Степан Крьока, Delo.ua, 04.12.2025
З 2026 року собівартість експорту української сталі, цементу, добрив та іншої “вуглецемісткої” продукції до ЄС може суттєво зрости через запуск механізму CBAM — нового європейського екологічного мита. Україна розраховує отримати п’ятирічну відстрочку через війну, однак юридичного рішення Брюсселя досі немає. Бізнес попереджає: без паузи CBAM вдарить по експорту, податках і десятках тисяч робочих місць — за даними Федерації роботодавців України вже в перший рік податкові надходження впадуть на $2,8 млрд, а робочі місця скоротяться на 76 тис. (а до 2035 падіння складе $3,6 млрд та 120 тис. робочих місць). Крім того, через закриття європейського ринку Україна ризикує опинитися в ролі “буферного ринку” для промислової продукції з третіх країн.
СВАМ (англ. Carbon Border Adjustment Mechanism) — це європейське мито на імпорт товарів, під час виробництва яких виділяється багато CO₂ (наприклад, сталі, цементу чи електроенергії). Його ввели в межах “Європейської зеленої угоди”, щоб підштовхнути промисловість ЄС швидше переходити на чистіші технології. Ідея проста: європейські заводи витрачають великі гроші на екологічні вимоги, а імпорт із країн без таких правил — ні. Тож СВАМ має вирівняти умови, щоб виробники в ЄС не програвали конкуренцію дешевшому імпорту.
СВАМ, який ще називають “вуглецевим митом”, був розроблений Єврокомісією у 2019-2020 та ухвалений у 2022. Повноцінно цей механізм має запрацювати в ЄС з 1 січня 2026, після цього імпортери повинні будуть купувати CBAM-сертифікати, кожен з яких відповідатиме тонні викидів вуглецю.
Ще у 2020 українська влада схвалила європейський курс на декарбонізацію економіки, але через повномасштабну війну з Росією фокус українського бізнесу змістився з “зеленої” модернізації до виживання в умовах перебоїв з постачанням електроенергії та руйнуванням цілих підприємств.
Тож якщо українська промислова продукція з 1 січня підпадатиме під дію “вуглецевого мита” її конкурентноздатність суттєво впаде, а також знизиться експорт до країн ЄС, який після 2022 став основним ринком для значної частини української промислової продукції. На думку експертів опитаних Delo.ua, через війну Україна має хороші шанси на відтермінування від CBAM. Проте також є побоювання, що єврокомісари не підуть з Україною компроміс у сфері промислового забруднення. щодо промислового забруднення. Тим паче ризиків додало й тривале зволікання з цього питання з боку українського уряду.
Чи є в України шанс на відтермінування
Депутат Верховної Ради та голова парламентського підкомітету з питань промислової політики Муса Магомедов каже, що в регламенті CBAM є пряма норма (стаття 30.7), яка визначає форс-мажорні обставини: країни, які постраждали від непередбачуваних та руйнівних подій, можуть отримати відстрочку.
“Ми довели нашим колегам у Брюсселі, що повномасштабна війна — це саме така подія. Я думаю, що найбільш реальним для нас буде отримання п’ятирічної відстрочки. Мова йде про тимчасовий режим, за який українські експортери будуть звільнені від CBAM або зможуть купувати CBAM-сертифікати на пільгових умовах”, — каже нардеп.
Він зазначає, що хоча Мінекономіки вже працює над перемовинами про відтермінування, жодного юридично закріпленого рішення щодо цього ще немає. Тож, за умови коли до початку дії норми залишилось менше ніж місяць, не можна виключати сценарію, за якого між початком дії CBAM та фактичним відтермінуванням пройде певний час. Протягом цього періоду українські експортери муситимуть сплачувати вуглецеве мито.
Директор консалтингової компанії GMK Center Станіслав Зінченко погоджується з тим, що Україна має хороші шанси на відстрочку, оскільки в ЄС Україну розглядають як потенційного члена блоку. При цьому він зазначає, що протягом останніх 5 років в українському уряді цим питанням фактично ніхто не займався.
“Для віцепрем’єрки з питань європейської інтеграції Ольги Стефанішиної це питання не було пріоритетним. Ситуація змінилася з середини липня, коли цю посаду обійняв Тарас Качка, який і подав до Єврокомісії всі необхідні документи. Зараз це питання розглядається, і є надія, що рішення ухвалять до кінця грудня”, — говорить Зінченко.
