Правобережна територія нашого міста стане об’єктом наукового дослідження для складання карти розломів земної кори, ґрунтових вод, гідромережної системи. Для цього проведуть аерокосмічну зйомку, матеріали якої вивчатимуть вчені і практики. Невдовзі відбудеться тендер, який визначить виконавців робіт. До слова, цього разу столична влада передбачила кошти на моніторинг і на нинішній, і на наступний роки. Раніше такі дослідження взагалі не фінансувалися з бюджету. Роботи здійснювалися за рахунок державного комунального підприємства “Плесо”.
Як розповів його директор Микола Щепець, для столичних науковців ця справа не нова. Аналогічне зондування й створення карти лівобережної частини Києва завершили торік. Тоді цю територію фотографували фахівці Центру аерокосмічних досліджень Інституту геології Національної академії наук України. А взагалі дистанційним дослідженням у нашому місті займаються з 1962 року, зауважив Микола Щепець. Щоправда, всі матеріали фотозондування нашого міста зберігалися не в Києві, а в Москві. Вченим Національної академії наук України, фахівцям Державного управління охорони навколишнього природного середовища та комунального підприємства “Плесо” довелося докласти чимало зусиль, щоб результати багаторічних досліджень “переїхали” до Києва.
Микола Щепець переконаний в тому, що дистанційний моніторинг потрібно проводити постійно. Тим паче в нашому місті з його специфічним рельєфом. До речі, науковці можуть не тільки застерігати забудовників від необачних рішень, а й спрогнозувати безпеку в післяаварійний період. Так було дев’ять років тому, коли на вулиці в результаті витікання води із пошкодженого трубопроводу виник зсув грунтів. Будинок вдалося врятувати, а після ліквідації аварії повернути до нього мешканців, які були тимчасово відселені. Проте це сталося лише після того, як науковці досконало вивчили ситуацію й підтвердили висновки своїми підписами. Таким чином заощаджено значні кошти, які довелося б використати на зведення нового будинку.
Останнім часом помітні намагання забудовувати Дніпровську набережну, хоча всім зрозуміло, що це призведе до навантаження підніжжя зсувонебезпечного схилу. Але для того, щоб передбачити розвиток ситуації, потрібно провести відповідні розрахунки (геофізичні, геологічні, гідрологічні). Без аерокосмічного об’єктиву ніяк не обійтися, наголошує Микола Щепець. За його словами, результати наукових досліджень “зсувних” територій повинні відігравати вирішальну роль під час інвестиційних конкурсів. Інакше самі забудовники потраплятимуть у пастку, як це сталося з проектом облаштування Совських ставків у Голосіївському районі. Річ у тім, що посередині цієї території протікає річка, вздовж якої прокладені інженерні комунікації. А якщо глибше зазирнути в історію, то саме тут було болото. На глибині 20—30 метрів залягають цілі пласти дрібнодисперсного торфу, який взагалі не “віддає” воду. Відкачати звідти це “добро” неможливо. А забивати палі в землю на 30—40 метрів, певно, ніхто не буде. А якби архітектори, містобудівники разом із посадовцями звертали увагу на висновки науковців, тоді б і рішення приймали зважені, переконаний Микола Щепець. На його думку, нова аерокосмічна зйомка дасть змогу детально “покласти” на карти і схеми проблемні ділянки. Йдеться про підтоплення, ерозію, зсуви грунтів. Загалом вся “піддослідна” правобережна територія (без лісів) становить близько 500 квадратних кілометрів. Микола Щепець сподівається, що експерти містобудування зважатимуть у першу чергу на результати досліджень, які проводять вчені, а вже потім голосуватимуть за той чи той проект забудови. Принаймні в усьому цивілізованому світі голос науковців завжди чутно.