Співавтори: Ф. Л. Дудкін, В. М. Івченко, В. Є. Корепанов, Г. В. Лізунов, А. М. Попель, О. П. Федоров, Ю. М. Ямпольський

За півстоліття з моменту запуску першого штучного супутника Землі (ШСЗ) освоєння космосу досягло величезних успіхів. У складі СРСР Україна займала важливе місце у дослідженнях космосу, тому зі здобуттям незалежності вони отримали подальший розвиток.

Один з пріоритетів експериментальних пошуків — вивчення геокосмосу, складовими якого є іоносфера та магнітосфера.

Нещодавно було знайдено незаперечні докази впливу космічних збурень у геокосмосі на суто земні системи енергетики, електропостачання, нафтогазогони, електро- і повітряний транспорт. Не менш важливим є встановлений вплив космічних чинників на фізіологічний та психологічний стан людини.
Співавторами роботи створено кілька поколінь приладів космічного та наземного підсупутникого призначення, більшість з яких за рівнем основних параметрів перевищує кращі закордонні зразки. Зокрема, виготовлені геофізичні прилади та системи експортуються у більш як двадцять краї» світу. Великий попит на них спостерігається і в нас — ці прилади впроваджені в Українському державному геологорозвідувальному інституті (для обладнання пунктів режимних спостережень та геофізичного розвідування корисних копалин), НВО «Потенціал» (системи керування бурінням під нахилом), ДП «Укроргтехдіагностика» (системи пошуку місць корозії магістральних нафто- та газогонів), ДП «Геофізика» (геофізична станція для пошуку покладів нафти та газу), Національному антарктичному науковому центрі МОН України (магнітометри, метеомагнітні станції).

Виготовлений в Україні магнітометр змінного поля LEMI-106 важить разом з електронікою тільки 75 грамів, що в кілька разів менше за найлегший аналогічний закордонний прилад.

Магнітометри постійного поля LEMI-019, які використовуються для орієнтації космічного апарата і для наукових досліджень, мають найменший серед відомих приладів для ШСЗ рівень шумів при потужності споживання, в кілька разів меншій, ніж у кращих закордонних аналогів. Створений за участю авторів роботи хвильовий зонд взагалі не має аналогів у світі.

Результати роботи авторського колективу грунтуються на великому досвіді, отриманому в космічних проектах. До 1992 року успішно проведені 17 експериментів на борту супутників, ракет, аеростатів та міжпланетних космічних станцій. За останні 15 років проведені та заплановані в майбутньому 9 космічних експериментів.

Так, у проекті ІНТЕРБОЛ (1995 р.) представники України брали участь лише на рівні створення унікальних космічних приладів та участі в обробці даних. В проекті ВАРІАНТ (2005-2006 рр.) програма експериментів повністю формувалася і проводилася під науковим керівництвом українських спеціалістів. В обох проектах були отримані результати світового рівня.

Зараз за участю українських фахівців розробляються плазмово-хвильовий комплекс для міжнародного експерименту ОБСТАНОВКА на борту МКС (запуск запланований на початок 2008 року) та комплекс апаратури ПЛАЗМА-Ф для експерименту РАДІОАСТРОН (запуск у 2009 році). Проект ІОНОСАТ, який буде здійснено під науковим керівництвом співавторів роботи, включений до проекту Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2008-2012 роки.