Питання енергонезалежності України, перш за все, у газовій сфері, є фактором  національної  безпеки, економічного зростання та соціальної стабільності.  Про це йшлося на громадських слуханнях щодо реформування національної газовидобувної галузі, організованих 1 квітня 2016 року Комітетом Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки за підтримки Посольства Великої Британії в Україні.

Про реформи, що забезпечать збільшення видобутку власного, українського газу, сформують інвестиційну привабливість та сталий розвиток галузі  дискутували народні депутати, фахівці профільних міністерств та відомств, експерти, представники громадського сектору, журналісти на громадському обговоренні на тему “Системні зміни для збільшення видобутку газу в Україні (на прикладі ПАТ "Укргазвидобування" та Держгеонадра)».

Ситуація, що наразі склалася, потребує невідкладних рішучих реформ, адже відсутність глобальної галузевої стратегії надрокористування, насамперед у геологорозвідці, відсутність механізмів захисту інтересів інвесторів, непрозорість аукціонів, проблеми із землевідведенням тощо призвели до суттєвих економічних та репутаційних втрат, гальмують розвиток галузі.  

У вступному слові ініціатор заходу Ольга Бєлькова (Комітет Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки) наголосила, що "саме для розробки конкретних пропозицій реформ ми проводимо слухання всіх стейкхолдерів цього процесу – аби спільними зусиллями сформувати фахове середовище й забезпечити його вплив на зміст та скерованість реформ, їхню відкритість та прозорість".

Про плани щодо модернізації компанії Держгеонадра розповіли в.о. Голови Держгеонадра України Микола Бояркін та радник Голови Держгеонадра України Денис Жегалов у презентації  "Держгеонадра України на шляху до реформ. Впровадження ефективної моделі функціонування Держгеонадр, інтегрованих у Європейське геологічне співтовариство". Як констатують експерти, разом із політичною й економічною нестабільністю, інвесторів не влаштовує, насамперед, відсутність механізмів захисту їхніх інтересів, перш за все – у геологорозвідці, та обмежений доступ до реєстрів. 

Під час громадського обговорення відзначалося, що серйозною перешкодою на шляху розвитку галузі є також складнощі у взаємодії з місцевою владою: із 5 462 виданих спецдозволів на надрокористування на близько 1 500 ділянках не розпочаті роботи, 8 областей не задовольнили жодної поданої заявки; 40 % проектів заморожені через земельні питання; 72 % не погоджено заявок облрадами. 

Тому стратегія реформування передбачає поступову відмову від державного регулювання надрокористування на користь ринкового; забезпечення ефективного менеджменту та контролю за діяльністю надрокористувачів; залучення міжнародної експертизи та посилення комунікації з зовнішньою інвестиційною спільнотою; створення умов для інтенсивного залучення інвесторів у галузь надрокористування, насамперед геологорозвідки; спрощення процедур для надрокористувачів і відкриття інформації ;максимальне збереження основного активу галузі – інтелектуального кадрового резерву. 

Микола Бояркін, в.о. голови Держгеонадр України: «Україна – одна із найбагатших в Європі на надра країна, але використовує свій потенціал неефективно. Наприклад, геологи Європи давно працюють за новими, якісними стандартами. Лише один приклад: ми і досі допрацьовуємо базу картографування  з масштабом 200, а наші європейські колеги – з крупномасштабними картами у 50 000. Але ми упевнені, що Україна має усі шанси претендувати на топові позиції в цьому напрямку, і працюємо задля цього. На наше переконання, маємо зробити три важливих кроки. Перше: повністю змінити підхід до георозвідки, практика свідчить, що держава не повинна займатися цим питанням – слід співпрацювати з бізнесом. Друге: оцифровка  геоданних. Третє: відкрити ці дані,  адже відкритість, прозорість  – запорука довіри наших партнерів. Врешті, такими є правила гри у цивілізованому світі, тож ми наполягаємо на відкритих правилах ведення бізнесу на цьому ринку».

У другій частині громадського обговорення Голова Правління ПАТ “Укргазвидобування»  Олег Прохоренко та перший заступник Голови Правління, виконавчий директор ПАТ “Укргазвидобування” Олександр Романюк  представили «Стратегію розвитку ПАТ “Укргазвидобування” 20/20. Проблемні питання та шляхи реалізації».
Олег Прохоренко, голова правління ПАТ «УГВ»: «Україна має величезний потенціал: вже у 2020 році ми можемо видобувати 20 млрд м³ вуглеводнів, що, разом із обсягами приватних газовидобувників, забезпечить приблизно 90 % потреб країни. Ми маємо обґрунтований план  та відповідні ресурси. Питання тільки у наявності політичної волі до змін. Наш план реформування передбачає трансформацію «УГВ» у сучасний конкурентоздатний та інвестиційно привабливий енергетичний бізнес. Натомість, під час політичної кризи активізувалися усунуті нами корупціонери, які раніше щороку вимивали з компанії, як мінімум, 2–3 млрд грн – вони прагнуть реваншу і повернення до управління компанією. Для них «УГВ» – розмінна монета у політичних торгах. Але ж втрати суспільства будуть неспівставно більшими за прибуток корупціонерів, бо йдеться про втрату економічного суверенітету й повернення до залежності від  Газпрому».

GEOnews.com.ua