Незайманих степів та луків в Україні лишилося критично мало. Утім, навіть серед людей, які опікуються природою, тема збереження трав’янистих екосистем не користується такою популярністю, як, приміром, теми рубки чи посадки дерев.
Справді, в україномовному інфопросторі можна знайти чимало інформації про користь лісів. Натомість аналогічні дані про степи, луки та болота відшукати значно важче. Брак такої інформації призводить до недооцінки важливості цих екосистем. У той час як за головними показниками екосистемних функцій степи в своїй природній зоні нічим не поступаються бореальним лісам. Вони так само ефективно депонують вуглець, регулюють кліматичні умови, підтримують біохімічні цикли, формують первинну біомасу, підтримують біорізноманіття, регулюють колообіг води.
Тому з перетворенням великих площ трав’янистих екосистем на ріллю або штучні деревні насадження в зоні степу та лісостепу втрачаються важливі регуляторні механізми й починається дестабілізація природних процесів.
У передових країнах світу методики оцінки економічної вартості всіх прямих і непрямих вигод від існування природних територій з кожним роком удосконалюються, а розрахунки беруться до уваги при прийнятті рішень в сфері природокористування. Наприклад, економічна вартість основних екосистемних послуг трав’янистих екосистем канадської провінції Манітоба оцінюється в 527- 883 $/га/рік.
Степи та луки є джерелом високоякісних природних кормів для домашньої худоби. Вони можуть використовуватись як нагульні площі для свійських птахів, площі для збору пилку та нектару різнотрав’я медоносними бджолами.
Лікарська сировина. Переважна більшість рослин, що використовуються в лікувальній практиці, – це степові та лучні види.
Природний садівний та насінний матеріал. Степи та луки можуть бути джерелом саджанців та насіння трав’янистих рослин, що використовуються в поновленні деградованих пасовищ, озелененні населених пунктів. Окремі рослини можуть використовуватись у квітникарстві.
Прісна вода, що накопичується у вигляді ґрунтових вод. Землі, вкриті природною трав’янистою рослинністю відрізняються високою структурованістю та вологоємкістю ґрунтів. Це дає можливість опадам поглинатись та розподілятись по всьому ґрунтовому профілю та поступово надавати воду нижнім горизонтам.
Трав’янисті екосистеми містять колосальний резерват грунтової фауни, необхідної для ґрунтоутворення на деградованих землях.
Продукти дикої природи: ягоди, ароматичні трави, гриби тощо.
Ресурсний потенціал степових та лучних територій залежить від їхніх площ. На маленьких ділянках не можливо користуватись природними ресурсами без шкоди для їх стабільного відтворення.
З втратою останніх степів назавжди зникне та частина світового біорізноманіття, що пов’язана із степами. А території, де був степ, перетворяться в напівпустелі та пустелі.
Прочитати статтю у повному обсязі можна за посиланням.
Автор статті: Любов Ільмінська, краєзнавиця, спільно з Українською природоохоронною групою.