За останнє десятиріччя тренд на відповідальність та екологічність поширився і на сферу інвестицій та корпоративного управління. В результаті народилося поняття ESG. Що це за магічна абревіатура, навіщо українцям потрібно досліджувати це явище та як воно вже вплинуло на бізнес у всьому світі?
Абревіатуру ESG можна розшифрувати як «екологія, соціальна політика та корпоративне управління». У широкому сенсі – це сталий розвиток комерційної діяльності, що будується на наступних принципах:
1. відповідальне ставлення до довкілля (англ., E – environment);
2. висока соціальна відповідальність (англ., S – social);
3. висока якість корпоративного управління (англ., G – governance).
У сучасному вигляді ESG-принципи вперше сформулював колишній генеральний секретар ООН Кофі Аннан. Він запропонував управлінцям великих світових компаній включити ці принципи до своїх стратегій, насамперед для боротьби зі зміною клімату.
Явище стало широко відомим лише декілька років тому, але вже закріпилося в найбільш розвинених світових економіках. Деякі економісти передбачають, що найближчим часом світові фонди перестануть інвестувати в компанії, які ігнорують принципи сталого розвитку. Якщо спрощувати – з’являться два інвестиційних кошика для компаній: білий та чорний. Тобто для того, щоби вважатися успішною, фірма повинна не лише демонструвати стійке зростання фінансових показників, а й мати певну репутацію. Клієнтам, інвесторам, споживачам (економічним агентам загалом) стає цікава та важлива філософія фірми.
Слід зазначити, що застосування ESG-критеріїв під час ухвалення інвестиційних рішень має і практичне значення, наприклад, дозволяє інвестору знижувати ймовірність ризику.
У сучасних умовах (інтерес до проблеми зміни клімату, пандемія COVID-19, боротьба з корупцією, боротьба за гендерну репрезентацію) практика застосування критеріїв соціально відповідального інвестування поширюватиметься. Відповідно, для залучення інвесторів українськими компаніями необхідно прагнути відповідати критеріям ESG. Це особливо важливо для великих гірничодобувних, металургійних та хімічних компаній, діяльність яких потенційно пов’язана з інституційними ризиками та ризиками забруднення навколишнього середовища.
Основна причина уваги до ESG-критерій у тому, що інвестори, державні органи і самі компанії вірять, що застосування цих критеріїв дозволяє виявити фактори (нефінансового характеру), які можуть довго впливати на діяльність фірми (її фінансові показники) на краще чи гірше. В результаті застосування ESG-критеріїв виявляються та фінансуються інвесторами тих компанії, діяльність яких відповідає певним стандартам корпоративної соціальної відповідальності, етичним нормам та які заробляють певний репутаційний капітал в очах споживачів та суспільства загалом.
Бізнес, який претендує на хорошу ESG-оцінку, має відповідати стандартам розвитку у трьох категоріях: соціальній, управлінській та екологічній.
Екологічні принципи визначають, наскільки компанія дбає про навколишнє середовище, і як намагається скоротити збитки, які завдаються екології.
Соціальні принципи демонструють ставлення компанії до персоналу, постачальників, клієнтів, партнерів та споживачів. Щоби відповідати стандартам, бізнес повинен працювати над якістю умов праці, стежити за гендерним балансом чи інвестувати у соціальні проєкти.
Управлінські принципи торкаються якості управління компаніями: прозорість звітності, зарплати менеджменту, здорова обстановка в офісах, відносини з акціонерами, антикорупційні заходи, взаємодія з органами влади.
Критерії ESG
Для сталого розвитку компанія повинна дотримуватися балансу між усіма критеріями. Але їх значимість може різнитися залежно від діяльності різних підприємств. Наприклад, для енергетики особливу роль відіграють екологічні критерії, сектору послуг – соціальні, а фінансів – управлінські. Демонстрація компанією своєї соціальної відповідальності позитивно позначається на лояльності її клієнтів та може посилювати ринкову владу фірми, знижуючи її ризики.
ESG-рейтинг формують незалежні аналітично-дослідні установи – Bloomberg, S&P Dow Jones Indices, JUST Capital, MSCI, Refinitiv тощо. Вони оцінюють розвиток компаній за трьома критеріями – E, S та G – і надають бали за стобальною шкалою. Зазвичай аналіз проводиться на галузевому або регіональному рівнях.
Єдиного підходу до формування рейтингів немає. Усі агенції аналізують відкриті дані про компанії, але рахують бали по-різному. Тому ESG-рейтинги різних агентств можуть відрізнятися.
Ефективність застосування ESG-критеріїв у практиці інвестування в Україні залежатиме від цілого ряду факторів:
– розуміння значущості соціально відповідальних інвестицій у вітчизняній бізнес-спільноті;
– транспарентна та послідовна державна політика у сфері сталого розвитку територій, зокрема стандартизація та контроль за розкриттям фінансової та нефінансової інформації компанії;
– створення конкурентного середовища та орієнтація економічних агентів на розробку інвестиційних стратегій, виходячи з концепції «довгих» грошей.
Отже, інвестиції, орієнтовані на ESG, – це не просто короткочасне бажання догодити громадськості. Компанія, що діє відповідально, керується метою стратегічного розвитку. Це означає, що вона може бути надійним об’єктом для інвестицій. Вплив факторів ESG на вартість українських компаній, найімовірніше, зросте. Що більше інвесторів і аналітиків стежать за корпоративною відповідальністю компаній, то важливішу роль відіграють фактори ESG. Наразі інвестиції ESG зазвичай призводять до зниження прибутковості – інвестор обмежений у виборі інструментів. З іншого боку, тенденція ESG може призвести до незатребуваності цінних паперів деяких російських компаній на фінансових ринках.
Таким чином, застосування ESG-критеріїв, яке спочатку може здатися «наслідуванням моди», у перспективі стане аспектом виживання компаній на світовому ринку. Фактично сьогодні українські компанії мають вибір: залишитися на рівні обмеженого внутрішнього ринку і задовольнятися малими фінансовими ресурсами, або еволюціонувати до рівня світової конкурентоспроможної компанії, слідуючи новим фінансовим тенденціям.