2006-03-03

Матеріали доповіді голови Державної геологічної служби Дмитра Гурського <I><BR>на засіданні колегії Державної геологічної служби</I>

31 січня 2006 року у Державній геологічній службі проходила колегія “Про підсумки роботи підприємств геологічної галузі за 2005 рік і завдання галузі на 2006 рік”

Державна геологічна служба і підприємства геологічної галузі продовжували роботи, спрямовані на розширення мінерально-сировинної бази держави та забезпечення виконання державного замовлення з приросту запасів корисних копалин.

У 2005 році геологорозвідувальні роботи виконувалися за двома бюджетними програмами: КПКВ 5021030 “Розвиток мінерально-сировинної бази, у тому числі дорозвідка відкритих в Україні родовищ мідьвмісних руд”, якою передбачалось виділення зі спеціального фонду Державного бюджету коштів у обсязі 372,75 млн. гривень, і КПКВ 5021050 “Еколого-геологічні дослідження та заходи”, якою передбачалося виділення з загального фонду Державного бюджету коштів у обсязі 5, 5 млн. гривень.

Враховуючи недовиконання надходжень до спеціального фонду бюджету, роботи за бюджетною програмою “Розвиток мінерально-сировинної бази, у тому числі дорозвідка відкритих в Україні родовищ мідьвмісних руд”, профінансовано на суму 296,38 млн. гривень або на 79,51%. Роботи за бюджетною програмою “Еколого-геологічні дослідження та заходи” профінансовано з бюджету у повному обсязі.

Усі виділені бюджетні кошти освоєні підприємствами галузі.

Геологічні підприємства, що знаходяться у підпорядкуванні Мінприроди України і діяльність яких спрямовується через Державну геологічну службу, 2005 рік працювали стабільно, мали непогані фінансово-економічні показники.

Зокрема, обсяги робіт, виконаних за рахунок державного бюджету, за рік зросли у порівнянні з аналогічним періодом 2004 року на 6,4 %, а обсяги договірних робіт –  на 24,0 %.

Найактивніше роботи з пошуку цього додаткового джерела фінансування велись в ДКЗ України, де вказаний показник зріс на 97,1 %, “СхідДРГП” – відповідно на 68,3%, ДГП “Кіровгеологія” - на 68,1% та КП “Південукргеологія” – на 40,3%. В той же час 3 підприємства скоротили у звітному періоді обсяги договірних робіт.

Найсуттєвіше скорочення цього показника мало місце у ДНВП “Геоінформ України” (на 44,0%), “ПричорноморДРГП” (на 21,2%) і ДГП “Геолекспертиза” (на 22,3%). Обсяг робіт, виконаних власними силами, зріс з 304 млн. грн. до 345,5 млн., або на 13,6 %.

Нарощення обсягів робіт супроводжувалося зростанням у звітному періоді витрат на виконання геологорозвідувальних робіт проти відповідного періоду 2004 року з 270459,3 тис. грн. до 301680,5 тис. грн., або на 11,5 %. Одночасно питома вага витрат у виконаних власними силами обсягах робіт дещо скоротилася (з 1,05 грн. до 1,02 грн. на 1 гривню обсягу робіт).

Геологічні підприємства закінчили 2005 рік з очікуваним сумарним прибутком 9073,9 тис. грн., проти 15328,2 тис. грн. у 2004 році, тобто на 40,8 % менше. При цьому на збитки очікує лише одне підприємство – КП “Південекогеоцентр” (-221,6 тис. грн.), при двох збиткових у 2004 році. Із загальної кількості підприємств 5 скоротили прибуток у порівнянні з відповідним періодом 2004 року, а найпомітніше за темпами – УкрДГРІ (на 84,4%), ДГП “Геолекспертиза” (на 75,8%) та ДГП “Укргеофізика” (на 72,7%). В той же час, більше ніж у 11 разів, у порівнянні з 2004 роком, очікує прибуток “СхідДРГП”, більше, ніж у 2,6 разів очікується зростання прибутку у ДКЗ України, майже в 1,7 разів – ДРГП ”Північгеологія”.

Середньооблікова чисельність працівників геологічних підприємств та організацій у еквіваленті повної зайнятості за 2005 рік становила 9580 чоловік, або на 1% менше, ніж у 2004 році.

