У четвер, 3-го січня, рівно о 19 годині 43 хвилини у Теребовлянському районі, що поблизу обласного центру, раптом почали хитатись будинки. Працівники відділу сейсмічності Карпатського регіону Інституту геофізики НАН України, сейсмічної станції "Львів", як відомо, зареєстрували землетрус силою 4 бали за шкалою Ріхтера. На щастя, жертв і руйнувань стихія не спричинила – сила поштовхів була невеликою. Натомість у ці дні значно зросло занепокоєння жителів області – чи може землетрус повторитись? І, найголовніше, чи наступний його прихід не буде мати значно руйнівнішої сили? На неприємні паралелі наводить той факт, що січневий землетрус на Тернопільщині стався там, де його зовсім не чекали. І, мовляв, сейсмічна небезпека на Заході України є суттєво більшою, ніж вважалося досі.
Перший землетрус у селищі Микулинцях тривав усього 16 секунд. До речі, цей наслений пункт знаходиться всього за десять кілометрів від Тернополя. Тому його добре відчули й жителі обласного центру: хиталися меблі в помешканнях, а на верхніх поверхах гойдалися люстри. Через три дні локальний землетрус повторився. У Микулинці з’їхалося чимало комісій, але так ніхто й не зміг дати однозначної відповіді на запитання, яка природа періодичних підземних поштовхів.
… Жителі Микулинців кажуть, що відтоді майже щодня відчуваються незначні поштовхи. Наприклад, 14 січня о 7.20 будинки знову здригнулися. У деяких хатах старої забудови на стінах утворилися величезні тріщини. Згідно з даними, зібраними Микулинецькою селищною радою, в селищі зафіксовано 325 житлових будівель, що потребують ремонту. Та, здається, цей список ще не повний. Значних пошкоджень зазнали як приватні будинки, так і комунальні приміщення: дві лікарні, будівлі автотранспортного підприємства, дитячого садка, поліклініки. У лікарні пошкоджено терапевтичне відділення, лабораторію. Через великі тріщини було закрите пологове відділення: потрібно робити ремонт майже в усіх його приміщеннях. Ще помітніші наслідки землетрусу можна побачити в Микулинецькій обласній фізіотерапевтичній лікарні. Пам’ятка архітектури -костел Святої Трійці (XVІІІ ст.) зазнав значних пошкоджень у вигляді тріщин на склепіннях та замкових каменях.
Пацієнти лікарні згадують, що під час землетрусу було таке відчуття, наче будівля піднялась на кілька сантиметрів і різко опустилася на землю. Багато хто з них подумав, що то сталося внаслідок вибуху. Адже у палатах зі стін пообсипалась майже вся плитка, а панелі перекриття змістилися на кілька сантиметрів. Найбільше страждають літні люди. Про все, що сталося, вони розповідають крізь сльози.
Через брак достовірної інформації про причини загадкового явища з’явилося чимало чуток і версій. Дехто припускає, що підземні поштовхи у Микулинцях – це відлуння землетрусу в Афганістані, а деякі місцеві мешканці вбачають в усьому кару небесну. Дехто стверджує, що земля тряслася внаслідок результатів людської діяльності. Мовляв, десь на Теребовлянщині проводилися випробування зброї, або ж внаслідок відкачування води стався великий підземний обвал. Від незнання люди починають вигадувати різні небилиці. Кажуть, бачили вибух, вогонь і заграву над лісом.
…10 січня Микулинецький Будинок культури був переповнений. На позачергову сесію селищної ради прийшло чи не півсела. На порядку денному було одне питання: "Причина землетрусу та ліквідація його наслідків". Щоб хоч якось прояснити ситуацію, перед місцевими жителями виступив представник проектного інституту Петро Хміль. Він розповів, що ще в радянські часи були складені карти сейсмічних зон, згідно з якими в Україні сейсмічна зона простягається на Чернівецьку і Закарпатську області, Крим. Західна Україна ніколи не була сейсмічно активною. Те, що сталося третього січня в Микулинцях, є винятком, який вимагає наукового дослідження та обгрунтування. Згідно з проведеними обстеженнями деяких приміщень, які зазнали пошкоджень, можна зробити висновок, що територією області пройшов землетрус потужністю 2,5-3 бали. Нахиленість і спрямування тріщин свідчать про те, що епіцентр був таки у Микулинцях: відбувся вертикальний поштовх угору, який потім розійшовся. Силу землетрусу відчув навіть Тернопіль, де амплітуда коливань 9-поверхових будинків становила 5-6 см. Землетруси за своїм фізичним станом ніколи не бувають одиночними, незначні поштовхи можуть відчуватися ще півтора-два тижні. Землетрус з такою силою, як 3 січня, на думку вчених, не повториться.
