Цього сезону вчені Національного антарктичного наукового центру (НАНЦ) виконували дослідження поблизу «Вернадського» та з борту «Ноосфери». Йдеться про геологічні дослідження за двома напрямами.
Перший — геологічне картування та вивчення магматичних і метаморфічних порід в районі станції «Академік Вернадський» (це група Аргентинські острови та материковий півострів Київ). У визначеному районі науковці фотографували та відбирали зразки порід, робили опис відслонень, заміри елементів залягання. Загалом було відібрано 103 зразки, які тепер вивчатимуть в лабораторіях Києва та Одеси.
Основні цілі дослідження — краще зрозуміти геологічну та тектонічну будову району «Вернадського» та встановити історію його геологічного розвитку в Мезозойську та Кайнозойську ери, тобто за останні 100 мільйонів років. Також вчені хочуть проаналізувати сучасний тектонічний і сейсмічний стан території.
Другий напрям — це продовження вивчення морських донних відкладів. Цього сезону відбувся уже третій добір таких зразків за допомогою гравітаційної трубки з борту дослідницького судна «Ноосфера».
Робота тривала в нових точках спостереження в протоках Пенола та Френч між Аргентинськими островами та півостровом Київ (тобто між архіпелагом та континентом). Ця територія особлива тим, що тут одночасно сходяться різні природні процеси, пов’язані зі зміною льодовикового покриву.
- З одного боку до цих проток впадають найбільші льодовики півострова Київ, які скидають велику кількість талої води, криги та уламків гірських порід.
- З іншого боку вздовж проток утворюються дуже швидкі океанічні течії, які переміщують водні маси, айсберги, гроулери. Це призводить до бурхливого розвитку органічного світу.
- Окрім того, самі протоки закладені вздовж великого тектонічного розлому, активність якого ще не закінчилася.
Докладне вивчення розрізів дозволить розшифрувати історію розвитку згаданого району протягом останніх тисяч років як великий процес виходу з останнього льодовикового періоду та відокремити роль техногенного впливу на цей процес.
Вчені сподіваються отримати перші результати до кінця цього року, а вже наступного представити їх у публікаціях в наукових виданнях, зокрема Українському антарктичному журналі, а також на міжнародних конференціях.