Середньомісячна заробітна плата 1 працівника  у еквіваленті повної зайнятості зросла з 791 грн. у 2004 році до 1047 грн. у 2005 році, або на 32,4%. Найбільша середньомісячна плата очікується у ДКЗ України (2336 грн.), ДНВП “Геоінформ України” (1678 грн.), ДГП “Геолекспертиза” (1568 грн.), УкрДГРІ (1266 грн.), КП “Кіровгеологія” (1156 грн.), ДРГП “Північгеологія” (1031 грн.) та ДГП “Укргеофізика” (1004 грн.), а найменша – у “СхідДРГП” (703 грн.), КП “Південекогеоцентр” (824 грн.) та КП “Південукргеологія” (881 грн).

Слід зазначити, що в цілому по 12-и підприємствах темпи росту виробітку на одного працівника за місяць відстають від темпів росту середньомісячної заробітної плати (115,8% проти 132,4%), що є негативним фактором. У результаті проведених геологорозвідувальних робіт за вищезазначеними бюджетними програмами, підприємствами галузі повністю забезпечено виконання завдань, передбачених на 2005 рік державним замовленням та стратегічно важливих завдань, передбачених пообєктними планами підприємств.

Здійснено геологічне довивчення площ масштабу 1:200 000 на території 24464 кв. км, гідрогеологічне довивчення площ масштабу 1:200 000 на території 9085 кв. км, геологічну зйомку масштабу 1:200 000 на шельфі – 900 кв. км і геологічне довивчення площ та геологічну зйомку масштабу 1:50 000 – на 1220 кв. км. Підготовлено геофізичних основ під зйомки на площі 8900 кв. км. Видано 6 комплектів Держгеолкарти при плані 5 комплектів.

Підготовлено та передано для глибокого буріння 359,3 кв. км перспективних нафтогазоносних площ з загальними ресурсами 61,478 млн. т умовного палива при плані 138 кв. км і ресурсах 36 млн. т ум. палива.

Одержано прирости запасів нафти і газового конденсату – 0,9 млн. т при плані – 0,9 млн. т; природного газу – 6,633 млн. т при плані – 6,2 млн. т; камяного вугілля у обсязі 10,967 млн. т при плані 10,5 млн. т; урану – 0,55 ум. од. при плані – 0,5 ум. од.; рідкісноземельних металів – 0,3346 ум. од. при плані 0,3 ум. од.; титану – 1,493 ум. од при плані 1 ум. од.; золота – 2,584 т при плані – 2,4 т; бентонітових глин – 4,2 млн. т  при плані – 4 млн. т; кремнеземистої крейди – 601,3 тис. т при плані – 500 тис. т; опоки – 6919,8 тис. т при плані – 5150 тис. т; пегматиту – 49,031 тис. т при плані – 45 тис. т; топазу – 279,0 кг при плані – 250 кг; бурштину – 2563,4 кг при плані – 2000 кг; кольорового кварцу – 1592,5 куб. м при плані – 10 куб. м; яшми та епідозиту – 1073 куб. м при плані – 1000 куб. м; закамянілого  дерева – 54,6 куб. м при плані – 40 куб. м; письмового граніту – 1717 куб. м при плані 1200 куб. м; гіпсу – 39,44 тис. куб. м при плані – 10 тис. куб м; підземних питних вод – 3571,07 тис. куб. м на рік при плані 3000 тис. куб. м на рік.

За кошти Державного бюджету для забезпечення населення екологічно чистою питною водою завершено бурінням 101 артезіанську свердловину і 32 свердловини знаходяться у бурінні. Загальний метраж буріння артезіанських свердловин склав понад 10,9 тис. метрів. Сумарний дебіт пройдених свердловин становить близько 24,9 тис. кубометрів води на добу.

Відкрито Верхньовільховецьке родовище нафти та Північнозарічнянське газове родовище, а також два родовища у межах Дніпровсько-Донецької западини – Рокитнянське газове та Південноберестянське газоконденсатне родовища. Також за кошти держбюджету було відкрито Аксютинське газоконденсатне родовище.

