Україна володіє значними запасами корисних копалин, що містяться в переліках критичних для Європейського Союзу, Великої Британії, Сполучених Штатів Америки і Канади. В 2021 році Україна входила до десятки країн, лідируючих за видобутком титану, залізної руди та каоліну, марганцю, цирконію, графіту, а також мала запаси літію, берилію, рідкоземельних елементів, нікелю і графіту.
Внаслідок військової агресії Росії проти України тимчасово окупованими є частина українських родовищ вугілля, нафти і газу, металів та неметалічних корисні копалини, що роками використовувалися промисловістю України. Починаючи з 2014 року Україна втратила доступ до розробки великої кількості своїх родовищ, також близько 20 % ділянок надр, на які видані спеціальні дозволи, опинилися в зоні тимчасової окупації.
«Наше стратегічне завдання — доєднати Україну до найбільших світових ланцюгів виробництва та переробки критичних матеріалів, вивести на новий рівень економічного й технологічного розвитку. Після завершення війни Україні необхідні інвестиції та прихід іноземного капіталу в технологічно складні виробництва з видобування та переробки металевих корисних копалин, – переконаний Голова Держгеонадр Роман Опімах. – Наявні ресурси та глобальні перспективи розробки низьковуглецевих “мінералів майбутнього” дають Україні можливість стати елементом спільних ланцюгів постачання з нашими стратегічними північноатлантичними партнерами, сприяючи економічній інтеграції національної економіки в сучасні високотехнологічні виробничі цикли та забезпеченню стратегічної автономії ЄС».
Участь у саміті взяли урядовці та провідні гравці ланцюжка постачання критичних сировинних ресурсів та зеленої енергетики зі всього світу. Ризики в ланцюжку постачання сировини для інноваційних батарей, нестабільність цін, останні тенденції попиту та пропозиції на критичну сировину для акумуляторів, вітрових станцій тощо стали актуальними темами заходу.