Запропоновані урядом зміни до держбюджету України, що передбачають збільшення рентної плати за видобуток нафти і газу, поставлять нафтогазовий комплекс держави на межу виживання. Зокрема, за пропозиціями уряду рента на видобуток тисячі кубометрів газу зросте з 28,9 грн. до 30,6 грн. Підвищення нібито й не дуже значне, проте для головного газовидобувника країни, компанії "Укргазвидобування", ці 1,7 гривні – відстань, що відділяє рентабельну роботу від збиткової.
"Укргазвидобування" видобуває понад 76% усього українського газу. Свої ресурси компанія постачає населенню по ціні 122 грн. за тисячу кубометрів, забезпечуючи за власний рахунок прийнятну ціну для населення. Для порівняння: українська промисловість отримує газ щонайменше по 270 гривень за 1000 кубів, а європейські споживачі взагалі платять по 100-150 доларів. Рентабельність газовидобутку, таким чином, для компанії суто номінальна – менше 4 копійок на тисячі кубометрів, або 0,02% від ціни реалізації. При цьому частка різноманітних податків у собівартості газу становить понад 52,4% – тут і ПДВ, і податок на прибуток, і збір на геологорозвідувальні роботи, і та ж таки рента.
Більшість газових покладів компанії вже збиткова, загальну нульову рентабельність вдається підтримувати тільки за рахунок родовищ-гігантів – Шебелинки, Хрестищинського, Єфремівського та кількох інших. "Укргазвидобування" розробляє малі та виснажені родовища тільки для того, щоб підтримати видобуток газу в державі, зменшивши її залежність від імпорту з Росії або Туркменистану.
Підвищення ренти на 1,7 грн. перекреслить примарну рентабельність. "Укргазвидобування" втрачатиме на кожній тисячі кубометрів 1,66 гривні. Зростання податків призведе до того, що чистий прибуток "Укргазвидобування" після соціальних відрахувань впаде до 16,5 млн. грн. Цих коштів вистачить, щоб пробурити лише одну пошукову свердловину. Кілька останніх років компанія бурила по 60 свердловин.
Проте жодна компанія не здатна існувати в збитковому стані, отже, і "Укргазвидобуванню" доведеться обирати менше з двох лих. Або закривати нерентабельні родовища та зменшувати геологорозвідувальні роботи, або піднімати ціну газу для населення.
Якщо буде обрано перший варіант, то за формальною ознакою – нерентабельністю – закриттю підлягатиме переважна більшість зі 106 газових родовищ. Питання лише в розмірі нерентабельності, що визначатиме: жити чи помирати старому родовищу.
Вочевидь, суттєвому скороченню підлягатиме 40-тисячний колектив видобувників, буровиків, робітників інших спеціальностей та суміжних галузей. Вже з 2004 року, в разі згортання геологорозвідувальних робіт, видобуток газу в країні зменшиться на 1 мільярд кубометрів, причому недофінансування перетворить спад видобутку на тенденцію. Ще гострішою буде ситуація в нафтовій галузі, де скорочення видобутку також розпочнеться вже в поточному році.
Самі видобувники пропонували, навпаки, зменшити рентну плату, обіцяючи спрямувати вивільнені кошти на розвідку та видобуток і повернути їх державі вже в 2004 році як ПДВ, податок на прибуток у власній та суміжних галузях. Відповідний законопроект з детальним економічним обґрунтуванням вже давно у Верховній Раді, у вівторок його розглядав і підтримав парламентський комітет з ПЕК. Чи вистачить депутатам мудрості не різати курку, що несе золоті яйця, покаже сьогоднішнє голосування.
Іван ДІЯК, генеральний секретар Національної газової спілки України.