Міністерство охорони навколишнього природного середовища України стурбоване екологічною ситуацією, що розвивається в урочищі Конча-Заспа у зв’язку з приватною забудовою та гідронамивними роботами у районі колишньої пойми Дніпра, русла річки Козинка.

До початку 1990-х рр. минулого століття земельні ділянки на цій території практично не надавались у приватне користування, оскільки діяло відповідне законодавство. Але з середини 1990-х ситуація змінилася: було вирішено віддати заливні луки громадянам для ведення садівництва. На жаль, дуже скоро відведення ділянок почалося без дотримання вимог існуючого законодавства. Причина – значний інтерес до території як престижного місця відпочинку високопосадовців держави та підприємців. Попит на земельні ділянки зростав з року на рік, і відведення наділів все рідше відбувалося з дотриманням вимог законодавства. Приватним особам надавалися уже не тільки заливні луки, а й ділянки води (мілководдя), а також землі, що відносилися до охоронних зон захисних дамб, споруджених для запобігання підтоплень населених пунктів, розташованих у Конча-Заспі. Коли ж і ці території були розподілені, то підійшла черга до прибережних захисних смуг річок Дніпро та Козинка, а також численних малих та великих озер і заболочених ділянок.

Саме через надмірну кількість води у районі приватних земельних наділів, через їх постійне підтоплення, землекористувачі почали здійснювати підсипку ділянок піском (грунтом). Однак такий метод боротьби з підтопленнями застосовувався лише на початковій стадії, тим більше, площі підсипки та обсяги необхідних будматеріалів спершу були значно меншими, ніж згодом. Завезення ж сипучих матеріалів – послуга дуже дорога. І от, коли обсяги робіт  і території для підсипання суттєво збільшилися, забудовники вдалися до іншого способу вирішення проблеми.  А саме – гідронамиву. З рукавів та заток Дніпра почався масовий забір піску. На деякі ділянки, починаючи з кінця 1990-х – початку 2000-го рр., намивалось по мільйону і більше кубічних метрів піщаних матеріалів.

Державна геологічна служба України, урядовий орган у складі Мінприроди, заявляє, що геологорозвідка щодо наявності необхідних обсягів піску в районі Конча-Заспи не замовлялася і не проводилася. Мінприроди констатує: через тривалі самовільні гідронамивні роботи зруйновано природні території. У результаті зникли мілководні ділянки, які були природними нерестилищами риби, заболочені ділянки, що являли собою природні резервуари для регулювання рівня води. Зелені насадження, які перебували на тих територіях, як правило, намивались повністю (висота намивів сягає до 5 м).

Екологічна катастрофа у цьому районі має тенденцію до розвитку – вибірка піску, що особливо активно проводилася у 2006 р., призведе до поступового зникнення мальовничих островів (Жуків, Ольгинський та інші) уздовж правобережжя Дніпра навпроти урочища Конча-Заспа.

Державна екологічна інспекція Мінприроди у 2006 р. провела низку перевірок стану довкілля у районі Конча-Заспи. Виявлено, що гідронамивні роботи, які є водночас днопоглиблювальними роботами, відбуваються без урахування вимог законодавства і без відповідних рішень місцевих органів влади, дозволів Геологічної служби та Держводгоспу.

Землекористувачі пояснюють гідронамив інженерною підготовкою території під будівництво. Проте спеціалісти Геологічної служби та держінспектори Мінприроди вважають за необхідне розмежувати роботи з інженерної підготовки території від днопоглиблювальних робіт або робіт з розчистки мілководної частини річок, заплав тощо.

Мінприроди зазначає: інженерна підготовка території під будівництво ніяким чином не пов’язана з днопоглиблювальними (намивними) роботами. Це – по-перше. І по-друге: на вийнятий при проведенні днопоглиблювальних робіт ґрунтовий матеріал ані землевласник, ані виконавець намивних робіт (власник чи користувач земснаряду) не мають ніякого права.

