Інтерв’ю голови Держпромгірнагляду про роботу державного нагляду впродовж 8 місяців 250 днів роботи Держпромгірнагляду

Жовтень 2005 року розділив реформування системи державного нагляду, яке бере початок у травні минулого року, на два етапи: перший – період паралізації роботи системи, другий – її стабілізації. Прикрим підсумком першого етапу реформ стали втрати висококваліфікованих працівників, погіршення напрацьованих зв’язків на регіональному рівні, ускладнення стосунків з центральними органами виконавчої влади, втрачені темпи перегляду нормативно-правової бази, зниження ефективності впливу на роботу Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Минуло вісім місяців діяльності системи з приходом нового керівництва. Нова ідеологія нагляду, визначена на річній колегії, базувалася на трьох китах – удосконалення нормативної бази, дозвільної системи та наглядової діяльності. Завдання поставлені чітко. Про те, що вдалося зробити за цей час, ведемо розмову з головою Державного департаменту промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду Михайлом Савариним.

- Михайле Васильовичу, що нового було внесено в методологію і практику нагляду?

-  Докорінно систему нагляду ми не змінювали, адже її формували роками і, як показав час, вона виправдала себе і потребувала  лише розвитку й удосконалення. Ми намагалися максимально врахувати весь позитивний й негативний досвід наглядової діяльності попередніх років, а також вивчити та впровадити позитивний досвід закордонних колег.

Отже, було розроблено нову структуру Держпромгірнагляду, яка передбачала перерозподіл функцій між галузевими та функціональними управліннями Департаменту, а також структури територіальних управлінь, міжрегіональних та спеціалізованих інспекцій. Фахівці провели ґрунтовний аналіз розвитку промисловості кожного регіону України  і, залежно від кількості галузевих підприємств в області, здійснили перерозподіл інспекторського складу.

На жаль, як показав час, система мала свої атавізми – це металургійний округ та деякі міжрегіональні інспекції державного нагляду на виробництвах нафтогазового комплексу, діяльність яких втратила ефективність. Тут не завжди здійснювався належний нагляд за підконтрольними об’єктами, не повною мірою виконувалися накази колишнього Державного комітету з нагляду за охороною праці щодо посилення нагляду в сфері нафтогазвидобування та металургійному секторі. Тому було прийнято рішення ліквідувати  округ та Східну і Західну міжрегіональні інспекції.

Нині затверджено нові критерії оцінки наглядової діяльності. На завершальному етапі знаходиться робота над Положенням про порядок організації державного нагляду за охороною праці та гірничого нагляду в системі Держпромгірнагляду та над Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві.

- Зупиніться, будь ласка, детальніше на тому, що являє собою нова Методика розрахунку кількості планових перевірок підконтрольних підприємств.

- Методика передбачає впровадження нових норм наглядової діяльності. Минув той час, коли роботу оцінювали за кількістю штрафів і приписів. Орієнтація на середньостатистичні показники в основі діяльності інспекції малоефективна, іноді це призводило до ручного регулювання показників. Звісно, без них не обійтися, проте планування роботи, постійне вивчення нормативних документів, підвищення професійного рівня – першочергові чинники успішної роботи інспекторського складу. Відтепер ми чітко визначили й окреслили робочий час для обстеження об’єктів і підвищення професійного рівня інспектора, враховуючі вихідні та відпустки робітничого складу. Це дасть змогу поліпшити якість перевірок, отримувати об’єктивніший аналіз наглядової діяльності територіальних управлінь та галузевого нагляду.

У роботі інспектора основне, щоб роботодавець зробив висновки, зрозумів, чому необхідно робити так, а не інакше, і що, виконуючи всі вимоги наглядовця, він страхує, перш за все, себе, оскільки відповідальність за життя і здоров’я своїх працівників, покладено саме на нього. Інспекторські ж дії повинні бути коректними і дипломатичними. У той же час інспектори Держпромгірнагляду не повинні виконувати роботу відомчих інженерів з охорони праці.

