Кварцити та кварцовий пісок
для металургії та виробництва скла
Цей вид сировини належить до категорії Г. В Україні для
виробництва вогнетривів (динасу, муліту, мертелю, феросплавів і
кристалічного кремнію) використовуються кварцити, кварцитоподібні
пісковики та кварцовий пісок. Вони виявлені і розробляються в
різновікових геологічних утвореннях території України.
У цьому напрямі передбачаються:
пошукова оцінка ресурсів родовища кварцитів на
Севостянівській площі Південного Донецького басейну для потреб
чорної металургії;
оцінка запасів високоякісних кварцитів Українського
кристалічного щита та його схилів для потреб кольорової металургії
України;
оцінка ресурсів і запасів піску скляного в межах
перспективних ділянок Полтавської та суміжних областей.
Польовий шпат
Цей вид сировини належить до категорії Г. На території
України в межах Українського кристалічного щита широко розвинуті
польовошпатові породи архей-протерозою. Пегматити 33 полів
локалізації тяжіють до масивів гранітів різних комплексів, де
утворюють скупчення переважно жильних тіл середньою потужністю
3-8 метрів, часто диференційованої будови. Блокова і пегматитова
зони цих жил становлять промисловий інтерес як польовошпатова
сировина.
Створений мінерально-сировинний комплекс протягом багатьох
років не забезпечує потреби промисловості України в
польовошпатовій сировині, тому щороку завозилося приблизно
300 тис. тонн польовошпатового концентрату з рідкісноземельних
родовищ Карелії та Узбекистану.
Родовища, що розробляються в Україні, поставляють сировину
низької якості. Для розв'язання проблеми польовошпатової сировини
необхідно виконати роботи з технології збагачення лужних каолінів,
а також провести пошук і розвідку нових родовищ високоякісної
польовошпатової сировини.
У цьому напрямі передбачаються:
прогнозна оцінка сировини на родовищах пегматиту, що
розробляються, - Балка Великого Табору у Приазов'ї та родовищ
лужних каолінів - Просянівське у Дніпропетровській області та
Дібровське в Житомирській області;
впровадження вітчизняних технологій збагачення лужних
каолінів;
проведення пошуків і пошуково-оцінювальних робіт у
перспективних районах.
Графіт
Цей вид сировини належить до категорії В. Родовища
кристалічного графіту виявлені в межах Українського кристалічного
щита, де утворюють українську графітоносну провінцію. Державним
балансом запасів корисних копалин враховано шість родовищ
кристалічного графіту із загальними запасами 17,4 млн тонн
графіту.
Розробляється одне Завальївське родовище із загальними
запасами 6,8 млн тонн графіту.
Готується до розробки Балахівське родовище, загальні запаси
якого становлять 2,1 млн тонн графіту.
У цьому напрямі передбачається пошукова оцінка запасів та
ресурсів графіту на перспективних ділянках та на флангах відомих
родовищ.
Техногенна сировина
Цей вид сировини належить до категорії Г. У процесі
добування, збагачування, переробки, транспортування, зберігання
корисних копалин утворюються промислові відходи у вигляді
розкривних порід, хвостів флотації і гравітації, фосфогіпсу,
дефекату, металургійних шлаків, золошлаків, різноманітних шламів,
мулу, стічних вод тощо.
Щорічний обсяг відходів становить в Україні тільки у твердій
фазі 0,6 млрд куб. метрів.
На площі понад 50 тис. гектарів накопичено близько 8,6 млрд
куб. метрів (23-25 млрд тонн) твердих промислових відходів, з яких
0,1-0,12 млрд куб. метрів використовуються щороку для виробництва
переважно будівельних матеріалів і мінеральних добрив, а решта
залишається у відвалах.
За попередні роки майже в усіх областях України були
проведені рекогносцирувальні роботи в місцях накопичення відходів.
У цьому напрямі передбачаються:
продовження робіт з формування бази даних техногенних родовищ
України;
геолого-економічна оцінка техногенних накопичень, що
перебувають у державній або комунальній власності.
Геологічні, еколого-геологічні
та інші дослідження території України
Геологічне картування території України
Геологічне картування території дає можливість оцінювати
перспективи розвитку сировинної бази, поєднувати раціональне
використання надр з екологічною безпекою і створювати умови для
сталого розвитку держави.
Одержання позитивного ефекту від виконання гідрогеологічних,
екологічних та інженерно-геологічних робіт і досліджень
досягається лише в разі, якщо вони виконуються на надійній
геологічній основі відповідного масштабу. З урахуванням цього
геологічні карти певних масштабів є необхідною основою:
пошуково-розвідувальних робіт за різними видами корисних
копалин;
вивчення геологічних особливостей територій з метою
стратегічного планування розвитку регіонів;
спеціалізованих геологічних досліджень з метою наземного та
підземного будівництва, у тому числі не пов'язаного з розробкою
родовищ корисних копалин, визначення місць захоронення небезпечних
речовин тощо;
оцінки еколого-геологічних умов і можливості виникнення
надзвичайних ситуацій природного походження в межах конкретної
території та прогнозу цих явищ на майбутнє;
цільового картування інженерно-геологічних та
гідрогеологічних умов з оцінкою їх змін у просторі та часі;
оцінки та прогнозування стану геологічного середовища у межах
техногенно навантажених територій, насамперед у межах
гірничодобувних регіонів;
визначення особливостей розвитку і прогнозу небезпечних
ендогенних і екзогенних геологічних процесів і явищ та виявлення
активних геодинамічних зон і зон розущільнення гірських порід;
регіонального прогнозування підвищення сейсмічності під
впливом змін інженерно-геологічних умов в регіонах із значним
впливом господарської діяльності на геологічне середовище
(гірничопромислові райони, промислово-міські агломерації, зони
впливу АЕС тощо);
розвитку та раціонального використання мінерально-сировинної
бази регіонів (пошук і розробка нових корисних копалин, у тому
числі газогідратів акваторії Чорного моря).
