимізації його структури (а.с. 36 ), також зазначене підтверджується зверненням Карімова І.О. на ім."я Голови Центрального комітету профспілки працівників Геології, геодезії та картографії України від 1.04.2005 року , та зверненням Карімова і.О. від 6.04.2005 року на ім"я в.о.голови державного комітету природних ресурсів України Макаренко І.Д.

Крім того , як встановлено в судовому засіданні розгляд вимог про розірвання трудового договору з Карімовим І.О. було проведено профспілковим органом в його відсутність, що підтверджується протоколом №11 засідання профкому ДНВП "Геоінформ України" від 23.03.2005 року, що є грубим порушенням вимог трудового законодавства.

З урахуванням викладеного вище суд приходить до висновку, що Карімов І.О. був звільнений з грубим порушенням чинного законодавства України, тому його вимоги є обгрунтованими та знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України його необхідно поновити на посаді директора Державного науково-виробничого підприємства "Державний інформаційний геологічний фонд "України" та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08.04.2005 року по 21.06.2005 року, що складає 8 249 гривень 45 коп. ( з 08.04.2005 року по 21.06.2005 року , тобто 53 дні х 155 гривень 65 коп.).

На підставі зазначеного та керуючись статтями 45, 231, 232, 235 КЗпП України та ст. 15, ЗО, 62, 202, 202-1, 203, 209 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:
Позов Карімова Ільгіза Афлятуновича до Державного комітету природних ресурсів України про поновлення на роботі, виплаті заробітної плати за вимушений прогул - задоволити.
Поновити Карімова Ільгіза Афлятуновича на посаді директора Державного науково-виробничого підприємства "Державний інформаційний геологічний фонд "України" з 8 квітня 2005 року.
Рішення в частині поновлення Карімова Ільгіза Афлятуновича на посаді директора державного науково-виробничого підприємства "Державний інформаційний геологічний фонд "України" підлягає негайному виконанню.
Стягнути з Державного комітету природних ресурсів України заробітну плату за час вимушеного прогулу у сумі 8 249 ( вісім тисяч двісті сорок дев"ять гривень) 45 коп.
Стягнути з Державного коміте/у природних ресурсів України держмито на користь держави в сумі вісімдесят дві гривні 49 котйок.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва протягом одного місяця з наступного дня після його проголошення.

Суддя

С уважением, Каримов И.А.