2007-03-23

Під лежачий камінь інвестиції не потечуть

В економіку Волині минулого року інвестовано коштів у вісім разів більше, ніж у 2005-му. Проте влада одним із найголовніших пріоритетів і на цей рік визначила посилення інвестиційної привабливості регіону. Чому саме це вийшло на перший план і як створити комфортний клімат для бізнесу та інвесторів, стимулювати їх до співпраці з метою впровадження інновацій? Що дає механізм співпраці в інвестованих підприємствах, розвитку транскордонного співробітництва та інфраструктури? Про це - в розмові нашого кореспондента з начальником Головного управління економіки Волинської облдержадміністрації Любов'ю ІВЕВАКОВОЮ.

- Як ви, Любове Юріївно, ескізно зобразили б економічний портрет області?

- У структурі валової доданої вартості економіки області 53 відсотки припадає на виробництво послуг. Решта - на виробництво товарів, у тому числі майже третина - на сільське господарство, десята частина - на промисловість і близько 5 відсотків - на будівництво.

Промисловий комплекс налічує майже дві сотні великих підприємств. Провідними галузями є харчова промисловість, машинобудування, паливна, хімічна та промисловість будівельних матеріалів. Виробляємо шість з десяти вітчизняних лічильників для рідин, сорок відсотків українського руберойду, кожен четвертий підшипник, майже п'яту частину - легкових автомобілів і кожен десятий кілограм цукру-піску.

Управлінський персонал області вже давно усвідомив: cподіватися потрібно передусім лише на себе. Отож не дивно, що зроблена своєрідна мобілізація виробничих потужностей, які залишилися від Радянського Союзу, а також кадрового потенціалу. З допомогою цих двох чинників та свіжих - як правило, західних! - технологій останнє десятиліття в області з року в рік і забезпечується приріст у промисловості. Ми вийшли з економічної депресії, і нині обсяг промислового виробництва перевищив рівень 1990 року на сорок відсотків.

- Що робиться для поліпшення інвестиційного іміджу регіону і залучення міжнародної технічної допомоги? Адже інвестиції - один з головних показників, що характеризують динаміку зміцнення економічного потенціалу...

- Найперше, постійно здійснюємо комплекс заходів, спрямованих на підвищення рівня обізнаності з можливостями господарського комплексу області вітчизняних ділових кіл та зарубіжних інвесторів. Це і постійні ділові контакти з представниками великого бізнесу сусідньої Польщі, і організація різноманітних тематичних виставок, і випуск рекламної продукції, і розсилка ділових пропозицій поштою та через мережу Інтернет. За сучасних технічних можливостей це не є проблемою - аби була б воля до роботи!

Вигідне географічне положення нашої області створює гарні передумови для розвитку транскордонного співробітництва. З 2004 року в області реалізується Програма сусідства "Польща-Білорусь-Україна", яка сприяє розвитку та активізації транс-кордонного співробітництва з Республікою Польща. Внаслідок її реалізації дев'ять проектів від області отримали схвальну оцінку у Спільному технічному секретаріаті цієї Програми.

Пора усвідомити: інвестиції, як і вода, під лежачий камінь самі по собі не потечуть! Вони підуть передусім туди, де інвестор бачитиме щире зацікавлення, не зустрічатиметься з обманом, бюрократичною тяганиною, вимаганням того, без чого можна обійтися.

Має бути створена атмосфера відвертості і приязні. Не останню роль в ній відіграє демонстрація того, що ми не якась забита країна третього світу, а народ, із княжими родинами якого свого часу вважали за честь поріднитися (як це було колись з Анною, дочкою великого князя київського Ярослава Мудрого, яка вийшла заміж за короля Франції Генріха І) відомі європейські двори, регіон, який обов'язково влаштовує для своїх почесних гостей екскурсію у величний замок у заповіднику "Старий Луцьк", в якому у 1429 році проходив з'їзд європейських монархів, та музей волинської ікони, де перед очами європейців постають взірці століть іконопису майже за тисячоліття.

Це копітка робота, в основі якої, ще раз підкреслю, не лише особисті контакти і довіра між партнерами.

Але вона дає результат. Минулого року в області зареєстровано прямих іноземних інвестицій на загальну суму 160 млн доларів США, що у вісім (!) разів більше позаминулого року. Усього ж з початку інвестування надійшло понад 275 млн доларів США коштів іноземного капіталу. Для аграрної області, якою завжди була Волинь, це, вважаю, досить високий результат. І саме він - найкраща оцінка співпраці місцевих органів виконавчої влади з інвесторами.

- Якщо можна, трохи докладніше про конкретні приклади...

- Будь ласка! З участю іноземних інвесторів на луцькому автомобільному заводі, що входить до складу корпорації "Богдан", створені нові виробничі потужності, які дають змогу щороку випускати півтори тисячі середніх, великих, надвеликих автобусів та тролейбусів різних модифікацій. Стартувало також виробництво бортових кабельних мереж для легкових автомобілів концерну "Даймлер Крайслер АГ". Окрім того, розгорнуто випуск меблевого щита на фірмі "Кроноспан УА", що у Нововолинську, який після закриття більшості шахт хронічно страждає від безробіття.

