23 травня у Державній геологічній службі України відбувся перший у цьому році аукціон з надрокористування. Нагадаємо, що усього на аукціоні було продано 18 спецдозволів (ліцензій) на геологічне вивчення та експлуатацію надр. З них 12 спецдозволів – на видобуток корисних копалин (руди титану, вугілля, граніт, пісок, кварцовий пісок, вапняк, флюсовий вапняк, торф) і 6 спецдозволів – на геологічне вивчення і дослідно-промислову розробку родовищ корисних копалин (руди титану, нафта і газ, горючі сланці, чарнокіти, метан вугільних родовищ).

З 18 спецдозволів тільки два було продано в умовах конкурентної боротьби, причому кінцева вартість одного з них у 56 разів перевищила початкову ціну продажу. Інші 16 –продано за початковою ціною.

Чому на аукціон було виставлено 18 об‘єктів замість 37? Скільки ліцензій планує Мінприроди „продати” протягом року? Чи буде узаконено аукціонну форму ліцензування? На ці та інші питання у бліц-інтерв‘ю, проведеному одразу після аукціону, відповідає перший заступник міністра охорони навколишнього природного середовища Степан Лизун.

Степане Олексійовичу, чому так суттєво зменшилася кількість об’єктів, ліцензії на користування якими були винесені на торги?

Кількість об’єктів зменшилася вдвоє… фактично половина об’єктів відпала, частина з яких – вугільні і нафтові. Давайте відкинемо грошову складову, подивимося, що це означає в цілому.

Яким був принцип винесення об’єктів на аукціон? Ми виносили об’єкти, на які були попередні заявки. Тобто – зверніть увагу! – ми виставили не те, що хотіли, а спочатку вивчили попит, і вже потім винесли об‘єкти на аукціон. Проте коли ми оприлюднили оголошення про аукціон з початковою вартістю ліцензій, це відразу людей відштовхнуло. Таким чином, половина об’єктів на сьогодні вилучена з переліку, і вони знову лежатимуть не затребуваними. Потрібно думати: яким чином вирішувати це питання.

Хоча з іншого боку, ви бачите, що загальна сума, яка сьогодні виносилася, становила 13 млн на старті. А в результаті аукціону вона досягла 15 млн, тобто тут є позитивний результат... Безумовно, будемо робити зараз більш детальний аналіз.

Яку кількість ліцензій з надрокористування Мінприроди планує продати впродовж року ?

На сьогодні підготовлено 315 об’єктів, більше як на 200 з них вже встановлена початкова вартість ліцензій. У нас основна проблема – це підрахувати вартість. Потужності Інституту (УкрДГРІ – ред.) не вистачає, люди працюють надзвичайно напружено з тим, щоб у нас було розуміння – що саме виставляємо на продаж? Я сьогодні сказав на комісії, що вже один перелік об’єктів вийшов. Наступного тижня буде опубліковано ще перелік – десь порядку 40-50 родовищ, які підуть на наступний аукціон.

Ці 315 об’єктів ми будемо виставляти почергово протягом року, їх підготовлено на суму понад 500 млн грн. Хоча у бюджеті зазначено 150 млн грн.

Ще один аспект: за 45 днів до проведення аукціону ми даємо інформацію (оголошення) на сайті. Мало того: перед тим, як виставити на аукціон, проводимо так зване тестування – а це ще 30 днів. І реально об’єкти знаходяться у зоні уваги 75 днів, хоча достатньо було б і 20 днів.

Я ще раз наголошую: кількість об’єктів, що пропонуються на ліцензування, не зменшилася. У нас знаходиться біля 2000 заявок, я вже не кажу про ті 600 одіозних 2004 року…

Прокоментуйте, будь ласка, результати першого в цьому році аукціону…

Там, де є конкуренція, аукціон набирає гостроти свого звучання. Ну, далі побачимо і, безумовно, будемо аналізувати. Ситуація нас турбує, і мене особисто, адже я один з тих, хто скептично ставиться до аукціонів, і скепсис мій ґрунтується на тому, що сьогодні практично ми не контролюємо програми виконання робіт. Фінансовий ефект, безумовно, важливий. Але якщо за це родовище сьогодні проплачено мільйон, і воно буде лежати 3 роки непорушно, а ми фактично не можемо впливати на програму, давайте об’єктивно говорити – такий ефект нам не потрібен! На родовищах, скажімо, піску, то це ще півбіди, а якщо нафтогазове родовище?

Сьогодні Хмарівське родовище оцінено в 300 тис. грн., тому що там немає свердловин, немає нічого. Постає питання підготовленості об’єктів до аукціону і відповідність родовищ їх справжній вартості. А якщо завтра ми пробуримо свердловини, і там буде продукція? Ви уявляєте, якою буде вартість цього об’єкта?.. Ці питання потребують аналізу, ретельного обговорення і прийняття якихось подальших рішень.

Павло Ігнатенко сьогодні заявив, що у разі успішного проведення нинішнього аукціону Мінприроди запропонує уряду та парламенту напрацювати законопроект “Про ліцензування об’єктів надрокористування”, який би офіційно узаконив аукціонну форму ліцензування. Ви особисто підтримаєте узаконення аукціонів з надрокористування?

Ще раз хочу сказати: я прихильник конкурсів. Мене весь час переконують, що конкурс і аукціон – те ж саме. Ні. Мене завжди турбує питання: по-перше, підготовленості об’єктів; по-друге, – це програма робіт. Чим відрізняється конкурс від аукціону? Ви бачите, що сьогодні ми говорили одне: хто більше? А на конкурсі ми розглядаємо не тільки “хто більше?”, але й “хто краще?” Тобто, навіть за ту ж вартість, але якщо на родовище буде запропоновано більш оптимальну програму і більш оптимальні терміни, то все це потім сторицею повернеться в розмаїтих податках, в розмаїтому видобутку продукції… Врешті, держава просто буде мати необхідні їй продукти.