Приватні газотрейдери пропонують державі власні послуги, а головне — кошти для геологорозвідувальних робіт і подальшого видобування цього стратегічного ресурсу

Минулого тижня в Ашхабаді “Газпром” і “Туркменгаз” підписали протокол до угоди від 27 грудня 2005 року. Новий документ ще раз підтвердив право росіян на закупівлю 30-ти мільярдів кубічних метрів місцевого блакитного палива у другому півріччі вартістю 65 доларів за тисячу кубометрів. Одразу після церемонії туркмени заявили: решту — 16 мільярдів кубічних метрів — теж продадуть росіянам. А через кілька днів уточнили: ціна ймовірно підніметься з 65 до 100 доларів за кубометр. Якщо так і станеться, Україна знову ризикує опинитися в центрі гучного міжнародного скандалу — не буде звідки отримати газ для подальшого реекспорту його до Євросоюзу. До того ж вона буде змушена заплатити величезні штрафи і “Газпрому”, і зарубіжним державам-споживачам.

Експерти стверджують: Україні як повітря потрібна енергетична незалежність, бо “старший брат” у той чи інший спосіб повсякчас користуватиметься монопольним становищем для досягнення власних економічних і політичних цілей. Аби звільнитися від такої “опіки”, мусимо заощаджквати енергоресурси, шукати альтернативні джерела їхнього постачання і розробляти власні родовища.

За офіційними даними, прогнозовані запаси газу в Україні становлять майже п’ять трильйонів кубічних метрів. Їх вистачило б нам на 70 років. Але розвідано родовищ на 1,2 трильйона кубометрів. Причому державні компанії розробляють лише 70 відсотків з них. Але не всі ті родовища нині дають газ державі. Скажімо, на державному балансі запасів корисних копалин та нафтогазовидобувних підприємств Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” перебуває понад 900 мільярдів кубометрів газових джерел. Фактично розробляється 85 відсотків з них. Решта — на стадії розвідки, підготовки до промислового освоєння, а два відсотки (тобто 21 мільярд кубічних метрів) — “законсервовано”. Темпи розвідки нових родовищ надзвичайно низькі. Причина банальна — не вистачає бюджетних коштів,— але не головна.

На прес-конференції президент асоціації “Газові трейдери України” Роман Сторожев розповів, що велика кількість наших родовищ належать до малих та середніх, тобто мають запасів блакитного палива десь по 100—300 мільйонів кубометрів. Розробляти їх таким монстрам, як “Укргазвидобування”, “Укрнафта” чи “Чорноморнафтогаз” не завжди вигідно і стратегічно не дуже важливо. Водночас зо два десятки приватних компаній ледве видобувають 1,5 мільярда кубометрів блакитного палива щороку (два відсотки загального балансу в країні). Хоча могли б значно збільшити обсяги, аби їм дозволили це робити.

— Здавалося б, що може бути простіше: якщо держава не може чи не хоче розвивати цей сектор, то вона має віддати певну частину його у приватні руки,— наголосив пан Сторожев.— Незалежні видобувальники власним коштом закладатимуть свердловини, встановлюватимуть потрібне обладнання і почнуть качати блакитне паливо для країни. З’являться додаткові обсяги газу, за рахунок яких можна буде навіть частково зменшити тарифи, скажімо, для промислового комплексу. Для того, щоб у 2010 році довести внутрішнє видобування газу до 21,5 мільярда кубометрів, як це передбачено національною програмою розвитку галузі, треба вкласти у цей сектор 2,1—2,3 мільярда гривень. За нинішнього фінансового стану НАК “Нафтогазу України” такі витрати нереальні, а кредити цій структурі, зважаючи на останні перипетії зі зміною керівництва та чутки про чималі борги, нині навряд чи дасть який-небудь банк. А от приватні компанії могли б залучити потрібний капітал і вкласти його у розвідку та розробку нових родовищ.

Далі почнеться ланцюгова реакція: часткова лібералізація ринку загострить конкурентну боротьбу між виробниками, отже, з’явиться реальна можливість зменшити вартість цього енергетичного ресурсу. Поліпшиться обіг коштів у банківській сфері, що зумовить зміцнення фінансової системи країни. Попит на геологорозвідувальні послуги стимулюватиме розвиток цього сегмента і загалом пожвавить ситуацію у паливно-енергетичному комплексі. Тому асоціація пропонуватиме Верховній Раді внести деякі корективи в енергетичну стратегію країни і Національну програму “Нафта і газ України до 2010 року”, передбачити більшу роль внутрішніх інвесторів у забезпеченні країни цим стратегічним паливом. Тим часом Міністерство юстиції 16 червня зареєструвало рішення Національної комісії регулювання електроенергетики про друге підвищення цін на газ для населення, вже на 85 відсотків, з першого липня цього року. Причому, за словами голови НКРЕ Валерія Кальченка, у тарифах облгазів передбачено кошти на безплатне встановлення лічильників усім, хто бажає.