Стаття 4 Кодексу України «Про надра» визначає: «Надра є виключною власністю народу України і надаються тільки у користування. Угода або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності народу України на надра, є недійсними». Таким чином, власник земснаряда, який здійснює днопоглиблювальні роботи, не є користувачем надр і не має права розпоряджатися вийнятим на поверхню (з під води) піщаним матеріалом. Матеріал, який вийнято при здійсненні днопоглиблювальних робіт, належить тільки державі.

Власник (землекористувач) земельної ділянки, який бажає використати намитий з дна річки пісок, повинен укласти угоду з відповідним державним органом або тим власником земснаряда, який отримав спеціальний дозвіл на право користуватись окремою ділянкою надр. Дозвіл на користування надрами надається у відповідності з чинним законодавством, і в документі на розробку надр на певній ділянці вказується її розташування, точні межі, винесені в натуру, обраховані запаси матеріалу, що видобуватиметься, зазначені допустимі обсяги видобутку. Стаття 18 Кодексу України «Про надра» говорить: «Надання земельних ділянок для потреб, пов’язаних з користуванням надрами, провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України».

Перевірками встановлено, що власники (орендарі) земснарядів, які працюють в урочищі Конча-Заспа, здійснюють виробничу діяльність на земельних ділянках (землях водного фонду держави) без отримання її в користування, що кваліфікується як самовільне зайняття земельної ділянки. До того ж, згідно з ст. 28 Кодексу «Про надра», «Користування надрами є платним», а пункт 3.1.3. наказу Держкомбудархітектури від 07.05.2002 установлює, що днопоглиблювальні роботи віднесені до будівельних робіт і здійснюються лише згідно з проектами будівництва. У свою чергу, кожен будівельний проект повинен отримати позитивний висновок державної екологічної експертизи. Проте подібні документи, як встановлено у ході екологічних перевірок, відсутні.

Протягом 2006 р. Держекоінспекція неодноразово приймала рішення про зупинення восьми земснарядів, що намивали пісок (грунт) у Конча-Заспі. Це такі підприємства: ВАТ «Енергогідромеханізація» (м. Дніпродзержинськ) – 1 земснаряд, ВАТ «Гідромеханізація» (м. Київ) – 4 земснаряди, ПП «Ітака» (м. Черкаси) – 3 земснаряди. Гідронамивні роботи виконувалися для ПП «Етос», ТОВ «Холдінгова компанія «Системні інвестиції», ГО ТІЗ «Лагуна», ЗАТ «Конвент», ТОВ «Лісове». Усі механізми опломбовувалися, складалися відповідні акти. Під час проведення рейдів-перевірок спеціалісти Держекоінспекції виявили також земснаряд (ТОВ «Укрспецгідротранс», м. Обухів), що  здійснював гідронамив у районі річки Козинки без відповідних дозволів. Керівник підприємства притягнутий до адмінвідповідальності, земснаряд демонтовано та відбуксовано до порту приписки.

Контроль за виконанням рішень про зупинення гідронамивних робіт покладено на головних державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Києва та Київської області. Проте слід зазначити, що недосконалість системи покарань і стягнень за нанесення екологічних збитків природі не дозволяє покласти край незаконній діяльності в урочищі Конча-Заспа. Штрафи в обсязі 340 грн. абсолютно «не лякають» підприємців. Щойно держінспектори ідуть з ділянки, де заборонили гідронамивні роботи, як пломби з земснарядів самовільно зриваються і роботи продовжуються.

Мінприроди вважає, що зупинити екологічне безладдя можна, лише об’єднавши зусилля всіх природоохоронних, правоохоронних органів та громадськості.

ДОВІДКОВО. Урочище Конча-Заспа територіально знаходиться у межах Гоосіївського райну  Києва і Козинської селищної ради Обухівського району. Основна територія ради розташована в поймі Дніпра і представляє собою численні заливні луки з великою кількістю малих та великих озер.

При будівництві Канівського водосховища, з метою запобігання підтоплення населеного пункту Козин, піонерських таборів, баз відпочинку, розташованих у районі Конча-Заспи,  було побудовано дві захисні дамби. Перша (ближня, або низька) простягається від острова Жуків (Київ) до санаторію «Жовтень» (північна межа). Друга дамба (дальня, або висока) – від санаторію «Жовтень» до міста Українки (південна межа).