Незважаючи на певні досягнення у розв'язанні зазначених
проблем та забезпеченні потреб економіки, а також у забезпеченні
екологічної безпеки та фактичного стану вивченості, отримані
переважно під час проведення геологічного довивчення раніше
закартованих площ масштабу 1:200000 (ГДП-200) і відображені на
картах, що входять до комплекту Державної геологічної карти
України масштабу 1:200000 (Держгеолкарта-200), вони повною мірою
не забезпечують потреб сьогодення. Нині близько 75 відсотків
території України охоплені роботами, пов'язаними із створенням
Держгеолкарти-200 (від підготовчого періоду ГДП-200 до вже виданих
комплектів карт). Багато в чому середньомасштабні карти не
відповідають сучасним вимогам. У країнах Європейського Союзу
видаються карти геологічного змісту масштабу 1:50000 і крупніше. З
урахуванням цього пріоритетними видами геологічного картування
території України є:
завершення робіт з ГДП-200 з метою складення
Держгеолкарти-200;
проведення геологічної зйомки і геологічного довивчення площ
масштабу 1:50000 з метою створення Держгеолкарти-50 як
багатоцільової основи надрокористування та іншого господарювання;
видання комплектів Держгеолкарти-200 і Держгеолкарти-50, а
також зведених дрібномасштабних карт геологічного змісту території
України та окремих регіонів.
З метою вивчення перспектив потенційних рудоносних структур і
площ щодо певних видів корисних копалин, оцінки їх прогнозних
ресурсів та виділення площ (ділянок), перспективних щодо виявлення
родовищ цих корисних копалин, передбачено проведення
геологопрогнозного картування, основні обсяги якого будуть
виконані під час реалізації другого етапу Програми.
У цьому напрямі передбачаються:
геологічне довивчення площ у масштабі 1:200000 на площі
120 тис. кв. кілометрів;
геологічна зйомка у масштабі 1:50000 на площі 300 тис. кв.
кілометрів;
геолого-прогнозне картування у масштабі 1:200000 на площі
50 тис. кв. кілометрів;
підготовка геофізичних основ під геологічне довивчення площ у
масштабах 1:200000 та 1:50000 на площі 80 тис. кв. кілометрів;
гідрогеологічне та інженерно-геологічне картування у масштабі
1:200000 на площі близько 190 тис. кв. кілометрів;
гідрогеологічне та інженерно-геологічне картування у масштабі
1:50000 на площі близько 18 тис. кв. кілометрів;
узагальнення геолого-геофізичної інформації за результатами
проведених раніше робіт із складенням комплектів карт шельфу
Чорного і Азовського морів у масштабі 1:500000;
проведення комплексного геологічного, інженерно-геологічного
та еколого-геологічного картування шельфу Чорного і Азовського
морів у масштабі 1:200000 із складенням комплектів карт
багатоцільового призначення;
геологічна зйомка шельфу в масштабі 1:50000 у прибережних
акваторіях Чорного і Азовського морів.
Роботи з геологічного картування виконуються комплексно з
необхідними обсягами геофізичних (випереджаючих і супроводжуючих
геологічне картування), геохімічних, аерокосмічних,
лабораторно-аналітичних та інших досліджень з обов'язковим їх
науково-методичним супроводженням галузевою та академічною наукою.
Основним результатом регіональних геологічних,
гідрогеологічних, еколого-геологічних досліджень є комплекти карт
різних масштабів загального та цільового змісту, призначені для
подальших геологорозвідувальних та природоохоронних робіт, потреб
будівництва, сільського господарства, видобувних та інших видів
господарської діяльності.
Усього на період 2011-2030 років передбачено видання
комплектів Держгеолкарти-200 на більш як 100 аркушах та
Держгеолкарти-50 на більш як 600 аркушах.
Гідрогеологічні, інженерно-геологічні
та еколого-геологічні роботи
Частка підземних вод у господарсько-питному водопостачанні
населення України становить лише близько 30 відсотків, тоді як у
державах Євросоюзу водопостачання для комунальних потреб переважно
базується на підземних водах, питома вага яких у загальному
водоспоживанні для забезпечення господарсько-побутових потреб
становить 70 відсотків.
Водночас розвідані родовища підземних вод України освоєні
лише на 20-25 відсотків. Значна кількість розвіданих родовищ не
використовується, а деякі з них вже є непридатними для
експлуатації у зв'язку із забудовою території, видобуванням
гравійно-галькових відкладів Карпатських річок, забрудненням
водоносних горизонтів у межах меліоративних систем, на ділянках
розташування фільтрувальних накопичувачів, техногенних відвалів,
звалищ тощо.
Зазначені обставини обумовлюють нагальну необхідність
проведення переоцінки прогнозних і перспективних ресурсів, а також
експлуатаційних запасів підземних вод з метою визначення реальних
перспектив забезпечення потреб держави в екологічно чистій питній
воді.
Залишаються актуальними проблеми забезпечення якісною питною
водою південних та східних регіонів держави, гірничопромислових
районів (Одеської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької
областей, Автономної Республіки Крим, Донецького басейну,
Криворізького басейну, Прикарпаття тощо).
Актуальними є також роботи з подальшого пошуку та розвідки
нових родовищ питних, технічних, мінеральних, теплоенергетичних та
промислових підземних вод.
На території України продовжуються накопичення твердих
побутових та промислових відходів, скиди забруднених стічних вод у
водні об'єкти, викиди у повітря гірничодобувних та промислових
підприємств, що в окремих регіонах перевищують граничнодопустимі
концентрації та захисні можливості ґрунтів, гірських порід і
підземних вод. Усе це обумовило забруднення підземних вод основних
водоносних горизонтів, які використовуються для
господарсько-питного водопостачання (Донецький басейн,
Криворізький басейн, Прикарпаття, Крим, Приазов'я, Придніпров'я
тощо).
На 80 відсотках території України верхня частина гірських
порід земної кори порушена впливом гірничих робіт,
промислово-міської забудови, меліорації земель, гідротехнічного
будівництва, що обумовило забруднення підземних водних ресурсів,
розвиток та активізацію небезпечних екзогенних геологічних
процесів (зсувів, осідання та просідання, підтоплення, карстових
процесів тощо) і підвищення сейсмічності. Еколого-геологічні
проблеми багатьох регіонів істотно ускладнюються негативними
наслідками закриття гірничодобувних підприємств, шахт і розрізів.
На регіональному рівні недостатньо досліджено вплив на умови
життєдіяльності зон тектонічних порушень, підвищеної міграції в їх
межах радону, парів ртуті, метану, вуглекислого газу, розвитку
геофізичних полів та їх вплив на стійкість споруд і формування
інженерно-геологічних умов, особливо в гірничопромислових
регіонах.
