Кожна країна, керуючись економічною доцільністю, використовує свої природні ресурси залежно від рівня досягнутої цивілізованості у технологічному, юридичному, організаційному та інших аспектах. Як свідчить практика Вінницької області, у цій справі накопичилося чимало проблем, які потребують розв'язання на регіональному і державному рівнях.

Журавель у небі

Десять років тому в області вперше серед регіонів України було створено довгострокову програму розвитку виробництва на базі раціонального використання мінерально-сировинних ресурсів. Величезний обсяг геолого-технологічної та гірничо-геологічної інформації про надра регіону, який багато десятиліть накопичувався у різних архівах і фондах, було узагальнено й оприлюднено. Це стало справжнім інформаційним проривом.

Програма вражала цілісністю і системним підходом. Корисні копалини, родовища яких підготовлені до використання, було систематизовано у три групи - імпортнозамінюючі, життєво необхідні, експортноспроможні. Локомотивом поетапного розвитку мали стати виробництва з терміном окупності інвестицій протягом одного-двох років. Було підготовлено бізнес-проекти, повідомлялося, що фінансова група США та Європейський банк реконструкції і розвитку провели експертизу програми, і останній погодився надати кредит. На жаль, на тому все і скінчилося.

Тепер про зроблений десять років тому великий обсяг аналітичної й організаційної роботи не згадують. А коли запитуєш, кажуть різне. Хто зауважує, що програма була фінансово не підкріплена, хто бачить її слабке місце у тому, що вона випереджала час. Мабуть, правда полягає і в проблемі послідовності: змінився керівник області, а з ним - і бачення ситуації.

Значимість державна

І все ж праця не пропала марно. Певною мірою активізувалися геологорозвідувальні роботи, інформацією зацікавилися інвестори. Власне, а що область має у своїх надрах значимого для промисловості України?

Стверджують, що на українському каоліні працюють ледь не усі порцеляно-фаянсові заводи країн СНД та немало в Європі. На Вінниччині розміщено кілька родовищ каоліну, у тому числі і найбільше в Європі Глуховецьке, на якому завдяки інвестиціям удосконалено технологічний процес, зростають обсяги виробництва.

Флюорити. Концентрат цього мінералу широко застосовується у металургійній, електрозварювальній, загалом майже у 30 промисловостях. Україна імпортує флюорити. Близько десяти років вивчається Бахтинське родовище флюоритів. Протоколом державної комісії воно рекомендоване до промислового освоєння з попереднім проведенням дослідно-промислових робіт.

Гранат. З нього виготовляють продукцію, яка застосовується у металообробці, у газо-та нафтових свердловинах, у повітряних і водяних фільтрах тощо. Потенційно місткий ринок збуту, значні запаси родовища в області з подачі вінничан зацікавили західних бізнесменів, і у 1997 році було створено українсько-канадське підприємство. Нині тут новий власник, який взявся відпрацювати проектну документацію щодо технології виробництва.

Має область 80 родовищ будівельного каменю. А скульптурні вироби із жежелівського граніту можна побачити у багатьох країнах світу.

Цей перелік можна було б продовжити, наприклад, сказати про вкраплення золота, алмазів тощо.

Вивести галузь з "тіні"

Багата область на копалини місцевого значення. Практично на кожний вид будівельної сировини є розвідане родовище. Наприклад, цегельно-черепичної аж 158. Протягом першого півріччя поточного року порівняно з аналогічним періодом минулого року підприємства добувної промисловості наростили обсяги виробництва продукції на 23 відсотки. За цей час надрокористувачі перерахували до державного і місцевих бюджетів близько п'яти мільйонів гривень. Тішитися? А це залежить від того, через які окуляри дивитися.

Територіальне управління "Держнаглядохоронпраці" у ході перевірки 77 надрокористувачів виявило 576 порушень законодавства з охорони надр. Мають місце випадки ухилення від сплати податків, самовільного видобутку корисних копалин (Ямпільський, Муровано-Куриловецький, Липовецький, Могилів-Подільський та інші райони), розпаювання земель у межах наданих гірничих відводів. Не створено єдиного кадастру родовищ.

