Залучення міжнародних нафтогазових компаній і новітніх технологій є необхідною і пріоритетною умовою розробки великих родовищ вуглеводнів як у всьому світі, так і в Україні.
Освоєння Чорноморського шельфу і великих нафтогазових родовищ сухопутної частини України є однією з стратегічних задач економічного розвитку країни. Важливим фактором мінімізації ризиків, пов’язаних із її виконанням, повинна стати розробка і реалізація державної програми освоєння природних ресурсів морського шельфу і материкової частини України, та відповідне коригування нормативно-правової бази, спрямованої на залучення до проектів найбільших вітчизняних і закордонних нафтогазових компаній.
За даними спеціалістів Міненерговугілля розробка будь-яких великих родовищ є досить високо ризикованою справою. Серед цих ризиків можна відзначити такі як: невизначеність ринкової ціни нафти і газу, коригування в оцінці запасів і собівартості видобутку, вірогідні економічні ризики, можливі витрати на програми безпеки навколишнього середовища та ін.
Для мінімізації зазначених ризиків під час розробки великих родовищ у всьому світі залучаються транснаціональні нафтогазові компанії, які мають необхідні технології і можливості залучення великих фінансових позик. В Україні мова йде про необхідність залучення компаній, які мають технології розробки глибоководних родовищ (Чорноморський шельф) і видобування нетрадиційних видів газу (сланцевий і шахтний метан).
Крім цього консолідація ресурсів для виконання великомасштабних проектів може бути забезпечена шляхом об’єднання компаній в консорціуми. Наприклад, родовище Прадо-бей на Алясці розробляється консорціумом з п’ятнадцяти компаній. Освоєнням найбільшого шельфового блоку родовищ Азері-Чіраг-Гюнешлі в Азербайджані займаються такі компанії: англійська British Petroleum, американські Chevron Texaco, Exxon Mobil, Devon Energy і Amerada Hess/Delta, японські Inpex і Itochu, норвезька Statoil, а також турецька TPAO. Без створення консорціумів широке освоєння українських родовищ практично неможливе.
Таким чином, ультимативна заява з боку опозиції відносно необхідності одноосібної участі України в розробці великих нафтогазових родовищ є по своїй природі утопічними і суперечить прийнятій світовій практиці.