З огляду на зазначені проблеми у напрямі гідрогеологічних,
інженерно-геологічних та еколого-геологічних робіт передбачаються:
виконання переоцінки прогнозних і перспективних ресурсів, а
також експлуатаційних запасів підземних вод для
господарсько-питного та технічного водопостачання, лікувальних,
теплоенергетичних та промислових потреб;
проведення пошуку та розвідки питних, технічних, мінеральних,
теплоенергетичних та промислових підземних вод для забезпечення
потреб народного господарства;
продовження щорічного буріння артезіанських
розвідувально-експлуатаційних свердловин (приблизно 100) з метою
забезпечення населення екологічно чистою питною водою, насамперед
у регіонах, що постраждали від наслідків стихійного лиха, у
південних та східних регіонах держави, у регіонах з обмеженими
ресурсами питної води, а також на територіях з інтенсивним
техногенним навантаженням;
виконання еколого-геологічних досліджень на територіях, що
мають інтенсивне техногенне навантаження, з метою визначення
чинників та кількісних показників його впливу на геологічне
середовище з розробленням заходів щодо мінімізації такого впливу
на умови життєдіяльності в межах цих територій;
продовження інженерно-геологічних робіт з виявлення та оцінки
розвитку небезпечних геологічних процесів, насамперед підтоплення,
як процесу, що має регіональний розвиток і сприяє активізації
інших небезпечних екзогенних геологічних процесів (зсувів,
просідання та осідання земної поверхні, карсту та суфозії тощо) та
обумовлює підвищення сейсмічної безпеки;
проведення оцінки ризику регіональних змін
інженерно-сейсмогеологічних умов в межах гірничопромислових
районів України, розташування АЕС, гідротехнічних споруд,
промислово-міських агломерацій;
виконання спеціальних досліджень щодо забезпечення
раціонального та екологічно безпечного надрокористування,
ліквідаційний тампонаж пошуково-розвідувальних та експлуатаційних
свердловин з метою запобігання забрудненню підземних вод;
проведення моніторингу геологічного середовища (геохімічного
стану ландшафтів, підземних вод з оцінкою їх ресурсів, екзогенних
геологічних процесів тощо);
продовження спеціальних еколого-геологічних досліджень в
прибережних акваторіях Чорного та Азовського морів, насамперед в
районах гирла ріки Дунай, Дніпровського лиману, островів Зміїного
і Тузли.
Для виконання поставлених завдань необхідне забезпечення
робіт сучасним технічним обладнанням, приладами і апаратурою, що
повинні відповідати світовому технічному рівню.
Усі зазначені роботи потребують науково-методичного
супроводження галузевих і академічних наукових установ.
Геологорозвідувальні роботи на континентальному шельфі
та в межах виключної (морської) економічної зони
Проведення геологічних, геофізичних і бурових робіт багатьма
країнами в останні роки засвідчило, що шельфові зони і
континентальні схили є високоперспективними на безліч видів
мінеральної сировини, у тому числі нафту і газ. Ці роботи
підтверджують практичну можливість освоєння шельфу, а також його
економічну цінність.
Україна як морська держава проводить різноманітні геологічні
дослідження в акваторії у межах виключної (морської) економічної
зони України. Стратегія розвитку геологорозвідувальних робіт на
континентальному шельфі Чорного та Азовського морів полягає у
проведенні середньо- і дрібномасштабного (відповідно 1:200000 і
1:50000) геологічного картування дна морів. Воно проводиться з
метою отримання комплексної та графічно систематизованої
геологічної (геолого-еофізичної) інформації, необхідної для
створення відповідної основи, що забезпечує розв'язання проблем
вивчення і освоєння дна акваторій (берегових зон), зокрема
раціонального природокористування, оцінки мінерально-сировинних
ресурсів, а також всіх видів досліджень моря, охорони
навколишнього середовища, для підводного будівництва, у тому числі
нафто- і газопроводів, споруд для розвідки і видобування
вуглеводнів, геологічного вивчення, прогнозу, пошуків і видобутку
корисних копалин, для потреб Міністерства закордонних справ
України, Адміністрації Державної прикордонної служби України тощо.
З метою розширення мінерально-сировинної бази за рахунок
участі в міжнародних проектах з освоєння перспективних ділянок
світового океану Урядом України подано офіційну заявку про намір
України приєднатися до спільної міжнародної організації
"Інтерокеанметал".
У цьому напрямі передбачаються:
в акваторії Чорного та Азовського морів: геолого-зйомочні
роботи середньомасштабні - на всій території шельфу;
геолого-зйомочні роботи крупномасштабні - у берегових зонах та на
деяких окремих ділянках; пошукові роботи (як супутні) на
будівельні матеріали, сапропель, розсипи титану та цирконію,
благородні та кольорові метали, мінеральні солі та грязі;
міжнародне співробітництво в галузі геологічного вивчення дна
Чорного та Азовського морів;
пошук в акваторії Чорного і Азовського морів родовищ
вуглеводневої сировини, у тому числі газогідратів; сапропелю,
будівельних матеріалів і вивчення золотоносності;
пошук і розвідка у Світовому океані родовищ поліметалічних та
залізо-марганцевих конкрецій, відпрацювання техніки, технології їх
добування і переробки. Передбачається проведення цих робіт за
рахунок недержавних інвестицій, обсяги яких на другому етапі
виконання Програми становлять більш як 7 млрд гривень (додаток 2).
Глибинне дослідження надр
Остання чверть XX століття для багатьох країн (Росія, США,
Німеччина, Японія, Канада, Франція, Швеція, Великобританія, Китай
тощо) відзначилася реалізацією нового етапу вивчення Землі -
континентального буріння в наукових цілях. Результати
континентального буріння дали змогу по-новому підійти до
розв'язання фундаментальних проблем еволюції земної кори і
вирішення окремих практичних питань геомеханіки і температурного
режиму порід. Усі глибокі та надглибокі свердловини після
завершення буріння передбачається переобладнати на моніторингові
геологічні лабораторії (полігони або геообсерваторії), оскільки ці
об'єкти є унікальними штучними каналами в земній корі і несуть
різнопланову інформацію для всіх галузей науки про Землю.
У цьому напрямі передбачається створення та функціонування у
Криворізькому басейні моніторингової геологічної лабораторії на
базі Криворізької надглибокої (5422 метри) свердловини. Головним
завданням цієї лабораторії є реєстрація і збір даних про варіації
різних полів у свердловині в інтервалі 2800-5300 метрів і навколо
з метою отримання інформації про зміни характеристик геологічного
середовища на різних глибинах і в часі, що і будуть враховані під
час проектування та будівництва підземних об'єктів для екологічно
безпечної утилізації активних промислових відходів, а також
використані в разі розв'язання інших теоретичних і практичних
проблем геології.