Вперше отримано припливи нафти на Прикерченській ділянці площі Суботіна, що дає підстави, при належному фінансуванні, відкрити новий нафтогазоносний регіон на шельфі Чорного моря і очікувати на прирости запасів у 2006 – 2007 роках.

У Науково-редакційній раді затверджено 4 звіти з ГДП-200 території аркушу “Вінниця”, “Івано-Франківськ”, з підготовки геофізичної основи під ГДП-200 аркушу “Дніпродзержинськ” та звіт з геологічного довивчення масштабу 1:25 000 західного флангу Головної рудоносної зони Нагольного кряжу. Затверджено до видання комплекти Держгеолкарти-200 аркушів “Сквира”, “Євпаторія-Севастополь”, “Лозова”, “Біла Церква” і “Умань”, легенди до гідрогеологічної карти як складової Держгеолкарти-200 Кримської серії аркушів та окремих аркушів – “Коростень”, “Вінниця”, “Київ”, “Сімферополь”, “Ялта”,  а також легенди до гідрогеологічної карти Волино-Подільської серії, легенда до структурно-геологічної карти домезозойських відкладів Дніпровсько-Донецької западини масштабу     1:200 000.

На засіданнях секції з питань регіональних робіт, геології твердих корисних копалин НТР Державної геологічної служби розглянуто 4 звіти:

“Кореляція неогенових відкладів Закарпатського прогину України та Східно-Словацької западини Словаччини”, “Створення бази даних ГДП-200 аркушів “Запоріжжя і Пологи”, “Створення бази даних первинної геохімічної інформації” території діяльності “СхідДРГП”, і “Розробка СОУ 73.1-41-04.02.02:2005. Наземна магніторозвідка. Загальні вимоги до стандартів організації та порядку проведення”, а також розглянуто 16 проектів на    ГДП-200.

Забезпечено виконання польових регіональних геофізичних робіт на суходолі по профілю Феодосія-Старобешево (ДОБРЕ-2) з метою вивчення перспектив нафтогазоносності та проявів інших корисних копалин.

Продовжується експлуатація та буріння свердловин для забезпечення питною водою острова Зміїний.

З метою попередження забруднення водоносних горизонтів ліквідовано 40 покинутих власниками гідрогеологічних свердловин.

У результаті проведення ГГЗ-50 Камінь-Каширського району попередньо виділені два рудних поля з різними морфотипами самородномідної мінералізації: Ратненське та Бронницьке, а також виявлені перспективні ділянки на сировину для будівельних матеріалів та жовнових фосфоритів, приурочених до палеогенових та четвертинних відкладів.

При проведенні ГДП-200 Східноприазовської площі (КП “Південукргеологія):
- в межах строкатої товщі темрюцької світи на глибині 57,0 – 65,0 розкриті графітвміщуючі гнейси загальною потужністю понад 8,0 м. Вміст графіту коливається від 9,35 до 14,8% (в середньому 12,7%). Протяжність рудної товщі до 1000 м. Товща є північним продовженням Каратюк-Троїцького рудного поля. Перспективні ресурси категорії Р2 орієнтовно складуть 12 млн.тонн;
- на північ від Капланівського золоторудного прояву, у відслоненнях лівого борту Павлопольського водосховища, серед кварцових сієнітів Кальміуського масиву виявлена серія дайок трахітів та трахіандезитів південнодонбаського комплексу, які супроводжуються зонами окварцювання і сульфідізації. Потужність рудної зони складає 40,0 м, ймовірна протяжність до 300,0 м. За даними спектрозолотометричного аналізу вміст золота у змінених породах складає 2,0-3,0 г/т.  За попередніми розрахунками перспективні ресурси категорії Р3 складуть 20 тонн;
- в габропіроксенітах Октябрського масиву, прорваних субгоризонтальними жилами сієніт-пегматитів та маріуполітів встановлена  прожилково-вкраплена потенційно-промислова мінералізація молібденіту.

Під час ГПК-50 південної частини Кривбасу та його західного обрамлення св.24708 розкрито розріз родіонівської світи, складений графітовими гнейсами, офікальцитами і кальцифірами з міжпластовими  тілами пегматоїдних гранітів. На контакті з гранітами карбонатні породи перетворені у кварц-діопсидові породи (скарноїди) з молібденовою мінералізацією. Молібденіт зустрінуто у пяти інтервалах потужністю від 0,9 до 2,4 м.

