РБК-УКРАЇНА, 18.08.2025 р., автор: Дмитро Сидоров
Що стримує інвестиції у видобуток критичних копалин в українських надрах, чому для нас важливі США як страховик, покупець сировини і приклад підтримки інвестора, чи можна починати видобувні проекти в Україні вже зараз – в інтерв’ю керівника титанодобувної компанії Velta Андрія Бродського для РБК-Україна.
Україна та США підписали “угоду про надра” та створили фонд, який буде інвестувати у видобуток критичної сировини та інші проекти. В Україні є значні поклади критичних мінералів – літію, титану, урану і т.д. Всі вони вкрай необхідні США та Європі, сировинна безпека яких дуже залежить від Китаю.
Для залучення західного капіталу в українські надра необхідно вирішити ряд проблем. Серед них і висока вартість електроенергії, яка навіть змушує компанії будувати власні електростанції та призупиняти проекти за кордоном. Бізнес також турбує дороговартісне приєднання до електричних і газових мереж, складність отримання екологічних погоджень.
Швидше за все, інвестору необхідно буде забезпечити страхування від військових ризиків, знайти покупця на світовому ринку та укласти з ним довгостроковий договір. Видобувний бізнес – це завжди гра в довгу, каже засновник і директор титановидобувної компанії Velta Holding Андрій Бродський. Це приватна українська компанія, яка видобуває титанову руду в Кіровоградській області. Обсяг її запасів складає 2% від світового ринку титанової сировини. Вона у 2011 році запустила в роботу Бирзулівський гірничо-збагачувальний комбінат, титановий концентрат якого постачається в Європу та США.
Українські надра потребують значних коштів та часу для проведення додаткової геологорозвідки, підтвердження запасів корисної копалини за міжнародними стандартами та підготовки інвестиційного проекту. РБК-Україна розпитало Андрія Бродського про те, що треба зробити, щоб західний інвестор погодився вкласти сотні мільйонів доларів у надра воюючої країни.
– Які загальні інвестиційні умови мають бути створені в Україні для видобутку та переробки критичної сировини?
– Потрібні комплексні заходи, які я б розділив на дві частини. По-перше, зараз гірничо-видобувна галузь разом з металургією знаходяться в дуже глибокій кризі. Ця криза викликана питаннями, пов’язаними з енергетикою, з неймовірною ціною енергії та непередбачуваним постачанням. Цю проблему треба вирішувати на державному рівні.
Я сподіваюся, що новий Кабмін та нове Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства (там дуже класний керівник Олексій Соболєв, який дуже розуміє питання бізнесу) зможе напрацювати вирішення цього кризового питання.
Потрібні термінові заходи для того, щоб не дати зупинитися новим підприємствам і перезапустити ті підприємства, які вже зупинені. Багато ГЗК в Україні зупинені тому, що виробництво нерентабельне через вартість електроенергії.
Наступне важливе питання: що треба робити у світлі підписання так званої “мінеральної угоди” зі США? Те, що я бачу зараз – все відбувається швидко і у вірному напрямку. Тут дуже потрібні дії від наших американських партнерів і вони зараз є, в першу чергу, від державної установи США – це DFC (Development Finance Corporation – корпорація розвитку США, наступник USAID, – ред.), яка є засновником з американського боку створеного Фонду відбудови України. Дехто називає його “фондом мінералів”, але він буде інвестувати не лише у розробку нових родовищ, але й, я дуже сподіваюся, у будівництво переробних підприємств.
Прочитати матеріал повністю на сайті РБК-Україна – за посиланням.