Геофізичні дослідження
Геофізичні дослідження з прогнозування землетрусів
Сейсмічне становище довкілля в регіонах, де зосереджена
велика кількість родовищ корисних копалин та прогнозних ресурсів
мінеральної сировини, зокрема вуглеводнів на шельфі Чорного та
Азовського морів, вимагає належного врахування та оцінки ризиків,
пов'язаних із сейсмічними явищами. З метою забезпечення
функціонування єдиної мережі гідрогеодеформаційного моніторингу і
варіацій геофізичних полів, необхідної для реалізації
довгострокового і середньострокового прогнозу геодинамічного стану
території України, створення банку гідрогеодеформаційних та інших
геофізичних даних для оцінки ризику геодинамічних подій,
підвищення безпеки діяльності промислових підприємств, у тому
числі гірничодобувних, та проживання населення у сейсмонебезпечних
регіонах, на період до 2030 року у цьому напрямі передбачаються:
проведення режимних сейсмологічних та пов'язаних з ними
геофізичних спостережень;
виконання сейсмопрогностичних досліджень на основі
комплексного аналізу сейсмологічних і геолого-геофізичних даних;
оперативний аналіз параметрів землетрусів на території України і
суміжних територіях, сильних землетрусів на планеті, а також
ядерних вибухів на іноземних випробувальних полігонах;
оперативне забезпечення центральних та місцевих органів
виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим,
території яких розташовані у сейсмонебезпечних районах,
інформацією про землетруси та їх можливі наслідки;
утворення центрального банку геофізичних даних, зокрема для
забезпечення міжрегіонального та міжнародного обміну геофізичною
інформацією;
розроблення карт сейсмічного районування території України;
інформаційне забезпечення робіт щодо сейсмічного районування
території України, оцінки потенційної сейсмічної небезпеки,
сейсмостійкого будівництва, а також фундаментальних і прикладних
досліджень, спрямованих на розв'язання проблем землетрусів.
Регіональні геофізичні дослідження
Комплекс регіональних геофізичних досліджень включає методи,
що дають змогу отримувати відомості про фізичний стан літосфери та
її зв'язок з тектонічною будовою регіонів поширення родовищ
корисних копалин. Комплекс геофізичних і геохімічних методів
включає сейсмологічні дослідження, вивчення гравіметричного поля,
магнітні спостереження тощо.
Метою регіональних геофізичних (і геохімічних) досліджень
вздовж геотраверсів є одержання попередніх даних про тектонічну
будову, структуру, поширення геологічних утворень, особливості їх
внутрішньої будови і речовинного складу, прогноз перспективних
ділянок і попередні висновки щодо закономірностей розміщення
корисних копалин.
Зазначені дослідження також проводяться в разі пошуку родовищ
корисних копалин, у тому числі вуглеводнів, а також для вирішення
конкретних завдань під час прогнозно-геологічних досліджень.
Комплексування геофізичних методів виконується з урахуванням
геологічних завдань, у тому числі щодо пошуку конкретних видів
корисних копалин, а також з урахуванням геологічної будови району,
глибини залягання структурного поверху, що підлягає вивченню,
тощо.
Регіональні геофізичні дослідження планується проводити на
суші і в акваторіях Чорного та Азовського морів разом з
геологічними організаціями інших країн.
Технічне переоснащення
На сьогодні значна частина підприємств геологічної галузі
перебуває у становищі, що відрізняється суттєвим зношенням і
моральною застарілістю багатьох позицій технічного оснащення,
помітна частка якого придбана ще за часів СРСР. Намітилася
тенденція відставання галузі за цими показниками від провідних
країн світу, а за окремими позиціями навіть від країн ближнього
зарубіжжя, що суттєво гальмує розвиток мінерально-сировинної бази
в цілому.
Програмою передбачається спрямувати на технічне переоснащення
галузі кошти в обсязі до 30 відсотків витрат на
геолого-розвідувальні роботи протягом 2011-2015 років. У наступні
2016-2030 роки на технічне переоснащення спрямувати кошти в обсязі
до 10 відсотків витрат на геолого-розвідувальні роботи. При цьому
передбачається концентрація зусиль у таких напрямах:
бурові верстати та бурове обладнання;
геофізична апаратура та обладнання, у тому числі
сейсморозвідувальна техніка, судна для морських робіт,
забезпечення геофізичних досліджень свердловин та польової
геофізики;
обладнання для еколого-геологічних досліджень;
інше технологічне обладнання для виконання
геологорозвідувальних робіт, автотранспорт для польових робіт, а
також геодезичне обладнання;
лабораторне обладнання, у тому числі спектрометр ICP-MS типу
NEPTUNE;
технічне та програмне забезпечення обробки інформації;
реконструкція виробничих приміщень.
Розділ IV
МЕХАНІЗМ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМ
Нормативно-правове забезпечення
Виконання Програми потребує вдосконалення нормативно-правових
актів, зокрема підготовки нової редакції Кодексу України про
надра, удосконалення методики розрахунків початкової ціни продажу
спеціальних дозволів на користування надрами, критеріїв визначення
переможців конкурсів (аукціонів) на користування надрами і на
право укладення угод про розподіл продукції, відповідальності
користувачів надр за виконання інвестиційних угод, проектної
документації на розробку родовищ, ліквідації наслідків
надрокористування, здійснення вторинних операцій купівлі-продажу
прав на користування надрами відповідно до практики розвинутих
країн світу.