Селищний голова Теодозій Ониськів своїм розпорядженням призначив комісії, які обстежать пошкоджені приміщення і складуть акти, де буде вказано ступінь пошкодження й суму завданих збитків. Серед обстежених на сьогодні приміщень аварійних не виявлено, проте є деякі, куди необхідно обмежити доступ людей. Господарі застрахованих помешкань отримають компенсацію. А щодо інших, то це питання наразі нез’ясоване. Під контроль влади взято надання допомоги й коштів соціально незахищеним категоріям населення. Окрім Микулинців, зазнало руйнувань і село Лучка, розташоване навпроти, з другого боку річки Серету. У Лучках пошкоджено 30 приватних будинків і школу.
Начальник управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Тернопільської облдержадміністрації Петро Кінзерський оприлюднив попередні результати експертів: "Підземні поштовхи мають не техногенне, а природне походження. Землетруси викликані зміщенням тектонічних плит, які перебувають у нестійкому положенні, а епіцентр зміщення розташований у Микулинцях". За його словами, управління уклало угоду з Інститутом геофізики ім.
С. І. Субботіна НАН України на виконання робіт з дослідження наслідків землетрусу та його афтершоків, визначення бальності сейсмічних проявів у населених пунктах та макросейсмічне обстеження будівель, які зазнали пошкоджень у радіусі до 30 км від епіцентру землетрусу, тощо.
Поміж тим тернопільські вчені з’ясували з літописів та інших джерел, що на території області, починаючи з давніх-давен, було зафіксовано 14 великих землетрусів:
29 березня 1000 р. Сильний руйнівний землетрус відчувався на території всієї Європи.
Квітень 1170 р. Сильний землетрус з епіцентром у Східних Карпатах, в Києві – 5-6 балів.
Ранок 3 травня 1230 р. Сильний землетрус, відчувався на території всієї Київської Русі, руйнувалися кам’яні церкви, 5-6 балів. 25 вересня 1517 р.
4-бальний землетрус, ймовірно обвального (внаслідок обвалів у підземних порожнинах) характеру, у Західній Україні, "на Русі і Поділлі відчувався удар вітрів у підземних ущелинах".
Лютий 1637 р. "Землетрус, який не часто спостерігається у руських землях, спричинив великий страх". У Львові – 4-5 балів. Після нього була дуже засушлива весна і лютували пожежі.
12 липня 1701 р. Землетрус з епіцентром у Румунії, в Західній Україні руйнувалися церкви, монастирі, замки та будинки, на Поділлі досягав 6 балів.
6 квітня 1790 р. Потужний землетрус у Центрально-східній Європі. Супроводжувався сильним підземним шумом. У Кам’янці-Подільському – 3-4 бали.
26 жовтня 1802 р. Руйнівний землетрус з епіцентром у Румунії. Відчувався навіть у Києві та Москві. У Дубно – 5-6 балів.
23 січня 1834 р. Землетрус силою 4-5 балів з епіцентром поблизу Тернополя.
23 січня 1838 р. Руйнівний землетрус з епіцентром у Румунії. У Тернополі, Збаражі, Заліщиках сила землетрусу, який тривав 2-3 хвилини, становила 5балів.
17 серпня 1875 р. Землетрус по всій Східній Галичині. Силою 4 бали.
20 січня 1903 р. 5-бальний землетрус у районі Заліщиків, якому передував сильний гуркіт.
6 жовтня 1908 р. Землетрус у Західній Україні, який відчувався у Києві та Херсоні. На Тернопіллі було два сильні поштовхи впродовж 10 секунд.
10 листопада 1940 р. Катастрофічний землетрус з епіцентром у Румунії, відчувався у Тернополі (5 балів), у Львові поштовхи реєстрували впродовжгодини.
Науковці Інституту геофізики НАН України вважають: аби контролювати цей район, ретельно його вивчати, у Тернопільській області потрібно спорудити хоча б чотири-п’ять сейсмічних станцій. На жаль, на це грошей немає. Як наслідок, не маючи сейсмостанцій, не можна точно визначити чи повторяться коливання землі і, якщо так, то коли. Говорити про причини землетрусів, а тим паче передбачати їх, без сейсмічних станцій неможливо.