Згідно з чинним законодавством, надрокористувач має право видобувати корисні копалини, якщо має спеціальний дозвіл на користування надр певного родовища, акт гірничого відводу тощо. За даними головного управління економіки облдержадміністрації, торік з 87 підприємств, що займалися видобутком твердих корисних копалин, тільки 62 відсотки мали спеціальні дозволи, з них близько половини одержали акти гірничих відводів. Не кращий стан з цих питань у надрокористувачів, які видобувають лікувальні, мінеральні та прісні води.

В Ямпільському районі спостерігається активне самовільне захоплення окремих ділянок надр у місцях природного відслонення докембрійських пісків. Масовий видобуток цінної сировини для декоративного архітектурного оздоблення фасадів і внутрішніх інтер'єрів будівель, виробництва пам'ятників призводить до негативних змін берегового ландшафту рік, ерозії схилів.

На території Вороновицької сільської ради другий рік працює цегельний завод, який викупив один підприємець. У районі бізнесмен не зареєстрований, ділянку близько 5 га зайнято самовільно, плата за землю не здійснюється. У Могилів-Подільському районі озаринецький сільський голова створив комунальне підприємство "Добробут" з видобутку піску і каменю, а його колега з Бандишіва - з видобутку каменю. Ці підприємства працюють, не звітуючи за використання надр і землі, не платять податків.

Ці приклади у своєму виступі на сесії обласної ради навів голова постійної комісії обласної ради з питань регулювання земельних ресурсів та реформування земельних відносин Василь Титаренко і зауважив:

- З-понад 300 підприємств і підприємців, які працюють в області на родовищах (кар'єрах) місцевого значення, більшість не мають проекту відводів земель під копалини. Межові знаки і межі не встановлені. Звітність про видобуток сировини не проводиться і відповідними службами належно не контролюється. А відтак у повному обсязі податки не сплачуються, підприємства і підприємці працюють у тіні. Або інше: працюють на єдиному податку і від сплати за землю звільняються.

Законодавча база недосконала

Вінниччина має вдосталь запасів якісної глини, а ось облицювальну цеглу високої якості завозить з Сумщини і Волині. Причина цього лежить на поверхні: відсутні кошти для запровадження нових технологій.

- Власне, чому немає цілісної програми використання природних ресурсів? Та тому, що державне фінансування відсутнє, а залучення інвесторів планово не передбачиш, - зауважив головний спеціаліст головного управління економіки облдержадміністрації Михайло Попович. - Підхід до проведення геологорозвідувальних робіт заформалізований, те ж саме щодо надання спеціальних дозволів.

Згідно з чинним законодавством, вимоги до проведення геологорозвідувальних робіт, розроблення проектної документації та оформлення правових документів як для великих родовищ загальнодержавного значення, так і для невеликих родовищ корисних копалин місцевого значення однакові. А, скажімо, господарству, яке видобуває глину для свого невеликого цегельного заводу, непосильно заплатити за ліцензію кілька десятків тисяч гривень. Окрім того, аби отримати спеціальний дозвіл і гірничий відвід (якщо цим займатися з дня у день), потрібно півроку. Ця "оперативність" відлякує інвесторів. Відсутність диференційованого підходу призводить до того, що господарства і невеликі підприємства ухиляються проводити геологічну розвідку та отримувати ліцензію.

Неоднозначно сприймається надання спеціального дозволу на геологічне вивчення надр з дослідно-промисловим видобутком. Надання цього дозволу не спеціалізованій організації, а замовнику робіт (інвестору) на практиці призводить до того, що без оформлення відповідної проектної документації проводиться одразу промисловий видобуток і до подальших робіт з геологічного вивчення надр втрачається інтерес. Геологоекономічна оцінка родовища не проводиться, запаси сировини у Державній комісії по запасах корисних копалин в Україні не затверджують. По суті, у таких випадках відбувається розбазарювання надр, завдається шкода довкіллю.

Прикладів недосконалості чинного законодавства можна навести немало. А тим часом раціональне використання надр може стати повноводним джерелом наповнення бюджетів. Так, законом про державний бюджет України на поточний рік у декілька разів збільшено нормативи відрахувань за користування корисними копалинами місцевого значення.

Сесія обласної ради визначила ряд конкретних заходів, спрямованих на подолання недоліків і розвитку галузі. А також вирішила звернутися з пропозицією до Верховної Ради щодо прискорення прийняття нового кодексу України про надра та інших законодавчих актів, що регулюють правові відносини надрокористування.