У межах Званівської ділянки ДонецькДРГП свердловинами розкрито фосфатвмісний пласт потужністю від 0,3 до 2,8 м і глибиною залягання від 1,8 до 87,3 м та вмістом Р2О5 переважно, від 1,36 до 6,45%, поодинокі до 10%. На перспективній частині ділянки проведено оперативний підрахунок перспективних ресурсів, які становлять понад 700 тис. т  Р2О5 при середньому вмісті  Р2О5  - 4,16% на потужність продуктивного шару 2 м при середній потужності покриву – 38 метрів.

ПівнічДРГП складено ТЕО постійних кондицій для підрахунку запасів фосфоритових руд Поступельської ділянки. Запаси Р2О5 у жовнах – 165 тис. т, капітальні вкладення – 90,1 млн. грн., річне виробництво фосборошна з вмістом 21,3% Р2О5 - 53,8 тис. т, термін забезпечення запасами – 11,7 років, річний прибуток – 14,7 млн. грн., рентабельність – 16,3%.

Тим же підприємством, при пошуково-оціночних роботах на іттро-флюорит у межах Центральної дільниці Сущано-Пержанської зони, встановлено 6 флюоритових тіл розміром від 50 до 350 м і середньою потужністю 3,5 м. Середній вміст CaF2 складає 28%. Підтверджені бурінням прогнозні ресурси Р2 складають 300 тис. т CaF2. Сума  прогнозних та перспективних ресурсів становить 1050 тис. т  CaF2.

КП “Південукргеологія” при пошуках молібдену, вольфраму та свинцю на Кальміуській площі Східного Приазовя виявлено на Новоселівському рудопрояві зони із видимою молібденовою мінералізацією потужністю від 0,6 до 20,4 м і промисловим вмістом молібдену. На рудопрояві Капланівський виялені катаклазовані, сильно піритизовані, карбонатизовані з флюоритизацією кварцові сієніти. За даними хімічного аналізу встановлено комплексний рудопрояв вольфраму з вмістом останнього 0,11% і сумою TR2O3 – 0,13%. На рудопрояві Вербовий за результатами спектрального аналізу 263 проб виділені інтервалами з аномальним вмістом  Ce, La (5 інтервалів потужністю від 2,7 до 88,3 м та вольфраму – потужністю до 60 м. Усі інтервали характеризуються аномальним вмістом золота від сотих до 0,5 г/т. Породи утворюють лінійний штокверк протяжністю до 4,3 км, потужністю 35 м при крутому падінні тіла.

КП “Кіровгеологія” у свердловині №4087 ділянки Грузька у Кіровоградській області встановлено 7 кристалів алмазу у формі додекаедру розміром до 1,5 мм і мінерали супутники у ксенотуфобрекчії з уламками кімберліту.

Відповідно до затверджених планів у минулому уже році дослідні роботи спрямовувалися на прогнозування та оцінку родовищ корисних копалин, прогнозування геолого-гідрогеологічних та геолого-екологічних умов; розробку нових технологій збагачення руд твердих корисних копалин; вдосконалення технології та техніки буріння глибоких і колонкових свердловин, розробку нормативно-правових актів тощо.

Виконано експертну оцінку 9 вуглеводневих обєктів, підготовлених до глибокого буріння за державні кошти: у Західному регіоні 6, загальною площею 81,2 км² і ресурсами газу категорії С3 – 8,592 млрд. м³ та нафти – 0,635 млн. т; у Південному регіоні 3 обєкти, загальною площею 88,25 км² та ресурсами газу категорії С3 – 34,78 млрд. м³.

Виконано аналіз геохімічних показників нафтогазоносності палеозойських відкладів Волино-Поділля, за якими породи силуру і верхнього протерозою (Валдайська серія) віднесено до нафтогазогенеруючих, здійснено ранжування верхньопалеозойських, силурійських та кембрійських утворень за їх перспективністю, а на Кустинській ділянці виділено Куликівську геохімічну аномалію, яку рекомендовано під деталізацію.

