Один з найменших на Волині Локачинський район не випадково обраний для відвідин журналістським десантом "Голосу України". Тут немає крупних промислових підприємств, аграрний сектор не назвеш потужним. Однак край є найперспективнішим в області, позаяк на його теренах віднайшли великі поклади газу і мають сприятливі виробничі умови для вкладання інвестицій.
Уже нині до, здавалося б, "сіренького" району потекли ріки інвестиційних грошей. Лише одна луцька фірма "ТІС" вклала у нове виробництво близько трьох мільйонів гривень. Відтак у селі Губин запрацював просторий цех з вирощування бройлерів. Учорашній збанкрутілий комплекс з відгодівлі худоби сьогодні вже відправив споживачам понад 60 тонн делікатесної курятини. Незабаром підприємство розростеться до шести цехів. І локачинські птахівники тут вирощуватимуть щонайменше 200 тисяч голів птиці.
Подібна втішна перспектива вимальовується для господарників села П’ятикори, де світять вибитими вікнами понищені приміщення колишньої свиноферми. Інвестори розпочали переобладнання сільгосппідприємства, на якому невдовзі вирощуватимуть сотні голів живності.
Економічний поступ району вдало підкріплюється наявністю власного волинського газу, запаси якого сягають семи з половиною мільярдів кубометрів. Його вистачить принаймні на 30 років. Проте попри ці гаразди, тутешніх господарників обсіли надокучливі проблеми. Ними з журналістами поділилися за "круглим столом" представники районної влади, місцеві депутати, сільські голови, підприємці і пересічні селяни.
Блакитний вогник на гербі
Усі сподівання на поліпшення свого життя локачинці покладають на тутешнє газове родовище, яке обіцяє мільйонні прибутки. Недарма ж краяни помістили блакитний вогник на гербі району. Поки що голубе паливо видобувають з трьох свердловин. Та вже нинішнього літа на повну потужність запрацюють всі двадцять. Затримка – за добудовою установки комплексної підготовки газу, яка очищатиме паливо від надмірного вмісту шкідливого сірководню. Після введення її в дію видобуток сягне 600 тисяч кубометрів газу на добу. Щомісяця родовище даватиме майже 18 мільйонів кубів. Це приблизно 30 відсотків від рівня споживання газу Волинською областю.
Водночас на родовищі вироблятимуть струм дві газотурбінні електростанції, потужністю по 5 тисяч кіловат кожна. Вони працюватимуть на забрудненому сірководнем газі. Внаслідок реалізації проекту до обласного бюджету надійшло понад 2 мільйони гривень за використання тутешніх земель під розробку покладів. Левова частка цих коштів спрямована в район.
Однак, як зазначив заступник голови Локачинської райдержадміністрації Володимир Мазурок, розвідувальники родовища – управління "Львівгазвидобування" і компанія "Нафтогазбуд" -заборгували значні кошти місцевим партнерам. Деякі будівельні організації, яким винні кілька десятків тисяч, вже налаштовані подавати до суду на боржників. Натомість, вчителі Локачівської школи, яким розвідувальники заборгували 4 тисячі гривень за постій робітників, сподіваються на порядність гостей. Адже ці тисячі для навчального закладу, погодьтеся, аж ніяк не зайві.
Своє занепокоєння висловили й сільські голови поселень, що межують з родовищем. Багатотонні вантажівки, газовидобувна і будівельна техніка вщент розбили сільські дороги. А від щоденної вібрації руйнуються житлові й господарські будівлі селян. Тутешня громада запитує: хто відшкодовуватиме завдані збитки?
Цікавить мешканців Марковичів, Манькова, Шельвова, Міжгір’я, коли, нарешті, у їхніх оселях запалають голубі вогники. Адже газові свердловини розташовані всього за кількасот метрів від цих сіл. За умови, що Локачинський район посідає останнє місце в області за рівнем газифікації, чи не час і чоботаря взути в чоботи?
На тлі дрібних непорозумінь вирізняється проблема, як кажуть, на перспективу. За словами голови Локачинської райдержадміністрації Василя Максимюка, краяни побоюються, що після завершення розбудови газового родовища і підключення газотурбінних електростанцій розвідувальники поїдуть, не закінчивши облаштування деяких планових об’єктів. Наприклад, на добудову пожежного депо в Локачах потрібно витратити ще майже мільйон гривень. На цей нюанс мусить звернути увагу обласна влада, аби розпочата розбудова тутешньої інфраструктури не перетворилася на довгобуд.Зі шкільної парти – в заробітчани Ще одним неоціненним багатством пишається район -юними локачинцями. Учні тутешніх шкіл неодноразово виборювали перші місця на обласних і навіть республіканських олімпіадах та конкурсах. А обдарованість талановитої молоді щоразу дивує журі столичних фестивалів. Як розповів завідувач районного відділу освіти Михайло Скоплюк, рецепт успіху криється у відродженні мережі дошкільних закладів. Хоча народжуваність в районі за останні роки знизилася майже на 30 відсотків, нині тут працює 24 дитсадка. За їх кількістю локачинці посідають перше місце в області. Однак утримувати ці заклади стає дедалі важче. Дитсадки перевели на баланс сільрад. А які гроші має громада? Тому більшість дошкільних закладів працюють лише протягом півроку. Вихователі одержують платню всього за півставки. Потерпають дитсадки від нестачі коштів на харчування діток, на ремонт приміщень, паливо. Відтак платня за виховання малюків у дитсадках постійно підвищується. Тому дехто з батьків не мають змоги віддавати туди дітей. Через це непідготовленим дітлахам дуже важко навчатися в початкових класах. Прикро, що, наприклад, громада села Павловичі не йде на контакт з відділом освіти, аби якось розв’язати проблему. Адже страждають насамперед діти.
Упродовж останніх років у районі гостро постало питання статусу сільського вчителя. Директор школи села Зубильно, депутат районної ради Руслан Лісецький скаржиться, що тутешня інтелігенція поступово перетворюється на затурканих сільських дядьків. Доведені до відчаю тотальним безгрошів’ям, більшість вчителів радше піклуються про своє господарство, аніж про учнів. Отримуючи всього 150 – 170 гривень зарплатні, сільські наставники навіть не в змозі передплатити одну – дві газети, не кажучи вже про фахову літературу і навчальні підручники.
Невиправданим вважає сільський голова Холопичів Василь Демидюк формування шкільного бюджету за кількістю учнів. Внаслідок цього більшість учителів змушені працювати за сумісництвом. Тобто викладач історії часто-густо навчає дітей англійської мови або математики, не маючи відповідної освіти. То про які знання може йтися?
На тлі постійних розмов про укрупнення сільських шкіл постає проблема реалізації обласної програми "Шкільний автобус". Після об’єднання навчальних закладів багатьом школярам через брак автотранспорту і пального доведеться діставатися до школи за кілька кілометрів пішки. Тому батьки переконані, що без розв`язання транспортної проблеми годі й думати про закриття "неперспективних" шкіл.
Негаразди тутешніх освітян породили безпрецедентні випадки. Виявляється, у деяких селах району учні під час навчання виїжджають на заробітки за кордон. Начальник обласного управління освіти і науки Іван Дзямулич пообіцяв розібратися з директорами шкіл, які дивляться на цю проблему крізь пальці. Нагромадженню порушених за "круглим столом" нагальних питань районна влада протиставляє власні шляхи їх вирішення. Однак тут не обійтися без дієвого втручання і підтримки обласного керівництва. І, безперечно, сприяння нашої газети, яка бере хід розв’язання згаданих проблем під свій контроль.