Маємо стати надійною транзитною державою

У програмі робочої поїздки Прем’єр-міністра України Юрія Єханурова на Львівщину невипадково основний акцент зроблено на детальному ознайомленні з діяльністю паливно-енергетичної галузі області, позаяк від ефективності її функціонування залежить стабільність регіону і держави в цілому.

Попри те, що на території Львівщини з початку минулого століття ведеться промисловий видобуток газу, нафти, вугілля, розташоване найпотужніше у Європі підземне сховище газу, виробляється значна частина електроенергії для власних потреб та експорту, паливно-енергетичний комплекс в останнє десятиліття втратив позиції.

Через недостатнє фінансування ДП "Західукргеологія" (порівняно з 1990 роком на 87 відсотків) знизилися й темпи геолого-розвідувальних робіт. Тоді як належне фінансування пошуку нових родовищ дало б можливість суттєво збільшити обсяги видобування дефіцитних вуглеводнів.

Газовий конфлікт і потреба ощадливого використання паливних ресурсів, з якими в Україні не звикли рахуватися, реабілітували вуглевидобувну галузь Західного регіону. Минулий рік для колективу ДП "Львіввугілля" став переломним: вперше за останній час підприємство збільшило видобуток "чорного золота". Однак вирішальними, на думку генерального директора Володимира Гарбузюка, є не так виробничі показники, як людський фактор: якщо дотепер на підприємстві в основному звільнялися з роботи, то торік вперше за останні роки чисельність шахтарського колективу зросла на 377 працівників. На свої місця повернулися робітники основних шахтарських професій, котрі донедавна їздили на заробітки за кордон. За бюджетні кошти змонтовано 13 механізованих лав, 6 з яких із навантаженням тисяча тонн (а це показник шахт Сходу). Втім, перед шахтарськими колективами Галичини постала ще одна проблема реалізації високозольного "чорного золота", оскільки на енергогенеруючих станціях використовують привезене з інших регіонів, кожна тонна якого обходиться дорожче за місцеву сировину. Оснащення Добротвірської ТЕС котлами, здатними працювати на низькоякісному вугіллі, дасть можливість використати вугілля високозольних пластів, запаси якого перевищують 100 мільйонів тонн. Інвестиції у модернізацію станції та західний регіон, зазначив міністр вугільної промисловості Віктор Тополов, будуть ефективними: енергогенеруючі станції збільшать виробництво та експорт електроенергії.

Під час наради, проведеної главою уряду з керівниками паливно-енергетичного комплексу, профільне міністерство отримало доручення підготувати документи на засідання Кабінету Міністрів України стосовно перспективи Тяглівського родовища, запаси якого перевищують 200 мільйонів тонн вугілля. Згадане родовище водначас є дуже газоносним (близько 5 мільярдів кубометрів газу-метану, який можна видобувати). Враховуючи, що поклади "чорного золота" на діючих шахтах поступово вичерпуються, доцільно розпочинати освоєння Любельського родовища, де за розрахунками геологорозвідувальників, залягає близько 800 мільйонів тонн високоякісного малозольного і малосірчаного й повністю дегазованого вугілля. А це означає, що майбутні шахти будуть абсолютно безпечними для зайнятих на підземних роботах.

Серйозні випробування січневою газово-політичною кризою та складними погодними умовами випало витримати газотранспортній системі України і одному з її підрозділів – управлінню магістральних газопроводів "Львівтрансгаз". Газовики Галичини свій іспит склали. А місцем проведення наради теж не випадково було обрано найбільше в Європі Більче-Волицьке підземне сховище газу, бо саме від надійності його роботи в ці відповідальні дні залежало газопостачання нашого регіону і держави загалом та безперебійність постачання голубого палива до країн Європи, підтвердивши цілковиту надійність (зокрема й технічну) газотранспортної системи Західного регіону. Але на такому відповідальному об’єкті, від якого залежить життєдіяльність промислових велетів та соціальної сфери маленьких сіл і великих міст, нагромадилось немало проблем, передовсім недовантаженість підземного сховища, розраховане на зберігання 23 мільярдів метрів кубічних газу (а це резервування половини тих добових експортних поставок, які може давати Україна на експорт, а також забезпечувати близько 50 відсотків добового споживання Україною газу). Однак для нормального функціонування газосховищ (окрім згаданого є ще три менші за обсягами зберігання палива, які забезпечують покриття сезонної нерівномірності) немає достатньої кількості буферного газу: свого часу його використали не за призначенням, а тепер для поповнення потрібно 365 мільйонів доларів.

Підсумовуючи нараду, глава уряду зазначив: підприємства комплексу повинні вирішити ряд серйозних завдань щодо модернізації газотранспортної системи до рівня міжнародних стандартів, і насамперед підземні сховища газу. Для того щоб довести їх до належного стану і забезпечити повне використання, потрібно інвестувати (без врахування коштів на поповнення самого газу) близько ста мільйонів доларів.

Під час робочої поїздки на Львівщину охопити весь комплекс проблем, який нагромадився за останнє десятиліття, звісно, не просто, адже в області небагато острівків стабільності, які забезпечують випуск конкурентоздатної продукції та добробут своїм працівникам, натомість чимало проблемних галузей та виробництв. Насамперед йдеться про підприємства гірничої хімії, реанімувавши які, окрім економічної вигоди, вдасться вирішити серйозні соціальні та екологічні проблеми. Бо, знехтувавши, отримаємо натомість і соціальну напруженість, і транскордонні проблеми. Водночас ситуація на Львівщині, яка по праву вважається духовним центром відродження державної незалежності, за словами Юрія Єханурова, додає впевненості, що область, попри труднощі, має шанси стати водночас і прикладом у реформуванні економіки.