Троє гірників загинуло та 18 госпіталізовано внаслідок аварії, що сталася в середу вранці на шахті "Краснолиманська" на Донеччині
– Тієї зміни робота ішла, як звичайно. Раптом збільшився струмінь повітря. Потім його погнало у зворотний бік, ще різкіше. У цей момент каску збило струменем, повалило. Коли отямився – навколо пилюка, нічого не видно. Спитав у напарника: "Живий?". Там і інші хлопці почали вилазити із лави. Включилися в рятувальники, вийшли на свіжий струмінь. Із шахти виходили самі.
Так змальовує події 28-річний гірничий робітник очисного вибою Андрій Педик, нині – пацієнт опікового відділення Донецького інституту невідкладної та відновної хірургії імені В. Гусака. У гірника обпечені руки й обличчя, частково – живіт і спина.
Як повідомили "Голосу України" в центральному штабі Державної воєнізованої гірничорятувальної служби, причиною нещасного випадку, за попередньою версією, став раптовий викид метану з подальшим загорянням. О 5 годині 34 хвилини на горизонті 900 метрів у сьомій південній лаві проводилися бурильні роботи. Загалом під землею перебували 473 працівники, із них 28 -безпосередньо на аварійній ділянці.
Евакуація робітників тривала кілька годин. У День Перемоги трагічні новини з шахти "Краснолиманська" нагадували зведення з фронту: 8.00 – один загиблий, двоє потерпілих, пошук людей триває; 10.00 – двоє загиблих, двоє у тяжкому стані, 12.00 – троє загиблих, 18 потерпілих, із них один у критичному стані. До 13-ї години виведення людей із шахти було завершено. На гасінні пожежі та евакуації були задіяні шість відділень гірничорятувальників та три реанімаційно-протишокові групи. Один постраждалий гірник із тяжкими опіками одразу був доставлений до Інституту невідкладної та відновної хірургії в Донецьку, туди ж згодом перевезли із міської лікарні Димитрова інших робітників. Діагнози – переважно опіки різного ступеню та отруєння чадним газом.
Завідувач опікового відділення професор Еміль Фісталь розповів кореспондентові "Голосу України", що "із 18 потерпілих у 11 стан тяжкий і вкрай тяжкий. До того ж один потерпілий перебуває в критичному стані". У коридорах і палатах зустрічаю родичів травмованих. Біля Володимира Кожухова другий день чергує дружина Ірина, а в четвер приїхала і мати, Любов Яківна. "У середу вранці чоловік зателефонував після виходу із шахти і сказав: "Був вибух. Я живий". Я не вірила, що з ним усе гаразд, доки не побачила", – розповідає Ірина Кожухова.
Ще один сусід по палаті, машиніст комбайна Володимир Павленко, вважає, що від сильних опіків його врятувала сорочка (через високу температуру в лаві гірники зазвичай працюють роздягненими до пояса). У шахтаря сильно обпечені руки й обличчя, трохи менше живіт. "А ті, хто був без сорочок, зараз у реанімації", – каже мій співрозмовник. У нього вдома троє доньок і дружина.
У загиблих – машиністів бурової установки Бориса Бойка, 1961 року народження, та Олександра Климка, 1957 року народження, і гірничого робітника очисного вибою Володимира Івашина, 1979 року народження, – залишилися сім’ї: дружини і семеро дітей, із них четверо неповнолітніх. Наймолодша із сиріт – дворічна донька Володимира Івашина.
Причини нещасного випадку має встановити спеціально створена комісія на чолі із заступником голови Державного комітету із промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду Олегом Румежаком. За попередньою інформацією комісії, безпосередньо перед аварією апаратура газового захисту, встановлена в шахті, не зафіксувала вибухонебезпечної концентрації метану. А вже після викиду газу начебто спостерігалося перевищення концентрації в 2,5 разу понад норму. Це не перша велика аварія на "Краснолиманській". У січні 2001 року через вибух метаноповітряної суміші тут загинули дев’ять гірників. Улітку 2004-го стався викид метану з подальшим загорянням: загинули 36 гірників. Восени 2005-го внаслідок аварії під час спуску в шахту загинув один і травмовані вісім робітників.