12 серпня на офіційному сайті Державної служби геології та надр України опубліковано список родовищ калійних та магнієвих солей України.

Родовища калійних та магнієвих солей України
(пояснювальна записка)

Найбільші поклади калійних та магнієвих солей на території України виявлені у Передкарпатському калієносному басейні. Вони належать до калуських верств стебницької і воротищенської світ неогену та залягають у вигляді пластоподібних і лінзоподібних тіл потужністю від 3 до 120 м. Вміст оксиду калію в них коливається від 9 до 21%. Значна частина цих запасів знаходиться на глибинах 600-700 м.

На даний час розвідані запаси солей складають близько 411 млн. т, у тому числі забалансові – 27,1 млн. т. Балансові запаси промислових категорій на всіх родовищах Прикарпаття відповідають прогнозним ресурсам категорій Р₁ і частково С₂, які складають близько 44 млн. т.

Власні мінеральні ресурси задовольняють потреби України у калійно-магнієвій сировині лише на 50%. Значна ж її частина ввозиться із Республіки Білорусь та Російської Федерації.

Державним балансом запасів корисних копалин обліковується 13 родовищ калійно-магнієвих солей, сумарна кількість запасів яких станом на 01.01.2014 р. складає за категоріями (тис. т):

 

А+В+С₁: сіль – 2349989;     С₂: сіль – 1252280;      забалансові: сіль – 255132;
               K₂O – 250199;              К₂О – 133688;                                 К₂О -  27143; 

 

Калійні солі
Калуш-Голинське родовище калійних солей
(ділянка Домброво)

Калійні поклади родовища приурочені до відкладів нижньобалицької світи нижнього міоцену, відомою під місцевою назвою – калієносна світа, і представлені складним комплексом калійних, переважно сірчанокислих солей, які створюють калієносну зону потужністю 150-200 м.

Калієносні поклади перекриваються четвертинними утвореннями, представленими суглинками і галечниками загальною потужністю 5,0-30,0 м. На контакті з ними та соленосними покладами залягають сірі загіпсовані глини – гіпсово-глиниста «шляпа», потужність якої коливається від 3 до 30 м. Серед цих порід виявлені карстові воронки діаметром від 0,3 до 1,0 м, які виповнені різнозернистим піском та галькою. Закономірність їх розподілу не встановлена.

За хімічним складом солі Домбровського родовища (ділянки) належать до класу хлоридо-сульфатів, рідше сульфатів, ще рідше хлоридів калію, магнію, кальцію.

Запаси калійних солей затверджені ДКЗ СРСР (протокол №2517 від 27.12.1958 р.) наступною кількістю (тис. т) за категоріями:

Сирі солі (руда):  А – 19825; В – 28006; С₁ – 38608; А+В+С₁ – 86439;

К₂О: А – 2091; В – 2994; С₁ – 3862;  А+В+С₁ – 8947;

MgO (супутня корисна копалина): А – 1771; В – 2522; С₁ – 3620;  А+В+С₁ – 7913;

Вміст К₂О в руді – 10,0-10,69%; МgО – 8,93-9,38%.

На базі цього родовища в свій час був побудований великий збагачувальний Калуський комбінат (нині ВАТ «Оріана»)  потужністю 2,2 млн. т руди на рік. Однак застаріла технологія переробки видобутої сировини і відсутність ресурсів для її поновлення спричинили зменшення видобутку та втрат солі, а згодом і повне припинення виробничої діяльності через інтенсивне забруднення довкілля.

Згідно з Державним балансом «Сіль калійна» залишкові запаси калійної солі Домбровської ділянки станом на 01.01.2010 року складають за категоріями в тис. т:

Сирі солі (руда):  А – 451; В – 31270; С₁ – 574; А+В+С₁ – 32295;

К₂О: А – 219; В – 3722; С₁ – 126;  А+В+С₁ – 4067.

На даний час підприємство не працює.

Ділянка Пійло

На родовищі Пійло встановлено два горизонти калійних солей – верхній і нижній, роз’єднаних прошарками соленосних глин потужністю від 14 до 94 м.

Соленосні відклади перекриваються четвертинними суглинками і галечниками загальною потужністю від 6 до 40 м. На контакті четвертинних і соленосних відкладів залягають сірі загіпсовані глини – гіпсоглиниста «шляпа», потужність якої коливається від 20 до 50 м. До підстеляючих порід віднесені мергелі стебницької світи.

Солі характеризуються змішаним складом. Основними породоутворюючими  мінералами є каїніт (до 17%); сільвін (до 12%) та галіт (до 43%). Менш розповсюджені кізерит, лангбейніт, полігаліт, шеніт. Вміст К₂О коливається від 0,7 до 20%, а MgO – від 1 до 41%.

Солі розвіданого родовища віднесені до сульфатів, хлоридо-сульфатів і хлоридів калію, магнію, кальцію, натрію, вміст яких складає: К – від 3 до 29%, Na – від 9 до 26%, Mg – від 0,1 до 15%, Са – від 0,2 до 7,6%.

Вміст нерозчинного у воді залишку коливається від 3 до 39%.

Родовище Пійло комплексне.  

