2005-04-13

Фальсифікація Контрактів: Криворізька аномалія

Джерела, близькі до Європейського суду з прав людини, пояснили Контрактам, чому розгляд позову українського Інвестиційно-металургійного союзу з приводу приватизації Криворіжсталі затягується на невизначений час. Виявляється, нинішні власники комбінату не самотні у прагненні обстояти своє право на комбінат у міжнародному суді.

Монгольська громадська ініціатива «Власність народу Золотої орди» звернулася до Європейського суду в Страсбурзі ще у квітні минулого року, щойно Криворіжсталь було виставлено на продаж. Ординські гінці надали суду епічну легенду в п’яти томах, яка розповідає про те, що металургійний комбінат на місці нинішнього Кривого Рогу було закладено монголо-татарами ще у XIII столітті в часи хана Батия.

У першому томі легендарних матеріалів зібрано доказову базу, яка підтверджує той факт, що під час спецоперації коаліційних військ Золотої орди зі звільнення Києва від антинародної князівської диктатури в 1242 році на території Криворіжсталі один великий батир, ім’я якого в перекладі українською означає «олігарх», поставив свою ургу. Пізніше на цьому місці з’явилася кузня, яка забезпечувала монголо-татарський спецназ стрілами з високоякісної криворізької сталі.

Другий том, наданий «Власністю народу Золотої орди», — мотивація відновлення історичної справедливості. «Передача Криворіжсталі у власність нащадків Батия і Чингісхана стала б завершальною віхою у справі багатовікового примирення українського і монгольського народів і виявом справжньої європейської політкоректності», — йдеться у другому томі легенди. Третя частина позову — це пропозиція нащадків Золотої орди надати дніпропетровським аграріям просторі монгольські пасовища у випадку, якщо меткомбінат віддадуть у руки ординців. Четвертий і п’ятий томи — прославляння батиря, що заснував Криворіжсталь, його предків і нащадків.

Ще один претендент на Криворіжсталь — польський фонд «Шляхта 21 століття». За даними фонду, всі металургійні потужності Кривбасу довгий час перебували у власності магнатів Речі Посполитої. У розвідку криворізьких родовищ було інвестовано мільйони злотих, про що свідчить один з літописів. І лише козачі бандформування 1654 року завадили польським інвесторам налагодити в регіоні стабільний видобуток залізної руди і виплавку сталі. «Визнання прав шляхти на Криворіжсталь могло б стати переконливим підтвердженням щирості української євроінтеграції і визнання Україною європейських цінностей», — йдеться у позовній заяві «Шляхти 21 століття».

Суперечка про український металургійний комбінат у Страсбурзі має не лише історичний характер. До Європейського суду з прав людини звернулися також представники екологічної організації «Сіячі, батьки і охоронці веселки» з проханням урахувати нинішній спірний статус Криворіжсталі й засудити комбінат до вищої міри покарання за багаторічне забруднення атмосфери. Сіячі й охоронці пропонують суддям заборонити його діяльність. Зупинити всі домни, на базі цехів створити вільні комуни, члени яких отримуватимуть допомогу з безробіття за стандартами ЄС, а в покинутих цехах щороку проводитимуть фестивалі альтернативної музики та екологічні семінари.

Контрактам відомо, що Європейський суд не винесе остаточного рішення про подальшу долю українського меткомбінату, поки не вивчить істинність монголо-татарського епосу і польських літописів, а також економічну ефективність проектів зелених.

Із секретними документами Європейського суду працював Дмитро КРАПИВЕНКО