Наукове забезпечення
Для наукового забезпечення виконання Програми передбачаються:
наукове супроводження геологорозвідувальних робіт від
прогнозної оцінки нафтогазоносних районів до пошуку і розвідки
родовищ вуглеводневої сировини;
проведення науково-методичних досліджень, спрямованих на
підвищення ефективності геологорозвідувальних робіт щодо
металічних і неметалічних корисних копалин, вугілля, метану
вугільних родовищ;
розроблення нових та удосконалення чинних методик з
регіонального вивчення надр;
підготовка наукових розробок та методичних рекомендацій щодо
комплексного вивчення надр;
розроблення новітніх методик технологічного збагачення руд,
удосконалення технічних засобів спорудження колонкових і глибоких
розвідувальних свердловин;
наукова розробка та впровадження новітніх екологічно чистих і
безпечних технологій у процеси використання корисних копалин та
реабілітації земель, на яких здійснювався видобуток корисних
копалин;
розроблення нових методик щодо оцінки прогнозних і
перспективних ресурсів підземних вод, пошуків і оцінки запасів
родовищ підземних вод в умовах техногенного навантаження на
геологічне середовище в Україні, а також експлуатаційних запасів
підземних вод з метою оперативного забезпечення подальшого
удосконалення водопостачання за рахунок цих запасів потреб
суспільства; розроблення та вдосконалення методики, здійснення
наукового супроводження робіт з гідрогеологічного,
інженерно-геологічного та еколого-геологічного картування та
картографування; моніторингу екологічного стану геологічного
середовища, моніторингу геохімічного стану ландшафтів,
прогнозування розвитку екзогенних процесів в умовах інтенсивного
освоєння території, а також наукове супроводження під час
проведення зазначених робіт.
Етапи виконання Програми
Програма розрахована на період до 2030 року і буде
виконуватися трьома етапами.
Перший етап - 2011-2012 роки.
На першому етапі на основі формування та виконання щорічних
планів соціального та економічного розвитку України передбачається
здійснення комплексу першочергових організаційних, правових і
науково-технічних заходів, спрямованих на розв'язання
найважливіших проблем забезпечення гірничодобувних підприємств
мінеральною сировиною, формування оптимального розподілу завдань
та програм розвитку і використання мінерально-сировинної бази за
кожною з чотирьох категорій корисних копалин і за конкретними
видами сировини, а також створення сприятливих умов для залучення
до фінансування геологічного вивчення надр вітчизняних і
зарубіжних інвестицій.
Крім того, на першому етапі передбачається провести докорінне
технічне переоснащення підприємств геологічної галузі для їх
успішної та ефективної діяльності в умовах ринкової економіки.
Другий етап - 2013-2020 роки:
формування збалансованої нормативно-правової бази для
подальшого виконання Програми;
здійснення основних заходів, спрямованих на вдосконалення
структури та функціонального навантаження складових
мінерально-сировинного комплексу, пов'язаних з використанням
стратегічно важливих для економіки України корисних копалин;
затвердження і виконання програм, контрольних виробничих та
фінансових річних показників розвитку і використання
мінерально-сировинної бази за категоріями корисних копалин на
період до 2020 року;
перегляд та коригування Програми у 2019 році для забезпечення
її збалансованого виконання на третьому етапі (2021-2030 роки);
визначення пріоритетів державної мінерально-сировинної
політики щодо використання стратегічно важливих для економіки
України корисних копалин стосовно напрямів та механізмів залучення
вітчизняних та іноземних інвестицій;
формування перспективних планів фінансування процесів
виконання Програми та визначення співвідношень державних
фінансових ресурсів, кредитно-банківських ресурсів, власних фондів
підприємств, організацій та установ мінерально-сировинного
комплексу, внутрішніх та зовнішніх інвестицій у загальному обсязі
фінансування заходів з виконання Програми.
Третій етап - 2021-2030 роки:
реалізація основного об'єму перспективних цілей та завдань
Програми;
прискорений розвиток мінерально-сировинної бази, прогресивне
зростання темпів та обсягів використання стратегічно важливих для
економіки України корисних копалин;
збільшення обсягів експорту сировини, проміжних та кінцевих
продуктів її переробки;
поступове зменшення залежності від імпорту сировини, в тому
числі за рахунок виконання робіт українськими фахівцями за
кордоном;
перетворення України на державу, що є важливою складовою
світового мінерально-сировинного комплексу за обсягами
використання стратегічно важливих корисних копалин і за масштабами
залучення іноземних інвестицій.
Міжнародне співробітництво
Міжнародне співробітництво з питань геологічного вивчення та
використання надр сприятиме гармонізації національного
законодавства із законодавством Європейського Союзу.
Для оперативного розв'язання проблем надрокористування країн
СНД та розроблення першочергових заходів щодо координації і
розвитку співробітництва у сфері вивчення, розвідки та
використання мінерально-сировинних ресурсів Державна служба
геології та надр України провадитиме діяльність у рамках
Міжурядової ради країн СНД. З метою вивчення іноземного,
насамперед європейського, досвіду організації геологічних служб,
ознайомлення з новітніми науково-технічними розробками у галузі
геологічного вивчення надр, гармонізації законодавства у сфері
надрокористування Державна служба геології та надр України також
братиме участь у діяльності Асоціації геологічних служб країн
Європи.
Розвиток двостороннього співробітництва у галузі геології та
використання надр з іншими країнами сприятиме ощадливому та
комплексному використанню мінеральних ресурсів України, залученню
нових методик та технологій дослідження геологічної будови надр,
що застосовують геологічні служби і геологорозвідувальні компанії
розвинутих країн, а також дасть змогу запобігти багатьом
негативним геологічним наслідкам, пов'язаним з добуванням та
переробкою корисних копалин на прикордонних територіях
(Закарпаття, Донецький басейн тощо).
Очікувані результати виконання Програми
Очікуваними результатами виконання Програми є:
відкриття і розвідка нових родовищ паливно-енергетичної
сировини;
створення власного виробництва необхідних видів мінеральної
сировини, що ввозяться з інших країн і без яких неможлива робота
діючих металургійних та деяких інших підприємств (хромові та
хромонікелеві руди, флюорит, фосфатна сировина, форстеритові
вогнетриви);
розбудова власної мінерально-сировинної бази найважливіших
стратегічних видів корисних копалин (золота та інших благородних
металів, скандію, літію, рідкісних земель тощо);
підготовка нових родовищ для вигідної експлуатації в
майбутньому власними силами України і з використанням зарубіжних
інвестицій;
проведення силами спеціалізованих державних підприємств
різних видів геологорозвідувальних робіт (у тому числі
розвідувальних та експлуатаційних) у країнах третього світу;
комплексна геологічна, гідрогеологічна, інженерно-геологічна
та еколого-геологічна оцінка, картування і картографування
території України;
переоцінка прогнозних та перспективних ресурсів питних
підземних вод, визначення реальної схеми водовідбору підземних
вод, яка дасть змогу визначити перспективи забезпечення прісними
підземними водами споживачів в різних регіонах України і у зв'язку
з цим конкретні плани проведення пошуково-розвідувальних робіт для
розв'язання проблем водопостачання населення.
