"Програму розвитку паливної галузі Харківського регіону до 2010 року" розглянуто на спільному засіданні колегії Харківської обласної державної адміністрації та правління НАК "Нафтогаз України" за участі першого віце-прем'єр-міністра України Олега Дубини. Цей документ відрізнявся від попередніх конкретністю порушених питань, які стисло можна виcловити однією фразою: будемо "доїдати" те, що маємо, чи ж не зменшуватимемо видобуток газу і забезпечимо ним жителів України, компенсувавши спад виробництва за рахунок розроблених родовищ?

     Як відомо, становлення газодобувної галузі України у її сучасному розумінні відбувалося саме у Харківській області після відкриття у 1950 році унікального Шебелинського родовища з запасами газу 650 млрд. кубометрів, а трохи пізніше - цілої низки великих і середніх родовищ: Хрестищенського, Єфремівського, Медведівського, Меліхівського та інших. Їх освоєння і будівництво розгалуженої мережі газопроводів дозволило Україні довести видобуток природного газу у 1975 році до 68,7 млрд. куб. метрів і не тільки стати на той час основним постачальником газу для Європейської частини СРСР, а й експортувати його у Польщу, Чехословаччину, Болгарію, Угорщину. Загальний видобуток газу з родовищ області перевищує 1,05 трлн. кубометрів і становить 64 відсотки всього видобутого газу в Україні.

     Отож, Харківська область, яка з точки зору досягнень, можливостей і перспектив розвитку паливно-енергетичного комплексу посідає вигідне положення серед інших регіонів держави за запасом природних ресурсів нафти і газу, діючої комунікаційної системи збору, транспортування, підготовки і переробки вуглеводневої сировини, забезпеченості виробничими потужностями і науковим потенціалом для розв'язання проблеми забезпечення України газом власного видобутку, має всі підстави і повинна розглядатися як пріоритетна для розвитку паливної галузі. На сьогодні тут відкрито 46 родовищ, а запаси категорії С2 в межах відомих родовищ становлять 75 млрд. куб. метрів. Що ж до перспективних прогнозних ресурсів газу, то вони на території регіону оцінюються близько 800 млрд. куб. метрів.

     Прогноз видобутку газу з родовищ області на базі існуючих виробничих потужностей і технологій свідчить, що без додаткових вкладень в експлуатаційне буріння, облаштування і введення в дію нових родовищ, реконструкцію працюючого обладнання, впровадження нових технологій та проведення розвідувальних робіт стабільний видобуток неможливий навіть на найближчий короткостроковий період. Відносна стабільність видобутку газу у 2002 році стає можливою лише завдяки виконаним у минулому році роботам з буріння і підключення нових експлуатаційних свердловин, поточного і капітального ремонтів уже діючих і т. д. Але якщо й рік наступний буде фінансуватися тільки на рівні експлуатаційних витрат, як це було досі, то суттєвий спад видобутку газу в області стане неминучим. І процес цей з часом набиратиме лавинного характеру. Так, спад видобутку газу за 2002-2010 роки становитиме 15 млрд. кубічних метрів. Якщо цей дефіцит компенсувати за рахунок імпорту, то необхідно налаштовуватися на 1,5 млрд. витрат. В доларах США. Цілком очевидно, що для України вигідніше спрямувати ці кошти на розвиток власної газодобувної галузі, що забезпечить стабільність розвитку промисловості, збереження та створення нових робочих місць, додаткові надходження до бюджету.

     Поряд із збільшенням видобутку нафти і газу, не менш важливим фактором партнерських стратегічних стосунків Харківської облдержадміністрації і НАК "Нафтогаз України", зазначалося на колегії, є завантаження й машинобудівного комплексу Харківщини продукцією газодобувної галузі. У рамках програми передбачено, зокрема, виготовлення потужних бурових установок, агрегатів для капітального ремонту, освоєння і буріння свердловин, іншого обладнання на заводі імені Малишева. Такий підхід, як підкреслив голова Харківської облдержадміністрації Євген Кушнарьов, дозволить створити нові робочі місця, збільшити обсяги виробництва.

     На колегії порушувалися також питання виділення коштів у розмірі не менш десяти відсотків вартості робіт з буріння і облаштування експлуатаційних свердловин для пайової участі газодобувних підприємств у будівництві об'єктів соціальної сфери населених пунктів Харківської області, яке здійснюватиметься уже в цьому році. І це, як зазначив Євген Кушнарьов, стало можливим завдяки підтримці уряду, зокрема прийнятої Кабінетом Міністрів у грудні 2000 року за N 1930 постанови "Про встановлення граничного розміру залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів".

     У ході обговорення Програми розвитку паливної галузі Харківського регіону до 2010 року відзначалося, що на шляху її реалізації стоїть недосконала нормативно-правова база. Тож вирішено було просити Міністерство палива та енергетики України підготувати і подати до Кабінету Міністрів України проекти змін та доповнень до Земельного кодексу України з метою законодавчого врегулювання порядку надання земельних ділянок для тимчасового і постійного користування підприємствами нафтогазового комплексу з урахуванням інтересів як землевласників, так і цих підприємств. Необхідно встановити рентну плату при видобуванні нафти та газу, диференційовану в залежності від геолого-промислових та екологічних умов розробки родовищ і поточного рівня цін на нафту та газ, встановити податкові пільги на період повернення інвестиційних коштів та розробки закону "Про концесії в паливній галузі" тощо.

     По завершенні спільного засідання колегії було прийнято рішення схвалити основні положення програми, а контроль за їх виконанням покласти на заступників голів-правління НАК "Нафтогаз України" Михайла Деркача та Харківської облдержадміністрації Олександра Колесникова.

     Програма, яку ми розглядали, вийшла за межі регіональної, бо баланс потреби газу в Україні розглядався вже урядом у комплексі всіх паливно-енергетичних проблем, - підсумував роботу колегії перший віце-прем'єр-міністр України Олег Дубина. - Збільшення обсягів видобутку українського газу зменшить закупівлю імпортного. Це вивільнить валютні кошти та сприятиме збільшенню надходжень до бюджету.