Без уваги держави розвиток гірничо-металургійного комплексу - під питанням

В Україні відзначили 125 років промислової розробки родовищ корисних копалин на Криворіжжі. З Росії, Білорусі, Польщі, Румунії, Австрії, Німеччини та Сполучених Штатів Америки, а також з усіх регіонів України до Кривого Рогу прибули промисловці та вчені з гірничої справи. Цій події була присвячена ювілейна міжнародна науково-технічна конференція "Сталий розвиток гірничо-металургійної промисловості-2006", яка за традицією відбулася напередодні річниці заснування міста. Її організаторами були: Міністерство промислової політики, Міністерство освіти та науки, Криворізька міська рада, Криворізький технічний університет, Національний гірничий університет, Академія гірничих наук України, асоціація Укррудпром.

Гірничодобувна промисловість - основа гірничо-металургійного комплексу, який є базовою галуззю економіки для нашої країни: адже це 47% надходжень у валюті та понад 26% ВВП. Гірничо-металургійний комплекс в Україні можна порівняти з нафтогазовою галуззю в Об'єднаних Арабських Еміратах.

Питома вага України у світовому експорті залізорудної продукції становить 2,9%, що дає їй змогу посідати п'яте місце у світовому рейтингу експортерів сировини. Серед країн, які експортують металургійну сировину до Європи, наша країна посідає друге місце після Бразилії. Питома вага нашої держави в експорті залізорудної продукції європейським країнам 11%.

Основу сировинної бази гірничо-металургійного комплексу України становлять 11 залізорудних підприємств з видобування та переробки залізних руд, в тому числі п'ять із підземним і шість із відкритим способами розроблення; чотири підприємства з видобутку та переробки флюсової й доломітної сировини; ще два - з видобутку та переробки марганцеворудної сировини - посідають друге-третє місця в світі. Підприємства гірничодобувної промисловості охоплюють чотири найбільші області України, а також Автономну Республіку Крим. Загальна кількість працівників на них - понад 120 тис. чол.

Тільки за 2005 рік підприємствами галузі вироблено близько 69 млн. тонн руди та концентрату, 28 млн. тонн згрудкованої залізорудної сировини, 16 млн. тонн флюсової й доломітної сировини та 2 млн. тонн марганцеворудного концентрату. Обсяг товарної продукції становить понад 16 млрд. грн.

Високі темпи зростання виробництва залізорудної продукції (після приватизації) забезпечили зниження її імпорту до України. Якщо за 2003 р. імпортовано було 7,6 млн. тонн, то за 2005 р. - 2,4 млн. тонн, що спричинило розширення ринків збуту та підвищення ефективності виробничої діяльності підприємств.

На комбінатах ще й досі використовують застаріле обладнання, створене за радянських часів, також не вкладаються кошти і в розвиток сировинної бази, а саме - у виймання порожньої породи для видобутку руди. Все це істотно знижує можливості самого кар'єру. Позитивних змін можливо досягти лише завдяки вдосконаленню наявних і впровадженню нових технологій, зниженню енерговитрат, а також застосуванню виваженої тарифної політики. Для того, щоб реалізувати прагнення вітчизняних виробників перейти на новий технологічний рівень виробництва залізорудної сировини, потрібні, в першу чергу, значні капіталовкладення в модернізацію підприємств.

Так, у лютому цього року на Центральному та Північному гірничо-збагачувальних комбінатах розпочалося застосування нової автоматизованої системи управління підприємством "SAP for Mіnіng". Відповідна система, що впроваджена на гірничо-збагачувальних комбінатах, є першою за масштабами не тільки в Україні, а й у Європі. Вартість впровадження програмного забезпечення "SAP for Mіnіng" на ГЗКах - близько 23 млн. гривень. А якщо до цього додати ще й інші витрати, такі, як, наприклад, впровадження оптико-волоконних мереж, купівлю серверів та іншого, то загальні витрати зростають до 60 млн. грн.

Впровадження системи "SAP for Mіnіng" приведе до зростання ефективності використання основних та фінансових заощаджень, удосконалить операційний контроль на комбінатах, дасть можливість підвищити ефективність технічного обслуговування та ремонту обладнання, підвищить рентабельність підприємства.

На першому етапі буде впроваджено модулі з управління фінансами, матеріальними потоками, збутом, плануванням, виробництвом, з керівництва персоналом. Нині завершено другу фазу першого етапу проекту, яка має назву "концептуальне проектування". Крім того, було уніфіковано бізнес-процеси на ПівнГЗК та ЦГЗК, уніфіковано управлінську звітність, розроблено та впроваджено єдину методологію обліку.

На превеликий жаль, життєво необхідні програми перебудови гірничодобувної галузі доводиться впроваджувати в умовах, коли підприємства ГМК відчувають подвійний негативний вплив. З одного боку, постійно підвищуються ціни на енергоносії, зростають обов'язкові платежі, залізничні тарифи та тарифи держмонополій. З другого - відбувається спад цін на світових ринках металопрокату. Отож без уважного та поважного ставлення держави до проблем та інтересів гірничодобувної галузі України забезпечення розвитку ГМК залишається під питанням.       

Олександр ВІЛКУЛ,
народний депутат України, почесний президент ВАТ "ПівнГЗК" та ВАТ "ЦГЗК".