Важливим джерелом отримання додаткових матеріальних і фінансових ресурсів є участь у проектах, що підтримуються міжнародними фінансовими інституціями та урядовими програмами інших держав. Нині в області реалізується цілий ряд таких ініціатив, на стадії прийняття рішень перебуває ще кілька цікавих та потрібних для області проектів.

Для прикладу: за сприяння Українського фонду соціальних інвестицій (УФСІ) у Турійському районі минулого року реалізовано вісім проектів на загальну суму понад два мільйони, спрямованих на поліпшення якості соціальних і комунальних послуг. У Володимир-Волинському районі УФСІ впроваджує на загальну суму понад чотири мільйони гривень чотирнадцять мікропроектів, спрямованих на підвищення якості освітніх послуг та послуг у галузі культури, комунальних послуг, а саме - поліпшення якості води.

Плідною була і допомога представників проекту ТACІS "Сприяння регіональному розвитку в Україні" у підготовці стратегічного плану заходів щодо розвитку області на 2006-2008 роки, проведенні досліджень стану поводження з твердими побутовими відходами та поліпшення транспортної мережі.

- Послухати вас - так в області немає жодних проблем...

- Я б так не сказала! Пригадую, свого часу газета "Правда" писала: "У нас куди не плюнь - потрапиш в недолік!.." Проблем в області більш ніж достатньо. В тому числі й щодо залученням інвестицій. Але ми не сидимо, склавши руки і очікуючи манни небесної, а працюємо, щоб їх розв'язати.

Але є ряд актуальних питань, що визначають розвиток регіону, вирішення яких можливе лише за участі держави.

На території області, наприклад, знаходиться одне з найперспективніших у світі родовищ самородної міді поблизу села Жиричі Ратнівського району. Необхідно завершити геологічну розвідку запасів міді, щоб налагодити її видобуток у майбутньому. І тим самим задовольнити потреби внутрішнього ринку у стратегічному металі, який Україна нині поки що закуповує за кордоном.

У цьому ж районі розвідані родовища жовнових фосфоритів із загальними прогнозними ресурсами 121,6 млн тонн руди, понад шістдесят мільйонів тонн жовнів. Використання їх у землеробстві дасть змогу поновити рухомі форми фосфору у грунті і суттєво збільшити врожайність сільськогосподарських культур.

В області є великі запаси озерного мулу - сапропелю, який може використовуватися як добриво та для виробництва ще цілого ряду продукції, в тому числі медичного призначення. Таких запасів є теж понад шістдесят мільйонів тонн.

У регіоні зосереджена і п'ята частина українських запасів торфу, а тому серед пріоритетних напрямів - збільшення обсягів його переробки і використання як місцевого виду палива. Облдержадміністрацією порушено клопотання перед урядом щодо будівництва сировинної бази з добування торфу та технічного переоснащення державного підприємства "Волиньторф". Реалізація проекту дасть змогу зберегти робочі місця на підприємстві і довести обсяг виробництва до ста тисяч тонн торфобрикетів на рік. А це вже в свою чергу не лише забезпечить населення, установи бюджетної сфери та підприємства комунальної енергетики місцевим дешевим паливом, а й ще на одну дещицю зменшить енергозалежність нашої держави.

Але усі ці "теми" потребують солідних інвестицій. Над залученням їх ми нині працюємо. Користуючись тим, що "Урядовий кур'єр" - одна з тих газет, яку постійно читають бізнесмени, запрошую їх: "Будемо раді бачити вас на Волині з новими інвестиційними пропозиціями!"

- Говорячи про бізнес та інвестиції в нього, було б, мабуть, неправильно не згадати, що Волинь - прикордонна область і знаходиться на найкоротшому шляху із Західної Європи в Азію...

- На території області діє дев'ять митних переходів, чотири з яких обслуговують товаропотоки і громадян на українсько-польському кордоні. З огляду на це, пріоритетною ділянкою роботи місцевих органів влади є створення у стислі терміни системи кордонних пунктів пропуску на рівні європейських стандартів, транспортної мережі, інфраструктури, що обслуговує транзитні перевезення, підвищення рівня послуг для громадян та вантажів.

А тому перед урядом ініційовано питання будівництва пункту пропуску на українсько-польському кордоні "Адамчуки -Збереже". Будівництво пункту пропуску дасть можливість державі зробити черговий крок у розбудові кордону і створити умови для його цивілізованого перетину, збільшити його пропускну спроможність. Це позитивно вплине на розвиток усіх видів співробітництва, дасть змогу використати значний рекреаційно-оздоровчий потенціал суміжних природних національних парків України та Польщі. З приводу цього вже є доручення Кабінету Міністрів. Розпорядженням голови облдержадміністрації створена відповідна робоча група, яка вже приступила до роботи.

Взагалі ж про проблеми кордону на Волині треба не просто згадувати. Слід постійно повторювати: "Ми на великому торговельному шляху і треба робити усе можливе, щоб він проходив саме через територію України, а не в обхід її!" Пояснювати чому, вважаю, потреби немає!