Нафтогазові амбіції Дніпропетровщини вириваються на поверхню

Коли на останній сесії обласної ради депутати затверджували Програму розвитку нафтогазового комплексу Дніпропетровської області на 2003-2008 роки, появу цього питання на порядку денному сприйняли за несподіванку. Бо, як не крути, Дніпропетровщина серед регіонів, де видобуток цих корисних копалин є визначальною рисою, не фігурує.

Проте на території області розташовано дванадцять родовищ з уже розвіданими запасами нафти та газу. Певна річ, це масштаби не Кувейту чи Туркменістану, але дещиця є. У натуральному вимірі це - 900 тисяч тонн нафти та 16,2 мільярда кубометрів газу. Але, як не дивно для амбіційної Дніпропетровщини, у цьому секторі економіки господарюють винятково "чужинці". Спеціалізовані полтавські підприємства качають нафту та газ у Магдалинівському і Новомосковському районах, а "Харківгазвидобуток" і взагалі на дев'ятьох родовищах утвердився. І як виявилося, такий статус-кво не доводиться вважати нормальним не лише через "поранені" амбіції батьків Дніпропетровщини. Бо, по-перше, головні фінансові джерела бюджету, як-от податок на додану вартість та на прибуток, потрапляють до казни Полтавщини з Харківщини. А по-друге, й місцеві органи влади, як з'ясувалося, вже давно б'ють на сполох з приводу грубих порушень при видобутку та перекачуванні енергоносіїв.

І хоч головною метою затвердженої депутатами програми називають зняття напруги у постачанні газу для потреб підприємств та населення області, мало хто сумнівається у тому, що насправді причина інша - Дніпропетровщина хоче перебрати важливу сферу до своїх рук. Навіть і ліцензію на видобуток корисних копалин область отримала. А вже в 2003 році планує видобути для власних потреб від 1 до 1,4 мільйона кубометрів газу за рахунок відновлення законсервованих свердловин. У 2004 році обсяги й взагалі планують подвоїти.