- Я так розумію, що це один із етапів переходу державного нагляду на партнерську співпрацю з роботодавцем, про що Ви зазначали раніше. Окрім цього кроку, які ще механізми запроваджено, щоб нагляд поступово відмовився від поліційноспрямованого принципу виявлення порушень?

- Нині ми намагаємося зосередити зусилля на інспектуванні тих підприємств, де наявні найпоширеніші види ризику, на виробництвах, де зафіксовано високій рівень травматизму. Тобто нагляд йде туди, де існує потенційна небезпека.  Якщо підприємство менш небезпечне і при обстеженні інспектор визначає, що тут налагоджено і ефективно функціонує система управління охороною, то такі виробництва будуть позбавлені надмірного контролю.

І ще один крок назустріч підприємцям. Враховуючи специфіку розвитку бізнесу в Україні, Департамент послідовно працює над удосконаленням дозвільної системи, подальшим її спрощенням та прозорістю процедури видачі дозволів, обмеженням кількості суб’єктів господарювання, яким необхідно їх отримувати. На сьогодні розроблено зміни, що передбачають скорочення переліку робіт більш ніж утричі, на які підприємцю необхідно отримати дозвіл (з 88 найменувань робіт пропонується залишити 26).

Уперше запроваджується декларативний принцип, який дає змогу лібералізувати стосунки з підприємцями. У межах експерименту ми виокремили десять видів робіт, на які не потрібен дозвіл Держпромгірнагляду, але на які роботодавець самостійно подає декларацію. Тобто діє заявковий принцип. Як свідчить закордонний досвід, заявковий принцип – це більш лібералізована система. Але разом з тим вона несе і більш персоніфіковану відповідальність за допущену аварійну ситуацію. Наприклад, якщо раніше при видачі дозволів органами держнагляду відповідальність була консолідованою, то в цьому випадку роботодавець одноосібно бере відповідальність на себе, зазначаючи це в декларації.

Окрім того, спрощено і саму процедуру розгляду документів. Нами скорочено термін опрацювання документів до 15 робочих днів (раніше було 30). Підсилено відповідальність як керівників, так і спеціалістів експертно-технічних центрів, висновки яких є підставою для видачі дозволів, за несвоєчасне та неякісне проведення експертизи.

З цих питань ми плідно працюємо з Міжнародною Фінансовою Корпорацією Світового Банку. Нещодавно в Держпромгірнагляді  відбувся круглий стіл за участі представників Ради підприємництва України при Кабінеті Міністрів України, де було детально розглянуто та опрацьовано кожен пункт «Дорожньої карти реформування дозвільної системи України з урахуванням досвіду Європейського Союзу».

- Одне з головних питань, яке ставилося, - удосконалення нормативної бази. Що вже зроблено в цьому напрямі?

- Надзвичайно важливий крок здійснено в напрямку перегляду нормативних актів. Ця проблема впродовж останніх років була «ахіллесовою п’ятою» в роботі системи.  В Україні до цього часу кількість нормативів перевищувала  дві  тисячі документів. Тож підприємству, яке організувало багатогалузеве виробництво, розібратися, якими правилами користуватися, було надто важко.

Нині затверджено оновлений Реєстр нормативно-правових актів з охорони праці. Даний документ вперше розміщено на офіційному сайті Держпромгірнагляду для широкого застосування. Це дає змогу державним інспекторам використовувати його у практичній роботі, а підприємцям полегшити процес орієнтування в законодавстві з промислової безпеки та охорони праці.

Вже є перспективний план перегляду нормативних актів на 2007-2011 роки, який прискорить приведення нормативних актів чинному законодавству та вирішить проблему безпечного ведення робіт у сучасному виробництві та технологіях.  

Поки що однією з проблем залишається забезпеченість нормативною базою. У жодному територіальному управлінні Держпромгірнагляду – ні у підпорядкованих їм інспекціях, ні у державних інспекторів – нормативних документів у достатній кількості немає.  Нині у Департаменті триває активна робота з відновлення в повному обсязі нормативних документів, відповідно до оновленого реєстру.  Майже 70%  нормативів вже відновлено, проте наше завдання - вийти на всі 100%.  Найближчим часом документи буде розтиражовано та  надано для користування всім бажаючим.