Розділ V
ОБСЯГИ ТА ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ
Передбачається, що обсяг загального фінансування Програми
становитиме 189053,99 млн гривень, з них:
коштів державного бюджету - 26119,13 млн гривень;
інших джерел фінансування - 162934,86 млн гривень;
у тому числі:
перший етап виконання Програми (2011-2012 роки) відповідно -
1730,42 млн гривень і 10689,7 млн гривень;
другий етап виконання Програми (2013-2020 роки) відповідно -
8952,04 млн гривень і 55882,62 млн гривень;
третій етап виконання Програми (2021-2030 роки) відповідно -
15436,67 млн гривень і 96362,54 млн гривень.
Додаток 1
до Програми
ПАСПОРТ
ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОЇ ПРОГРАМИ РОЗВИТКУ
МІНЕРАЛЬНО-СИРОВИННОЇ БАЗИ УКРАЇНИ
НА ПЕРІОД ДО 2030 РОКУ
1. Концепція Програми схвалена постановою Кабінету Міністрів
України від 9 березня 1999 року N 338 ( 338-99-п ).
2. Програма затверджена Законом України від 21 квітня
2011 року N 3268-VI.
3. Державний замовник - Міністерство екології та природних
ресурсів України.
4. Керівник Програми - голова Державної служби геології та
надр України.
5. Виконавець заходів Програми - Державна служба геології та
надр України.
6. Строки виконання Програми: 2011-2030 роки.
7. Прогнозні обсяги та джерела фінансування:
------------------------------------------------------------------
| Джерела | Обсяг | У тому числі за роками |
| фінансування |фінансування,|-----------------------------------|
| | млн гривень |перший етап|другий етап|третій етап|
| | |-----------+-----------+-----------|
| | | 2011-2012| 2013-2020| 2021-2030|
|--------------+-------------+-----------+-----------+-----------|
|Державний | 26119,13 | 1730,42 | 8952,04 | 15436,67 |
|бюджет | | | | |
|--------------+-------------+-----------+-----------+-----------|
|Інші джерела | 162934,86 | 10689,7 | 55882,62 | 96362,54 |
|--------------+-------------+-----------+-----------+-----------|
|Усього | 189053,99 | 12420,12 | 64834,66 | 111799,21 |
------------------------------------------------------------------
Додаток 2
до Програми
ЗАВДАННЯ І ЗАХОДИ
з виконання Загальнодержавної програми розвитку
мінерально-сировинної бази України
на період до 2030 року
( 3268а-17 )
Додаток 3
до Програми
ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ
виконання Загальнодержавної програми розвитку
мінерально-сировинної бази України
на період до 2030 року
-------------------------------------------------------------------------------------
| Найменування | Найменування | Одиниця | Усього| I етап | II | III |
| завдання | показника | виміру | | | етап | етап |
| | | | |-------------+-------+-------|
| | | | | 2011 | 2012 | 2013- | 2021- |
| | | | | | | 2020 | 2030 |
|---------------+----------------+------------+-------+------+------+-------+-------|
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
|---------------+----------------+------------+-------+------+------+-------+-------|
|1. Паливно- |Прирости запасів| млн т | 72,5 | 3,0 | 3,1 | 26,4 | 40,0 |
|енергетичні |і ресурсів нафти| | | | | | |
|ресурси |і конденсату | | | | | | |
| |----------------+------------+-------+------+------+-------+-------|
| |Прирости запасів|млрд куб. м | 287,0 | 11,6 | 11,8 | 103,6 | 160,0 |
| |і ресурсів газу | | | | | | |
| |----------------+------------+-------+------+------+-------+-------|
| |Затвердження | млн т | 1000,0| 10,0 | 20,0 | 470,0 | 500,0 |
| |запасів вугілля | | | | | | |
| |кам'яного | | | | | | |
| |промислових | | | | | | |
| |категорій | | | | | | |
| |----------------+------------+-------+------+------+-------+-------|
| |Приріст запасів | млн т | 572,4 | 25,0 | 30,0 | 206,4 | 311,0 |
| |вугілля | | | | | | |
| |кам'яного | | | | | | |
| |----------------+------------+-------+------+------+-------+-------|
| |Оцінка запасів і| млн т | 1602,6| 70,0 | 90,0 | 571,8 | 870,8 |
| |перспективних | | | | | | |
| |ресурсів вугілля| | | | | | |
| |кам'яного | | | | | | |
| |----------------+------------+-------+------+------+-------+-------|
| |Затвердження | млн т | 100,0 | 4,0 | 6,0 | 40,0 | 50,0 |
| |запасів вугілля | | | | | | |
| |бурого | | | | | | |
| |промислових | | | | | | |
| |категорій | | | | | | |
| |----------------+------------+-------+------+------+-------+-------|
| |Приріст запасів | млн т | 103,0 | 1,5 | 4,5 | 41,0 | 56,0 |
| |вугілля бурого | | | | | | |
| |----------------+------------+-------+------+------+-------+-------|
| |Оцінка запасів і| млн т | 670,0 | 30,0 | 50,0 | 220,0 | 370,0 |
| |перспективних | | | | | | |
| |ресурсів вугілля| | | | | | |
| |бурого | | | | | | |
| |----------------+------------+-------+------+------+-------+-------|
| |Оцінка запасів і| млн т | 17,0 | 1,0 | 1,5 | 8,0 | 6,5 |
| |ресурсів торфу | | | | | | |
| |----------------+------------+-------+------+------+-------+-------|
| |Приріст запасів |млрд куб. м | 9,5 | 0,3 | 0,3 | 3,0 | 5,9 |
| |та ресурсів | | | | | | |
| |метану вугільних| | | | | | |
| |родовищ | | | | | | |
| |----------------+------------+-------+------+------+-------+-------|
| |Оцінка запасів |млрд куб. м | 23,4 | 0,7 | 0,7 | 10,0 | 12,0 |
| |та ресурсів | | | | | | |
| |метану окремих | | | | | | |
| |ділянок | | | | | | |
| |вугільних | | | | | | |
| |родовищ | | | | | | |
| |----------------+------------+-------+------+------+-------+-------|
| |Забезпечення | ум. один. | 11,4 | 0,5 | 0,5 | 4,2 | 6,2 |
