Для світової спільноти вже немає сумнівів щодо негативних наслідків глобальної зміни клімату та її причин. Через спалювання викопного палива відбувається накопичення так званих "парникових" газів в атмосфері і, відтак, підвищення температури, танення льодовиків і ряд інших природних змін, які переростають у катастрофічні явища. Останній звіт Міжурядової групи експертів зі зміни клімату і результати багатьох наукових досліджень зарубіжних та українських вчених заявляють про необхідність термінових та всеосяжних дій зі зниження викидів "парникових" газів у всьому світі задля запобігання глобальної катастрофи.
Україна заявила про свою стурбованість проблемою зміни клімату, підписавши Рамкову конвенцію ООН зі зміни клімату та Кіотський протокол. На перший період дій Кіотського протоколу уряд України зобов’язався не перевищувати викиди "парникових" газів рівня 1990 року, але реальні викиди на 2005 рік становили лише 45 відсотків від дозволеного обсягу викидів. Причиною такого низького рівня є спад економіки 1991-1999 років, а не цілеспрямована діяльність нашого уряду. За статистикою в Україні на одиницю ВВП використовується утричі більше енергії, ніж у Німеччині, а, маючи внесок лише 0,14 відсотка у світовий ВВП, Україна стоїть на 11-му місці за кількістю викидів "парникових" газів. Неефективне використання ресурсів та значне забруднення атмосфери – це наша частка відповідальності перед найбіднішими країнами світу за наслідки від зміни клімату, адже за прогнозами саме вони постраждають найбільше.
У травні 2006 року на міжнародних зустрічах розпочалися переговори щодо наступного періоду звітності Кіотського протоколу 2013-2017 років. Зважаючи на внесок України у глобальну зміну клімату, що несе загрозу українському народу та економіці, уряд має почати робити кроки для зниження викидів та взяти на себе зобов’язання, яке стимулюватиме перехід до економіки, що не базується на спалюванні вуглецю. Україна повинна зайняти більш активну міжнародну позицію щодо досягнення домовленостей на другий період Кіотського протоколу 2013-2017 рр. Мається на увазі продовження використання його гнучких механізмів задля залучення додаткових коштів на енергозбереження та впровадження сучасних технологій. Українські підприємства тільки-но починають брати участь у розробці проектів спільного впровадження, тоді як потенційно в Україні можна досягти знижень на 130 млн тонн СО2 на рік (для порівняння у 2004 році загальні викиди СО2 в Україні становили 425 млн тонн) і залучити понад 600 мільйонів євро на реалізацію проектів через механізм спільного впровадження. Через затримку з прийняттям національних процедур підприємства реалізували лише декілька відсотків від прогнозованого потенціалу використання економічного механізму Кіотського протоколу і планують більш активне використання механізму під час другого періоду зобов’язань. Чітка позиція України щодо підтримки другого періоду Кіотського протоколу відкриє шлях більшій кількості інвестицій у проекти енергозбереження та модернізації промисловості через механізм спільного впровадження та сприятиме зростанню позитивного міжнародного іміджу країни.
Крім того, Кіотський протокол та попередження проблеми зміни клімату шляхом підвищення енергоефективності та розвитку відновлюваних джерел енергії повністю збігається з метою України досягти енергонезалежності та знизити енергоємність виробництва. Через збільшення вартості імпорту викопного палива та постійні ризики з його поставками внутрішня політика енергозбереження та модернізації промисловості матиме місце незалежно від позиції України щодо Кіотського протоколу. Водночас активна міжнародна участь та співпраця в рамках гнучких механізмів Кіотського протоколу сприятиме отриманню Україною нових технологій та підвищенню конкурентоспроможності українських підприємств.
Яким повинне бути обгрунтування загального рівня знижень викидів "парникових" газів для країн, зазначених у Додатку "В" до Кіотського протоколу, в який входить Україна? Вибір має грунтуватися на наукових дослідженнях щодо припустимого рівня концентрації таких газів в атмосфері. Останні висновки вчених вказують, що таким рівнем є неперевищення глобальної температури на 2о С порівняно з доіндустріальним періодом. Для цього обсяг світових викидів "парникових" газів повинен почати знижуватися якнайпізніше з 2015 р. З цього випливає, що країни, зазначені у Додатку "В", мають взяти на себе зобов’язання на значні зниження викидів парникових газів на період 2013-2017 рр.
Україна, будучи країною з перехідною економікою, відроджує свої економічні можливості і в короткі терміни не може досягти модернізації всіх секторів – на це потрібні великі фінансові ресурси. Рівень зобов’язання країни на другий період Кіотського протоколу має грунтуватися на прогнозах економічного розвитку країни та потенціалу знижень викидів "парникових" газів.
На другий період Кіотського протоколу 2013-2017 рр. Україна повинна взяти на себе зобов’язання зниження викидів "парникових" газів на 45 відсотків порівняно з 1990 р. За новою енергетичною стратегією на 2017 рік базовий рівень викидів таких газів в Україні становитиме 60 відсотків від рівня викидів 1990 р. Зобов’язання на рівні 45 відсотків є цілком обгрунтованими з точки зору запланованого розвитку економіки і створять стимул для більш активної державної політики у сфері зниження викидів "парникових" газів.
Крім того, існує ряд доказів, що фактично в 2017 році рівень викидів "парникових" газів не досягне 60 відсотків від рівня 1990 р. По-перше, в енергетичній стратегії закладені дуже низькі показники енергоефективності промисловості та енергетичного сектора, в той час як економічно доцільний потенціал енергозбереження країни визначається на рівні 45 відсотків від обсягів сучасного споживання паливно-енергетичних ресурсів. По-друге, за енергетичною стратегією рівень викидів "парникових" газів до 2017 року збільшиться на 34 відсотки порівняно з 2004 р., що є надвисоким ростом викидів зазначених газів. По-третє, до теперішнього часу Україна не проводила цілеспрямованої політики зниження викидів "парникових" газів, що є обов’язком за Конвенцією зі зміни клімату.
Політику енергозбереження та розвитку альтернативних джерел енергії проводять усі країни незалежно від їхньої причетності до Кіотського протоколу, і український уряд також повинен належним чином здійснювати кліматоохоронну діяльність. Оптимальна тривалість періоду зобов’язань становить п’ять років. Саме такий термін дасть змогу планувати роботу з виконання зобов’язань та робити відповідні висновки за отриманими результатами і набутим досвідом. Україна підтримує загальне бажання країн прийняти рішення з другого періоду зобов’язань до 2008 року, щоб не було розриву між першим і другим періодами зобов’язань.
Робоча група з питань зміни клімату нині налічує 16 громадських екологічних організацій України, а також чимало вчених та експертів. Останні п’ять років ми активно спостерігаємо за висновками іноземних та українських досліджень щодо наслідків глобального потепління, беремо участь у міжнародних переговорах Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату та готуємо для уряду України наше бачення стосовно законопроектів і аспектів впровадження Конвенції та Кіотського протоколу. Ми маємо намір представити запропоновану позицію на зустрічі Міжвідомчої комісії з питань зміни клімату та на інших зустрічах, де розглядатимуть порушені питання.
ДOВІДКOВO: Статистичні показники за останні роки вказують, що в Україні при економічному зростанні і рості ВВП до 12 відсотків на рік рівень викидів "парникових" газів тримається на рівні 41-44 відсотки від рівня викидів 1990 р. протягом останніх семи років.
Ірина СТАВЧУК, Національний екологічний центр України