Для того, щоб прискорити процес адаптації вітчизняного законодавства до міжнародних та європейських норм, ми, в рамках меморандуму про співпрацю, звернулися за допомогою незалежних закордонних експертів Міжнародної Фінансової Корпорації Світового Банку надати пропозиції та рекомендації з корегування документів. Мені дуже приємно, що з кожним днем це співробітництво набирає все більших обертів.

Період також був дуже  плідним у розробці та прийнятті важливих  для системи документів.  Опрацьовано проект Закону України «Про внесення змін до статті 21 Закону України «Про охорону праці», затверджено та зареєстровано в Мін’юсті вісім нормативно -правових актів з охорони праці, в стадії завершення близько двадцяти, в стадії розробки близько п’ятидесяти. 

Розпорядженням Кабінету Міністрів України схвалено Концепцію Загальнодержавної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2006-2011 роки. На сьогодні проект Загальнодержавної програми перебуває на узгодженні із заінтересованими органами виконавчої влади. Тобто тут ми вже бачимо світ в кінці тунелю.

- Високопрофесійна науково-технічна підтримка державного нагляду - це головна складова у досягненні високого рівня промислової безпеки в країні. Яку ви обрали стратегію подальшого розвитку експертних центрів?

- По-перше, ми поставили собі за мету - зберегти роками відбудовану в країні систему ЕТЦ та зміцнити її позиції  в жорстких умовах ринку. У розробці нової стратегії розвитку центрів керівництво Департаменту не діяло одноосібно, а намагалося врахувати думки і позиції всіх керівників ЕТЦ. Для цього тричі збиралися наради. 

На сьогодні вже розроблено проект Програми розвитку й удосконалення діяльності ЕТЦ на 2006 – 2009 роки та визначено завдання на друге півріччя 2006 року.

Нині вже ні в кого не викликає сумніву, що для досягнення комплексного управління охороною праці в країні та підвищення рівня промислової безпеки необхідна допомога науки. Адже саме науково-технічна підтримка, і я підкреслюю слово наукова, є запорукою швидкого розвитку системи державного нагляду  в цілому. А зараз виходить, що ми маємо державу в державі: центри діють самі по собі, нагляд - сам по собі, а Науково - дослідний інститут з охорони праці сам по собі. Відомо, що лебідь, рак та щука ніколи не досягнуть єдиної мети. 

Для того, щоб державний нагляд міг володіти загальною картиною стану безпеки в усіх галузях промисловості, необхідно аналізувати інформаційні дані, що надходять в експертно-технічні центри, отримані під час обстежень підприємств, устаткування, машин і механізмів, проведення експертиз. Поки що ця робота не проводилася. Саме Національний інститут міг би займатися узагальненням цих результатів, аналізом і підготовкою інформації про стан промислової безпеки в галузях.

Тому на нараді, яка відбулася в червні цього року, прийнято рішення об'єднати зусилля Національного науково-дослідного інституту охорони праці та експертно-технічних центрів.  

Для реалізації цього завдання зараз активно працює робоча група, яка розробляє конкретні пропозицій і механізми підвищення рівня взаємодії цих структур. 

І ще одна новинка. Враховуючи, що саме на експерта лягає величезна відповідальність за якість та об'єктивність виконуваних робіт, ми вносимо зміни в правила підготовки експертів технічних з промислової безпеки. Професіоналізм – це основний критерій в роботі експерта, його помилка  коштує надто дорого – на кону життя людей.

Тому новий документ передбачає певну градацію експертів – кандидат в експерти, експерт та уповноважений експерт.

Термін дії посвідчення експерта – 5 років, після чого фахівець зобов'язаний пройти атестацію. Протягом цього терміну інспекційний контроль перевіряє професійну діяльність і практичні навички експерта.

- Михайле Васильовичу, не секрет, що у суспільстві до питань безпеки на виробництві переважно ставляться як до другорядних. Яким чином Ви намагаєтеся змінити це ставлення та підняти культуру виробництва серед громадськості?