| |поточної | | | | | | |
| |експлуатації | | | | | | |
| |родовищ запасами| | | | | | |
| |урану | | | | | | |
| |промислових | | | | | | |
| |категорій | | | | | | |
| |----------------+------------+-------+------+------+-------+-------|
| |Приріст запасів | ум. один. | 115,4 | 5,0 | 5,0 | 42,7 | 62,7 |
| |урану | | | | | | |
|---------------+----------------+------------+-------+------+------+-------+-------|
|2. Металічні |Приріст запасів | млн т | 850,0 | 50,0 | 50,0 | 300,0 | 450,0 |
|корисні |природно багатих| | | | | | |
|копалини |залізних руд | | | | | | |
| |----------------+------------+-------+------+------+-------+-------|
| |Приріст запасів | млн т | 6570,0| 370,0| 370,0| 2500,0| 3330,0|
| |і ресурсів | | | | | | |
| |залізних руд | | | | | | |
| |----------------+------------+-------+------+------+-------+-------|
| |Приріст | млн т | 40,0 | 3,0 | 5,0 | 8,0 | 24,0 |
| |ресурсів | | | | | | |
| |марганцевих руд | | | | | | |
| |----------------+------------+-------+------+------+-------+-------|
| |Приріст запасів | млн т | 16,0 | 0,9 | 0,9 | 5,4 | 8,8 |
| |і ресурсів | | | | | | |
| |хромітових руд | | | | | | |
| |----------------+------------+-------+------+------+-------+-------|
| |Приріст | млн т | 4,8 | 0,5 | 0,5 | 1,2 | 2,6 |
| |ресурсів | | | | | | |
| |бокситових руд | | | | | | |
| |----------------+------------+-------+------+------+-------+-------|
| |Приріст запасів | млн т | 10,4 | 0,8 | 0,9 | 3,2 | 5,5 |
| |і ресурсів | | | | | | |
| |мідних руд | | | | | | |
| |----------------+------------+-------+------+------+-------+-------|
| |Оцінка та | тис. т | 770,0 | 10,4 | 20,6 | 320,0 | 410,0 |
| |приріст | | | | | | |
| |ресурсів нікелю,| | | | | | |
| |кобальту, | | | | | | |
| |супутніх | | | | | | |
| |платиноїдів, | | | | | | |
| |золота, а також | | | | | | |
| |бокситів, | | | | | | |
| |тальку, | | | | | | |
| |вермикуліту | | | | | | |
| |----------------+------------+-------+------+------+-------+-------|
| |Приріст | тис. т | 1200,0| 70,0 | 120,0| 460,0 | 550,0 |
| |ресурсів нікелю,| | | | | | |
| |кобальту і міді | | | | | | |
| |----------------+------------+-------+------+------+-------+-------|
| |Оцінка | тис. т | 2400,0| 300,0| 300,0| 1000,0| 800,0 |
| |перспективних | | | | | | |
| |ресурсів свинцю | | | | | | |
| |і цинку | | | | | | |
| |----------------+------------+-------+------+------+-------+-------|
| |Приріст запасів | тис. т | 3050,0| 200,0| 300,0| 800,0 | 1750,0|
| |і ресурсів | | | | | | |
| |свинцю і цинку | | | | | | |
| |----------------+------------+-------+------+------+-------+-------|
| |Приріст запасів | ум. один. | 36,5 | 10,0 | 15,0 | 5,0 | 6,5 |
| |і ресурсів | | | | | | |
| |розсипних | | | | | | |
| |комплексних | | | | | | |
| |цирконій- | | | | | | |
| |титанових руд | | | | | | |
| |----------------+------------+-------+------+------+-------+-------|
| |Приріст | ум. один. | 36,0 | - | - | 32,0 | 4,0 |
| |ресурсів титану | | | | | | |
| |----------------+------------+-------+------+------+-------+-------|
| |Приріст | тис. т | 50,0 | - | - | 20,0 | 30,0 |
| |ресурсів олова | | | | | | |
| |----------------+------------+-------+------+------+-------+-------|
| |Приріст | тис. т | 1116,8| 10,0 | 71,6 | 507,0 | 528,2 |
| |ресурсів | | | | | | |
| |молібдену і | | | | | | |
| |вольфраму | | | | | | |
| |----------------+------------+-------+------+------+-------+-------|
| |Приріст | ум. один. | 60,5 | - | - | 20,5 | 40,0 |
| |запасів і | | | | | | |
| |ресурсів танталу| | | | | | |
| |та ніобію | | | | | | |
| |----------------+------------+-------+------+------+-------+-------|
| |Приріст | тис. т | 300,0 | - | 50,0 | 100,0 | 150,0 |
| |запасів і | | | | | | |
| |ресурсів | | | | | | |
| |двоокису літію | | | | | | |
| |----------------+------------+-------+------+------+-------+-------|
| |Приріст | ум. один. | 30,0 | - | - | 10,0 | 20,0 |
| |запасів і | | | | | | |
| |ресурсів | | | | | | |
| |рідкісних земель| | | | | | |
| |та супутнього | | | | | | |
| |цирконію | | | | | | |
| |----------------+------------+-------+------+------+-------+-------|
| |Приріст | тис. т | 570,9 | 10,0 | 20,0 | 239,1 | 301,8 |
| |ресурсів | | | | | | |
| |рідкісних | | | | | | |
| |металів | | | | | | |
| |----------------+------------+-------+------+------+-------+-------|
| |Приріст запасів | т | 3413,0| 30,0 | 410,0| 1300,0| 1673,0|
| |та ресурсів | | | | | | |
| |золота | | | | | | |
| |----------------+------------+-------+------+------+-------+-------|
| |Приріст запасів | т | 7145,0| - | 230,0| 3700,0| 3215,0|
| |та ресурсів | | | | | | |
| |срібла | | | | | | |
| |----------------+------------+-------+------+------+-------+-------|
| |Приріст запасів | т | 145,0 | - | - | 65,0 | 80,0 |
| |та ресурсів | | | | | | |
| |платиноїдів | | | | | | |
|---------------+----------------+------------+-------+------+------+-------+-------|
|3. Неметалічні |Оцінка | ум. один. | 40,0 | - | - | 10,0 | 30,0 |
|корисні |ресурсів алмазів| | | | | | |
|копалини |----------------+------------+-------+------+------+-------+-------|
| |Приріст запасів | млн т | 10,1 | 0,1 | 0,1 | 3,7 | 6,2 |
| |та ресурсів | | | | | | |
| |плавикового | | | | | | |
| |шпату | | | | | | |
| |----------------+------------+-------+------+------+-------+-------|
