У виступі під час ІІ Інвестиційного форуму заступник Міністра захисту довкілля Єгор Перелигін наголосив на ключових аспектах, що визначають інвестиційну привабливість українських надр: це про перспективність окремих критичних мінералів, зокрема титану, про стан геологічної розвідки та необхідність посилення екологічного менеджменту при видобутку. Про це повідомляє Міндовкілля.
«Титан — це один із наших найсильніших ресурсів. Ми є країною номер один в Європі по запасах титану, і потенційно ми маємо дуже гарний фундамент для того, аби вважатися в майбутньому країною топ-5 світового ринку. Ми вже маємо багатий ресурс, історію видобутку й переробки, а також інституційну спроможність реалізовувати складні проєкти. Завдання на найближчі роки — активізувати геологічну розвідку, впорядкувати архівні дані та залучити інвестиції в переробку», — підкреслив Єгор Перелигін.
За його словами, титанові родовища в Україні мають низку переваг: зручні для видобутку відкритим способом, із чіткою економікою виробництва та досить високою якістю сировини (ільменіт, рутил). Наприклад, ми бачимо, що США повертаються до формування стратегічного резерву титанової губки та вже другий рік поспіль імпортують рекордні обсяги на рівні 40 тис тонн щорічно. Це говорить про активізацію таких секторів економіки як аерокосмічна галузь, медичні технології та військові технології. У нас перспективна сировинна база і ми можемо на її основи будувати нові переробні процеси для розгортання вартісного ланцюга. Для нас це гарна можливість більш глибоко інтегруватися з американською промисловістю та забезпечити собі місце в ланцюгах постачання наших стратегічних партнерів. Угода між Україною та США це також потужний інструмент і в цьому плані.
Щодо геологічної розвідки, заступник Міністра наголосив на необхідності цифровізації архівних геологічних даних та оновлення методик. Адже основний масив геологічної інформації в Україні сформований ще в радянський період. Частина геологічних даних втрачена, керновий матеріал часто також втрачений, інформація не систематизована: «Наше завдання — привести їх у відповідність до очікувань західних партнерів і стимулювати нову хвилю геологічної розвідки, яка може стати фундаментом для нових гірничодобувних та переробних проєктів».
У контексті екологічних ризиків, Єгор Перелигін акцентував на важливості рекультивації та дотримання сучасних стандартів управління відходами: «Видобуток і переробка завжди впливають на довкілля. Ключове — ефективний контроль, прозорість програм робіт і сучасні стандарти управління. Україна має імплементовувати кращі міжнародні практики та стимулювати належне фінансування досліджень у сфері екологічно безпечної переробки. Наприклад, коли США реанімували родовище Mountain Pass, то спеціально обрали методику складування хвостів dry stacking (сухе складування) щоб мінімізувати потенційні ризики.
Також він додав, що наразі в багатьох країнах західного світу набирають популярності різні форми імплементації протоколів та стандартів з управління хвостосковищами. Тож для зменшення негативного впливу на екологію необхідно інвестувати в наукові дослідження та залучати операторів на проєкти з переробки хвостів для екстракції тих корисних компонентів, які двадцять чи тридцять років тому можливо не мали такої релевантності та можливо не відповідали сьогоднішнім параметрам критичності. Екстракція супутніх критичних мінералів та рідкісних металів може покращити економіку діючих гірничодобувних проєктів та стимулювати більш ефективне управління відходами гірничодобувної промисловості в цілому.
Необхідно систематизувати та проаналізувати всю наявну інформацію щодо існуючих хвостосховищ та інших обʼєктів складання гірничодобувних відходів. Це може відкрити нові можливості для спеціалізованих промислових напрямків з високою доданою вартістю та стратегічним значенням.