- Змінити такий стереотип може лише навчання з питань охорони праці. Наприклад, в розвинених країнах світу дитині вже з молоком матері намагаються довести, що його власне життя – це найдорожче, що в нього є. Кожен робітник, який прийшов на виробництво, не стане до роботи, якщо його не забезпечено засобами індивідуального захисту та не створено належних умов праці.

Саме високоякісному навчанню необхідно приділяти значну увагу як на державному так і відомчому рівнях.

Головний навчально-методичний центр Держпромгірнагляду постійно проводить навчання і підвищує кваліфікацію посадових осіб з питань охорони праці. Лише  торік у центрі  підготовку пройшли понад п’ять тисяч посадових осіб та фахівців підприємств.

Окрім того, для вирішення кадрового голоду на високопрофесійних фахівців з охорони праці зараз Департамент веде перемовини з деякими вищими навчальними закладами країни щодо створення на їх базі спеціальних кафедр охорони праці, а також запровадження спеціалізації випускників такого фаху.

Поки що в Україні діє один ВУЗ – це Кримський інженерно-педагогічний університет, який ще з 1997 року готує спеціалістів з охорони праці у машинобудуванні. З початку існування підготовчої кафедри випущено 96 спеціалістів і 3 магістри. У цьому році готуються до випуску 39 спеціалістів і 5 магістрів. Проте для країни цього замало. 

За ініціативи Держпромгірнагляду розпочав роботу зі створення спеціальної кафедри з підготовки спеціалістів з охорони праці Львівський державний університет безпеки життєдіяльності.

Актуальним аспектом впливу на свідомість людей також є інформаційно-роз’яснювальна робота.  Цьому напрямку ми теж приділяємо особливу увагу.

У кожному регіоні створено прес-служби, які працюють із засобами масової інформації. Уже не перший рік у Держпромгірнагляді функціонує офіційний Інтернет-сайт. Для розширення цільової аудиторії та забезпечення зворотнього зв’язку з  громадськістю з початку року сайт було модернізовано та створено єдину веб-систему Департаменту. Відтепер у кожному регіоні відкрито власні веб-сторінки територіальних управлінь та експертно-технічних центрів.

Офіційний сайт Департаменту регулярно оновлюється. Як свідчить аналіз, з кожним днем збільшується кількість користувачів мережі Інтернет Держпромгірнагляду. Так, з часу оновлення та модернізації  Інтернет-ресурсу офіційний сайт Департаменту  відвідують у середньому на місяць понад 7 тисяч осіб. Це підкреслює, що проблеми промислової безпеки та охорони праці з кожним днем набувають все більшої актуальності, до них не байдужі роботодавці, профспілки, спеціалісти з охорони праці підприємств та широке коло громадськості.

- До речі, щодо роботи з соціальними партнерами. Чи не втратила вона актуальності?

- Що Ви! Система управління охороною праці належним чином функціонуватиме лише тоді, коли всі три гілки соціального партнерства - роботодавець, влада й профспілки -  виконуватимуть покладені на них функції із забезпечення промислової безпеки.

Буквально минулого тижня нами було підписано Угоду про співпрацю з Центральним комітетом профспілки трудящих металургійної та гірничодобувної промисловості. Раніше з Федерацією профспілок України у здійсненні державного нагляду і громадського контролю за додержанням законодавства про охорону праці та з Федерацією роботодавців України. 

Стало уже традицією проведення Тижня охорони праці. Цей захід поєднує  зусилля суспільства, органів державної влади, громадських профспілкових організацій та роботодавців у вирішенні нагальних проблем запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням. Цього року він проходив з 24 по 30 квітня на тему: «Гідна праця - безпечна праця». Упродовж Тижня влаштовувалися науково-практичні конференції, «круглі столи», семінари та огляди-конкурси з охорони праці, надавалася допомога сім’ям постраждалих на виробництві.  У червні направлено до Кабінету міністрів України проект Указу Президента України про встановлення в країні на державному рівні Дня охорони праці.

Разом із тим Департамент поновив вплив, який було на певний час втрачено, на роботу Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. У квітні-травні цього року нашими фахівцями було проведено перевірку виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів у частині проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів. За результатами перевірки,  Фондом розроблено комплекс заходів щодо поліпшення цієї роботи. 