Запаси калійних солей родовищ Пійло затверджені ДКЗ СРСР (протокол №2954 від 04.02.1960 р.) наступною кількістю (тис. т) за категоріями:

Сирі солі (руда): А – 23158; В – 75661; С₁ – 260011; А+В+С₁ – 358830; позабалансові – 5267.

 К₂О: А – 3026; В – 8720; С₁ – 27871; А+В+С₁ – 39617; позабалансові – 528.

 MgO (супутня корисна копалина): А – 918; В – 4215; С₁ – 13365; А+В+С₁ – 18498; позабалансові – 396.

Родовище Кадобна

Родовище Кадобна калійних солей (змішаного типу) розташоване за 4 км на схід від смт Кропивник Калуського району Івано-Франківської області, за 10 км на північний схід від залізничної станції Калуш.

Поклади калійних солей представляють собою пласти або лінзи довжиною до 3,5 км та шириною від 300 м до 2 км.  Потужність пластів - від декількох метрів до десятків.

До порід розкриву відносяться четвертинні піски, галечники (потужністю 20 м) та строкатобарвна пачка – глини, алевроліти та пісковики (потужністю 58 м).

Солі розвіданих родовищ віднесені до сульфатів, хлоридо-сульфатів і хлоридів калію, магнію, кальцію, натрію, вміст яких складає: К – від 3 до 29%, Na – від 9 до 26%, Mg – від 0,1 до 15%, Са – від 0,2 до 7,6%.

Вміст нерозчинного у воді залишку коливається від 3 до 39%.

В районі родовища Кадобни можлива відкрита розробка пластів калійних солей.

Запаси калійних солей затверджені ДКЗ СРСР (протокол № 2954 від 04.02.1960 р.) кількістю (тис.т) за категорією С₁: руда  - 8447; солі – 899.

Вміст К₂О в руді – 10,64%.

Родовище Кадобна враховане Державним балансом «Сіль калійна» раніш не розроблялось, не розробляється і на даний час запаси калійної солі залишились без змін.

Родовище Велика Тура

Соленосні відклади на пошуковій ділянці Тура Велика представлені соленосними глинами, пісковиково-аргілітовими та пісковиковими брекчіями, пластами кам’яних і калійних солей.

Нижня частина соленосної підсвіти характеризується меншим, а середня і верхня – більшим ступенем засолонення. Нижні горизонти підсвіти складені глинистими соленосними брекчіями з вмістом галіту до 30%, прошарками сірих брекчируваних аргілітів і пісковиків, рідше – кам’яними та калійними солями. Середні та верхні горизонти складені потужними (100-150 м) пластами кам’яних і калійних солей і соленосних брекчій з вмістом галіту до 60%. Калійні солі утворюють пластоподібні та лінзоподібні поклади складної будови, що приурочені до двох калієносних горизонтів – нижньому та верхньому.

В південному напрямку від Тури Великої до Широкого поля і далі на південь і південний схід потужність соленосних відкладів збільшується та досягає біля 600м. В цьому напрямку збільшується потужність пластів кам’яних солей з 3,5 м до 10,3 м і більше.

За результатами пошукових робіт, проведених Львівською геологічною експедицією тресту «Київгеологія», розвідані запаси калійних солей становлять: руда -  25257 тис. т; К₂О – 2717 тис. т за категорією С₁.

Тростянецьке родовище

На пошуковій ділянці Тростянець в межах двох калієносних горизонтів виділяються три пласти калійних солей.

Найбільший промисловий інтерес представляє 1 пласт калійних солей (верхній) простежений за простяганням на 3 км, падінням – на 500-800 м. Цей пласт складений високоякісними лангбейнітовими солями, має вертикальну потужність від 3,5 м в зоні виклинювання до 233,3 м в центральній частині ділянки. Дійсна  потужність пласта досягає 120 м. Вміст окису калію в лангбейнітових солях цього пласта коливається від 0,7 до 15,98%, в  середньому – 11,7%.

Другий калійний пласт (середній), що залягає у підошві верхнього калієносного горизонту, має вертикальну потужність 4,5-8,1 м, простежений за простяганням на 1 км, падінням – на 600 м. За мінералогічним складом представлений сульфатними солями К і Mg змішаного складу. Вміст К₂О в солях цього пласта складає 7,76%. Промислового значення пласт не має.

Третій калійний пласт (нижній), що залягає у нижній частині соленосних відкладів, має складну будову -  з одного пласта, потужністю 36,5 м, він розщеплюється на два прошарки, потужністю 8,2 та 4,0 м, розділених зоною бідної вкрапленості калійних солей (вміст К₂О 5-7%), потужністю 27,6 м. Третій калійний пласт складений солями змішаного складу. Вміст окиси калію складає 9,3%.

За результатами пошукових робіт, проведених Львівською геологічною експедицією тресту «Київгеологія», розвідані запаси калійних солей становлять: сирі солі (руда) -  92500 тис. т.; К₂О – 10500 тис. т за категорією С₁ та сирі солі (руда) -  252600 тис. т.; К₂О –29500 тис. т за категорією С₂.

Geonews.com.ua