Якщо підрахувати, скільки газу розтринькано лише за останні десять років і лише в одній Луганській області, вийде карколомна цифра. Йдеться про метан, на який багаті вугільні надра окремих регіонів області. Розмови про те, щоб поставити його на службу виробництву і соціальній сфері ведуться роками, але, оскільки відбір і використання газу під час видобування вугілля залишається дорогим проектом, стратегічна сировина продовжує "вилітати в трубу". На щастя, не скрізь.
Протягом кількох років ВАТ "Краснодонвугілля" ефективно застосовує енергозберігаючі технології, основна з яких – використання попутного газу під час видобування вугілля.
Скільки йде його на сторону?
Правильно кажуть: коли не зводиш кінці з кінцями, починаєш краще думати і більше шукати. П’ять років тому керівники ВАТ "Краснодонвугілля" та його інвестор почали лічити, скільки коштів щомісяця доводиться віддавати "чужому дядькові" за користування водою та електроенергією. Економічний підрахунок довів, що підприємству набагато вигідніше мати власне виробництво з видобутку газу, свої воду та електроенергію. Щоб позбутися "покупної" води, інвестор не пошкодував грошей, сподіваючись, що фінансовий ризик буде виправданий. На щастя, так і сталося. Із 2000 року вартість води загалом подорожчала в 16-17 разів, ціна одного кубометра стала майже 4 гривні. Якщо врахувати, що в системі ВАТ працюють понад 24 тисячі осіб, а трохи менш як половина користуються лазнею, водоспоживання щомісяця стає вугільному підприємству більш як у 3 мільйони гривень. Тому пробили власні свердловини, і вода для побутової і соціальної сфер "Краснодонвугіллю" вже коштує лише 800 тисяч гривень на рік.
Шахта – енергоємне підприємство, отже, досить витратне щодо цього. На місяць електроенергії споживається на 11 мільйонів гривень. Для того, щоб згладити постійне зростання ціни на електроенергію, підприємство перейшло на багатотарифні лічильники, котрі фіксують споживання електрики за годинами Тоді, коли "працює" найнижча ціна, на шахтах проводять найенергоємніші роботи, коли найвища – її використовують за потреби. Свого часу краснодонські гірники змушені були розраховуватися з енергетиками продукцією – вугіллячком. Користі від цього було мало, лише обопільні борги накопичувалися. Більш як три роки тому "Краснодонвугілля" одним із перших в Україні стало сплачувати за спожиту електроенергію "живими" грішми. Віддавати 7 мільйонів гривень на місяць було досить втратно, тому і стали шукати резерви. Нині вихід знайшли в ощадливому споживанні енергоресурсу, а в перспективі акціонерне товариство має намір використовувати власні джерела електричної енергії.
…І в цьому допоможе він
Фахівці жартують з приводу того, чого ж усе-таки в краснодонських надрах більше – вугілля чи газу? Шахти цього регіону вважаються категорійними за наявності метану. Протягом десятків років унаслідок проведення необхідної дегазації сировину просто випускали на вітер, тоді як котельні підприємства споживали… куплений газ. Коли його ціна зросла до неймовірних розмірів, довелося перейти на вугілля, що, втім, теж не зовсім вигідно. Наприклад, на шахті "Суходольська-Східна" за добу споживали 70 тонн вугілля – один товарний вагон середньою вартістю 240 гривень за тонну. На рік спалювали більш як 360 вагонів палива. Сьогодні котельні шахт імені Баракова та "Суходольська-Східна" повністю перейшли на споживання підземного газу. На шахті імені Баракова, приміром, економія (в розрахунку на рік) використання становить понад мільйон гривень. Газ надходить із 45 підземних дегазаційних свердловин, усі вони під’єднані під центральний газопровід, що проходить підземними виробками загальною довжиною 3,5 кілометра. Дебіт газу із свердловин становить 17,5 куб. м на хвилину зі стовідсотковою концентрацією. Це дає змогу експлуатувати два котли на центральному майданчику для опалення в зимовий період стволів, будинків, адміністративно-побутового комбінату, а влітку для підігріву води в технічній лазні. Метану надходить багато, 15-18 відсотків його навіть залишається, тому сьогодні розглядають питання нагромадження надлишків та їх передачі в безкоштовне користування місту Краснодону.
Система відбору й використання газу на шахті "Суходольська-Східна" працює так само, як перший проект, і містить у собі комплекс підземних комунікацій і наземних споруджень. За підрахунками фахівців, цей проект окупить витрати на впровадження і в розрахунку на рік принесе прибуток 1,6 мільйона гривень. Кожного наступного року експлуатації керівники шахти розраховують мати прибуток приблизно 3,4 мільйона гривень. У недалекій перспективі – до кінця поточного року – тут почне працювати ще один котел, який використовуватиме метаноповітряну суміш. Дебіт свердловин дає змогу сподіватися не лише на забезпечення промислових і виробничих будинків власним теплом, а й на використання метану для вироблення електроенергії. Мова йде про цілковите переведення шахти "Суходольська-Східна" на власну електроенергію.
Аналогічний проект планується запровадити й на шахті "Самсоновська-Західна". Висновок галузевих інститутів уже отримано.