Крім того, експерт зауважує, що обсяги імпорту промислової продукції до ЄС є невеликими відносно європейського ринку. До прикладу, загальне споживання сталі у ЄС у 2024 році склало 127 млн тонн, а імпорт з України — всього 3,4 млн тонн. Тож Україна не є проблемою для європейських виробників порівняно з Туреччиною чи Китаєм.
Що втратить економіка, якщо відстрочки не буде
У Федерації роботодавців України ще на початку 2025 року дослідили можливі наслідки CBAM для українського бізнесу. За оцінкою керівниці проєкту “Кліматична платформа ФРУ” Ольги Кулик, у 2023 році український експорт продукції до ЄС, яка підпадала під CBAM, становив $3,6 млрд — це 9,9% від усього експорту з України. Зокрема, у 2023 році до ЄС було спрямовано 78,3% українського експорту електроенергії; 80,7% експорту алюмінію; 82,5% експорту чорних металів і металопродукції; 86,5% експорту цементу та цементних клінкерів; а також 90,0% експорту добрив.
Уже в перший рік дії обмежень ВВП України може зменшитися на 4,8%, а експорт товарів до ЄС — на 7,8%. При цьому податкові надходження до бюджету скоротяться на $2,8 млрд на рік, а внаслідок падіння ділової активності буде втрачено близько 73,1 тис. робочих місць. Крім того, за такого сценарію у 2030-2035 роках загальні втрати зайнятості можуть сягнути майже 120 тис. робочих місць, а податкові надходження впадуть на $3,6 млрд.
Кулик попереджає, що внаслідок CBAM постраждають не лише українські експортери, але і їх постачальники сировини й матеріалів на внутрішньому ринку.
На відміну від європейських металургійних заводів, що працюють у відносно стабільних умовах і отримують від Єврокомісії мільярдні гранти на декарбонізацію, українські металурги таких можливостей не мають. Зниження вуглецевого сліду потребує значних інвестицій, які ослаблена війною економіка України наразі не здатна залучати й освоювати, зокрема через воєнні ризики.
Уже четвертий рік підприємства України працюють в умовах надзвичайних викликів: вони намагаються підтримувати виробництво та експорт попри суттєве подорожчання основних ресурсів через обстріли з боку країни-агресора, знищення енергоінфраструктури, здорожчання послуг природних монополій та гострий дефіцит кадрів. За таких умов запровадження CBAM проти України додатково знизить нашу конкурентоспроможність на європейському ринку, адже цей механізм ще більше підвищить вартість української продукції для імпортерів у ЄС.
Загрози з третіх країн
Крім прямих ризиків від упровадження CBAM, бізнес прогнозує також опосередковані загрози, пов’язані із закриттям європейського ринку для імпортерів із третіх країн. У такому разі ці постачальники шукатимуть нові ринки збуту, і одним із них може стати український ринок. Президент Спілки виробників будівельних матеріалів Костянтин Салій зазначає, що український бізнес дуже занепокоєний таким сценарієм.
“До повномасштабної війни Україна виробляла 10–11 млн тонн цементу, а сусідня Туреччина — близько 100 млн тонн. Зараз турки намагаються продати свій товар куди завгодно, бо переживають економічну кризу. І вони точно не зволікатимуть із можливістю зайти на український ринок, особливо під західні донорські кошти”, — говорить Салій.
З цим погоджується і Зінченко. Він нагадує, що подібний ефект світова економіка вже відчула після того, як президент США Дональд Трамп почав закривати американський ринок. Тепер ЄС обмежує доступ через CBAM, а з 1 липня 2026 року планує впровадити нову систему торгового захисту ринку сталі. У перспективі це може спричинити хвилю дешевого імпорту з Китаю, Туреччини та країн Південно-Східної Азії на незахищені ринки.
“Ми дуже ліберальна країна. Щомісяця в Україну збільшується імпорт сталі з Туреччини та інших країн. Споживання сталі в Україні — 3,5 млн тонн на рік, і 25–30% із цього — турецька продукція”, — пояснює Зінченко.
Він додає, що українські металурги зараз фізично не можуть конкурувати з турецькими виробниками сталі, насамперед тому, що в Туреччині немає війни й проблем з енергетикою. До того ж там дешевші електроенергія, логістика та нижчі податки.
Магомедов також зазначає, що після закриття ринку ЄС Україна може опинитися в ролі буферного ринку. У цих умовах конкуренція з імпортом буде надзвичайно складною для вітчизняних промисловців, які працюють під постійною загрозою обстрілів та нестабільністю енергосистеми. На думку нардепа, Україна має запроваджувати механізми захисту внутрішнього ринку, але так, щоб не порушувати зобов’язань перед міжнародними партнерами.