До того ж  Департамент та Фонд підписали спільний наказ з врегулювання спірних питань при розслідуванні нещасних випадків.

- Держнагляд, відповідно до положення, стоїть на сторожі збереження і раціонального використання запасів корисних копалин, а також їх безпечної розробки. Що зроблено для надрокористувачів?

- Разом з Мінпророди вдалося зрушити  з місця процес надання надр у користування, спростити процедуру і зробити її більш прозорою. Держпромгірнагляд взяв активну участь  у розробці  Порядку проведення у 2006 році аукціонів з продажу спеціальних  дозволів на користування надрами та  Порядку надання  у 2006 році спеціальних дозволів на користування надрами, затверджених у лютому цього року постановами КМ України. Варто відзначити, що  протягом 2005 року цей процес було заблоковано.

Наша робота дала змогу обмежити незаконну діяльність надрокористування. Департамент забезпечив обсяги нарахувань до бюджету плати за надра і геологорозвідку близько 400 млн.грн.

Було також розроблено систему заходів, яка мінімізує несанкціонований видобуток вугілля. Дана система взята на озброєння і в інших напрямах, зокрема це стосується незаконного видобування піску в Херсонській, Миколаївській областях та Бурштину Рівненській області. 

Почали більше співпрацювати з правоохоронними органами.

- І наостанок хочеться запитати, яка ж нині склалася тенденція з виробничим травматизмом у країні?

- Мені приємно відзначити, що в Україні рівень виробничого травматизму знижено. Упродовж 6 місяців цього року кількість випадків зі смертельними наслідками порівняно з аналогічним періодом минулого року, зменшено більш ніж на вісім відсотків. Зменшено травматизм в агропромисловому комплексі, металургії, гірничорудній промисловості та на транспорті. Відбулося зменшення загального травматизму й у найбільш травмонебезпечній вугільній галузі.

Упродовж першого півріччя цього року Держпромгірнагляд провів 958 комплексних перевірок підприємств. Серед найбільших - ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська», шахта ім. Героїв Космосу ВАТ «Павлоградвугілля», ВАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», ГПУ «Шебелингазвидобування»,  Рівненська АЕС Національної атомної енергетичної компанії «Енергоатом», Севастопольська ТЕС, ТОВ «Східенерго», Харківський завод підйомно-транспортного устаткування та інші.

На колегіях Департаменту та розширених радах  територіальних управлінь заслуховувалися керівники підприємств, які перевірялися, та приймалися відповідні рішення. Вважаю, що результати кожної нашої комплексної перевірки - це програма дій для роботодавця, як поліпшити умови праці на своєму підприємстві.

Узагалі ми взяли за практику проводити виїзні колегії Держпромгірнагляду і саме на місцях розглядати та вирішувати проблеми. І як показав досвід, це має свій позитивний ефект.

Наприклад, у травні цього року в селищі Солотвино на спільному засіданні колегій Закарпатської обласної державної адміністрації та Держпромгірнагляду було порушено пласт проблем, які роками не вирішувалися на Солотвинському солеруднику, де техногенна та соціальна ситуація сьогодні - на межі критичної.

Враховуючи катастрофічний характер стану безпеки на родовищі, було розроблено ряд першочергових заходів з недопущення поширення процесів карстоутворення в селищі та відновлення видобутку кам’яної солі на Солотвинському солеруднику. Підготували колективне звернення до Кабінету Міністрів України стосовно фінансування затверджених планом-графіком заходів у повному обсязі.

У січні цього року у Донецьку за участі керівництва МНС України, Мінвуглепрому та облдержадміністрації на виїзному засіданні колегії було детально розглянуто питання підвищення безпеки праці у вугільній галузі.

Без сумніву, багато з того, що планували, ще не встигли зробити. Проте щоб досягти великої мети, необхідно до неї рухатися маленькими кроками, але йти і йти впевнено. Що ми і робимо.

Розмову з головою Держпромгірнагляду Михайлом Савариним  вела Оксана Пайдасі Начальник інформаційного центру Держпромгірнагляду