| |Приріст запасів | млн т | 2215,0| - | 10,0 | 1090,0| 1115,0|
| |і ресурсів | | | | | | |
| |флюсових | | | | | | |
| |вапняків і | | | | | | |
| |доломітів | | | | | | |
| |----------------+------------+-------+------+------+-------+-------|
| |Приріст запасів | млн т | 129,5 | 5,5 | 7,0 | 47,0 | 70,0 |
| |та ресурсів | | | | | | |
| |бентонітових | | | | | | |
| |глин | | | | | | |
| |----------------+------------+-------+------+------+-------+-------|
| |Приріст запасів | млн т | 207,0 | - | - | 90,0 | 117,0 |
| |та ресурсів | | | | | | |
| |вторинних | | | | | | |
| |каолінів | | | | | | |
| |----------------+------------+-------+------+------+-------+-------|
| |Приріст запасів | млн т | 50,0 | - | - | 20,0 | 30,0 |
| |та ресурсів | | | | | | |
| |магнезиту | | | | | | |
| |----------------+------------+-------+------+------+-------+-------|
| |Приріст запасів | млн т | 22,0 | - | - | 10,0 | 12,0 |
| |та ресурсів | | | | | | |
| |гранат- | | | | | | |
| |силіманітових | | | | | | |
| |руд та дістану | | | | | | |
| |----------------+------------+-------+------+------+-------+-------|
| |Приріст ресурсів| млн т | 1215,0| - | - | 745,0 | 470,0 |
| |тугоплавких глин| | | | | | |
| |----------------+------------+-------+------+------+-------+-------|
| |Приріст запасів | млн т | 620,0 | - | - | 260,0 | 360,0 |
| |та ресурсів | | | | | | |
| |формувальних | | | | | | |
| |пісків | | | | | | |
| |----------------+------------+-------+------+------+-------+-------|
| |Приріст запасів | млн т | 92,7 | 1,0 | 2,0 | 43,2 | 46,5 |
| |та ресурсів | | | | | | |
| |фосфорної | | | | | | |
| |сировини | | | | | | |
| |----------------+------------+-------+------+------+-------+-------|
| |Приріст запасів | млн т | 950,0 | - | - | 455,0 | 495,0 |
| |та ресурсів | | | | | | |
| |калійних солей | | | | | | |
| |----------------+------------+-------+------+------+-------+-------|
| |Приріст запасів | млн т | 70,0 | - | - | 20,0 | 50,0 |
| |та ресурсів | | | | | | |
| |глауконіту | | | | | | |
| |----------------+------------+-------+------+------+-------+-------|
| |Приріст запасів | млн т | 50,0 | - | - | 23,0 | 27,0 |
| |та ресурсів | | | | | | |
| |бариту | | | | | | |
| |----------------+------------+-------+------+------+-------+-------|
| |Приріст ресурсів| млн т | 442,0 | - | - | 220,5 | 221,5 |
| |графіту | | | | | | |
| |----------------+------------+-------+------+------+-------+-------|
| |Приріст запасів | млн т | 110,0 | - | - | 90,0 | 20,0 |
| |та ресурсів | | | | | | |
| |кварцитів та | | | | | | |
| |піску скляного | | | | | | |
| |----------------+------------+-------+------+------+-------+-------|
| |Приріст запасів | млн т | 40,0 | - | - | 20,0 | 20,0 |
| |та ресурсів | | | | | | |
| |вапняків для | | | | | | |
| |цукрової | | | | | | |
| |промисловості | | | | | | |
| |----------------+------------+-------+------+------+-------+-------|
| |Приріст запасів | млн т | 110,0 | - | - | 45,0 | 65,0 |
| |та ресурсів опок| | | | | | |
| |----------------+------------+-------+------+------+-------+-------|
| |Приріст ресурсів| т | 450,0 | 4,0 | 6,0 | 200,0 | 240,0 |
| |бурштину | | | | | | |
| |----------------+------------+-------+------+------+-------+-------|
| |Приріст запасів | млн т | 240,0 | - | - | 160,0 | 80,0 |
| |та ресурсів | | | | | | |
| |каоліну | | | | | | |
| |первинного | | | | | | |
| |----------------+------------+-------+------+------+-------+-------|
| |Приріст запасів | млн т | 32,0 | 2,0 | 3,0 | 12,0 | 15,0 |
| |та ресурсів | | | | | | |
| |техногенної | | | | | | |
| |сировини | | | | | | |
|---------------+----------------+------------+-------+------+------+-------+-------|
|4. Геологічні |Геологічне |тис. кв. км | 1083,6| 54,5 | 63,5 | 376,8 | 588,8 |
|та еколого- |вивчення | | | | | | |
|геологічні |території | | | | | | |
|дослідження |України | | | | | | |
| |----------------+------------+-------+------+------+-------+-------|
| |Буріння, | шт. | 2040 | 100 | 120 | 800 | 1020 |
| |свердловини | | | | | | |
| |----------------+------------+-------+------+------+-------+-------|
| |Гідрогеологічне |тис. кв. км | 181,2 | 11,0 | 9,0 | 69,7 | 91,5 |
| |та інженерно- | | | | | | |
| |геологічне | | | | | | |
| |картування | | | | | | |
| |----------------+------------+-------+------+------+-------+-------|
| |Гідрогеологічні,|тис. кв. км | 34,6 | 1,3 | 1,5 | 14,5 | 17,3 |
| |інженерно- | | | | | | |
| |геологічні та | | | | | | |
| |еколого- | | | | | | |
| |геологічні | | | | | | |
| |роботи | | | | | | |
| |----------------+------------+-------+------+------+-------+-------|
| |Пункти |ділянок на | 900 | 210 | 210 | 230 | 250 |
| |спостереження | рік | | | | | |
|---------------+----------------+------------+-------+------+------+-------+-------|
|5. Інші |Глибинне | полігони, | 90 | 17 | 18 | 25 | 30 |
|дослідження |дослідження надр| кількість | | | | | |
|території |----------------+------------+-------+------+------+-------+-------|
|України, |Геофізичні |геотраверси,| 4400 | 200 | 200 | 2000 | 2000 |
|супроводження |дослідження | км | | | | | |
|та забезпечення|----------------+------------+-------+------+------+-------+-------|
|робіт |Друковані | кількість | 415 | 17 | 23 | 155 | 220 |
| |матеріали | видань | | | | | |
-------------------------------------------------------------------------------------
Джepeло - zakon1.rada.gov.ua
|