Розроблено проект стандарту з методики визначення тиску прориву вуглеводнів через породи-покришки.

Створено нову геодинамічну модель утворення сучасної будови пізньопалеозойської Скіфської плити і модель формування задугових осадових басейнів та на їх основі запропоновано напрямки пошукових робіт на нафту і газ для північно-західного та прикерченського шельфів Чорного моря.

Виконано узагальнення особливостей геологічної будови та речовинного складу еталонних родовищ світу високорентабельних уранових руд.

Розроблено прогнозні критерії родовищ урану та рекомендації з проведення подальших досліджень уранового зруденіння гідротермального жильного типу і типу неузгоджень на північно-західному схилі УЩ та пісковикового типу у вугленосних формаціях палеогену Дніпробасу.

У результаті відпрацювання технологічної схеми збагачення Валявкінських лежалих хвостів отримано високоякісний залізовмісний концентрат. За техніко-економічною оцінкою позитивна рентабельність по собівартості склала 51%.

Розроблені методики прогнозування зон підвищеної газоносності та газодинамічної активності вугільних родовищ. Визначено оптимальний варіант технології термічного розкладу пісного вугілля та метод розмежування пісного вугілля і антрациту. На метод подана заявка на винахід “Спосіб розмежування пісного вугілля і антрацитів”.

У результаті переробки на відцентровому сепараторі 264 т хвостів збагачення ільменітових пісків Іршанського ГКЗ напрацьовано 243 кг концентрату з масовою часткою золота 4,44-34,48 г/т. Ці та інші показники збагачення дозволяють розробити раціональну технологічну схему вилучення золота.

Розроблено технологічний регламент збагачення корінних руд Азовського родовища, необхідний для складання ТЕДу стосовно доцільності його промислового освоєння.

Підготовлено “Тимчасові методичні вказівки з проведення ревізійно-випробувальних робіт на платину та метали платинової групи у перспективних формаціях України”.

Розроблені проекти нормативних документів: “Цифрова дистанційна основа геологічної карти (правила)”, “Компоновка геологічної карти (основні положення)”, “Легенда Держгеолкарти-200 (основні положення)”, “Геологічна карта (основні положення)”, “Пояснювальна записка та текст звіту ГДП-200 (основні положення)”.

Закінчено розробку авторського варіанту методичних рекомендацій зі складання карт для Атласу палеогеографічних карт України масштабу 1:2 500 000 та типової системи умовних позначень.

Підготовлено до друку макети томів монографії (т.2 – Геологічна будова Українського щита та т.8 – Геологічна будова Українських Карпат), а також робочий варіант “Атласу структур та текстур петротипів зеленокамяного комплексу УЩ”.

Розроблено робочий проект концепції моніторингу геологічних памяток України, оригінал-макет двох томів книги “Геологічні памятки України” та проект узгодженої з міжнародними стандартами класифікації геологічних памяток України.

Складено робочий варіант гідрогеологічної карти перспективних ділянок для буріння розвідувально-експлуатаційних свердловин на воду у центральній та північній частинах Українського щита масштабу 1:200 000 для територій Черкаської, Київської та Кіровоградської областей.

Завершено аналіз всіх потенційно перспективних відкладів на артезіанські води у Криму та виділено ділянки для проведення подальших геологорозвідувальних робіт. Складено гідрогеологічну карту (м-б 1:200 000) та виділено перспективні водоносні горизонти у Приазовї.

Завершено складання альбому карт масштабу 1:200 000 з розвитку екзогенних геологічних процесів і підтоплення у межах Львівсько-Волинського вугільного гірничопромислового району та Передкарпатської сірчано-сольової провінції.

Разом з Львівським центром Інституту космічних досліджень НКАУ виготовлений один взірець пішохідного приладу для комплектації векторного магнітометра. Завершені роботи з розробки алгоритмів і створення програмного забезпечення для вирішення тривимірних обернених задач трикомпонентної магнітної зйомки для множини тіл. Працездатність програмного забезпечення перевірена на тестових прикладах і при інтерпретації результатів польових вимірювань векторним магнітометром.

Продовжувався комплексний сейсмопрогностичний моніторинг геологічного середовища на регіональній мережі пунктів і свердловин.

Виконано великий обсяг робіт з технології та техніки буріння свердловин, геолого-економічних досліджень та нормативно-правового забезпечення.

Підприємствами галузі виконано цілий ряд інших важливих завдань з геологічного вивчення надр, передбачених на 2005 рік.

Органами Держгеолконтролю перевірено 667 підприємств щодо виконання ними ліцензійних умов за наданими їм 859 спеціальними дозволами на право користування надрами, 55 підприємств щодо дотримання ними ліцензійних умов провадження господарської діяльності та 15 підприємств щодо якості та ефективності виконання геологорозвідувальних робіт на 54 обєктах. 

Перевірками виявлено 2316 недоліків та порушень, надано 2470 приписів і пропозицій щодо усунення недоліків, зупинено роботу 40 обєктів , 36 -попереджено про зупинення робіт. На розгляд робочої комісії надано пропозиції щодо анулювання 127 ліцензій. Знято і повернуто до бюджету 148,5 тис. грн. необґрунтовано заактованих робіт і вилучено з кошторисів 18,2 тис. грн. як недоцільні витрати.

Управлінням надрокористування надано 17 спеціальних дозволів на користування надрами, переоформлено 144, продовжено термін 74 спеціальних дозволів і продано на аукціоні 12 спеціальних дозволів. Усього до бюджету поступило близько 25 млн. гривень.

Виконано повністю План проведення галузевих науково-технічних заходів Державної геологічної служби на 2005 рік. Так, наприклад 8-12 вересня 2005 року на базі Рівненської геологічної експедиції ПДРГП “Північгеологія” відбулася ІІІ Науково-виробнича нарада “Сучасний стан і задачі розвитку регіональних геологічних досліджень”, яка мала неабиякий резонанс. У ній взяли участь 135 фахівців з усіх підприємств галузі, інститутів НАНУ, учбових закладів, а також представників геологічної служби Грузії.

Ще більш складні завдання стоять перед галуззю у 2006 році.

Державним бюджетом передбачено кошти на виконання геологорозвідувальних робіт у обсязі 821442,8 млн. грн., що у 2,7 рази більше фактичного фінансування останніх років.

Під зазначені кошти необхідно здійснити геологічне довивчення площ масштабу 1:200 000 на площі 22950 кв. км, гідрогеологічне довивчення на площі 17290 кв. км, зйомку на шельфі на площі 1500 кв. км, геологічне довивчення та геологічну зйомку масштабу 1:50 000 на площі 674 кв. км і підготовку геофізичних основ на площі 6100 кв. км; видати 5 комплектів державних геологічних карт; підготувати 13 перспективних нафтогазових обєктів загальною площею 25 кв. км і прогнозними ресурсами 68 од. ум. палива; приростити: 1,0 млн. т нафти і конденсату, 11,0 млрд. кубометрів газу, 0,12 млрд. кубометрів метану вугільних родовищ, 15,0 млн. т камяного вугілля, 2 млн. т бурого вугілля, 100,0 млн. т торфу, 1,2 ум. од. золота, 0,5 ум. од. урану, 0,1 ум. од. рідкісноземельних металів, 1,0 ум. од титану, 50,0 тис. т хроміту, 2,0 млн. т бентонітових

глин, 12,0 млн. т каоліну вторинного, 5,0 млн. т тальк-магнезиту, 1070,0 тис. т(Р2О5) фосфоритів, 17,0 млн. т опоки, 45 тис. т пегматиту, 1500,0 кг бурштину, 300,0 кг пєзокварцової сировини, 0,4 млн. куб. м каменю облицювального та 3,75 млн. кубометрів на рік підземних питних вод.

Крім того, необхідно забезпечити цілу низку геологорозвідувальних робіт для підготовки обєктів до одержання державного замовлення у 2007-2008 роках.

Не менш значна робота передбачається і при створенні законодавчої та нормативно-правової бази надрокористування і методик проведення геологорозвідувальних робіт.

Маю надію, що колектив Державної геологічної служби, на яку наказами Міністра від 30 грудня 2005 року покладено практично всі функції Міністерства, а також підприємства галузі, як завжди впораються з поставленою задачею і успішно виконають завдання 2006 року.