.jpg)
Як шукають і добувають вуглеводні? Як компанії та уряд звітують за стандартом Ініціативи прозорості видобувних галузей? Як законодавство регулює охорону довкілля та надр під час промислової розробки родовищ нафти і газу?
Про це йшлося на семінарі для журналістів Полтавської області “ІПВГ. Проблеми місцевих громад, пов’язані з розвідкою та видобування вуглеводнів”.
Це перший семінар для медіа після низки круглих столів, зустрічей, обговорень з представниками місцевої влади та громад в 12 районах області, а також семінарів для викладачів полтавських навчальних закладів, які готують фахівців для видобувної галузі. У семінарі взяли участь журналісти із 19 ЗМІ Полтавщини, депутати та місцеві активісти, представники компанії “Укргазвидобування”.
Ганна Кіященко, голова Полтавської філії Суспільної служби України, під час виступу сказала : “Наша організація за підтримки Проекту Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та проекту ЗМФІ-ІІ проводить широку інформаційну кампанію про ІПВГ в Україні та навчання для представників місцевих громад, громадських активістів, студентів, викладачів, журналістів щодо застосування стандарту ІПВГ, вдосконалення бюджетного планування, використання отриманих доходів, та реалізації соціально важливих проектів. Наш проект спрямований також на аналіз проблем, пов’язаних з видобуванням нафти та газу на території Полтавської області, донесення цієї інформації до тих, хто приймає рішення на рівні держави, просування соціальної відповідальності видобувних компаній та реалізації відповідних проектів на територіях, де здійснюється видобуток корисних копалин”.
Світлана Мізіна, експерт з комунікацій ІПВГ в Україні, розповіла журналістам про впровадження ІПВГ у світі та в Україні. “Свій перший звіт за 2013 рік Україна підготувала в кінці 2015 року. Після його публікації були зроблені висновки та подальші кроки з впровадження ІПВГ в Україні. Оскільки не всі компанії та державні органи готові добровільно розкривати дані про обсяг видобутку та платежі до бюджету, наразі підготовлений законопроект “Про розкриття інформації у видобувних галузях”, – підкреслила експерт.
ІПВГ робить внесок у більш прозоре та ефективне управління природними ресурсами України з тим, аби захистити народний спадок, який уособлюють викопні багатства України; ця прозорість сприяє розвиткові демократії через більше залучення громадян до участі у справах загальнодержавного значення.
Як зазначила Світлана Мізіна, імплементація стандарту ІПВГ в Україні є ключовим інструментом підвищення прозорості платежів видобувних компаній до бюджету України та доходів уряду країни отриманих від діяльності галузі, що значною мірою сприятиме підвищенню громадського контролю за публічними фінансами та діяльністю підприємств видобувної галузі. Більш того, стандарт ІПВГ весь час удосконалюється. Тепер у річних звітах має описуватися вплив ІПВГ на управління природними ресурсами, хто такі кінцеві бенефіціарні (реальні) власники, та багато іншого.
“Міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик ініціював прийняття рішення про підготовку в 2016 році звіту ІПВГ відразу за два роки – 2014 і 2015. Зараз незалежна аудиторська компанія вже проводить роботу по збору даних, щоб опублікувати звіт до кінця цього року”, – підкреслила вона.
В’ячеслав Чаус, директор з корпоративних та загальних питань “Укргазвидобування”, зосередив увагу присутніх на співпраці компанії з громадами, соціальну відповідальність, цільове використання грошей, що виділяються на розвиток інфраструктури Полтавщини. Він зазначив, що компанія зацікавлена проводити свою діяльність прозоро на всіх напрямках діяльності та співпрацювати активно з місцевими органами влади та громадами, роз’яснювати та висвітлювати свою діяльність, проводити обговорення та мати конструктивний діалог.
Під час семінару Антон Токарєв, начальник управління стратегії та розвитку “Укргазвидобування” розповів про угоди про розподіл продукції (УРП), геологічні ризики, інвестиції та економічну доцільність. Як повідомив він, компанія дійсно розглядає УРП та інші механізми залучення сторонніх інвестицій (наприклад, PEC- production enhancement contracts). Але аналіз показує, що УРП економічно доцільні тільки для виснажених родовищ або для родовищ на ранній стадії розробки (greenfield), які є менш пріоритетними з точки зору стратегії “Укргазвидобування”.
“Представники міністерства неодноразово заявляли про бажання вивести на УРП основні великі родовища, наприклад Шебелинське, Тимофіївське, Яблунівське, Котелевське тощо, сумарний видобуток яких перевищує 50% видобутку “Укргазвидобування”. Оскільки газ із цих родовищ, як і весь газ нашого виробництва, іде для потреб населення, намагання вивести ці родовища з “Укргазвидобування” дуже нагадують сумнозвісні корупційні схеми договорів про спільну діяльність (ДСД), які виводили газ для потреб населення на комерційні структури.
За часи розробки та експлуатації цих основних родовищ держава в особі “Укргазвидобування” вклала мільярди гривень в розвідку, пошук, розробку та експлуатацію. Намагання вивести ці родовища в УРП зараз виглядають як намагання отримати ресурс державних надр, без інвестицій в базову розвідку та розробку, так само, як виводилися свердловини в схеми СД.
Після приведення ціни на газ до ринкового рівня, виведення великих основних родовищ в УРП втрачає економічний сенс. “Укргазвидобування” отримає від подальшої експлуатації основних великих родовищ таку саму ціну, як отримали би оператори УРП”, – зазначив Антон Токарєв.
Стратегія компанії до 2020 року має детальний план подальшої розробки і експлуатації великих основних родовищ (як і інших активів), що передбачає буріння свердловин, активну інтенсифікацію, будівництво та модернізацію компресорних станцій тощо.
Він повідомив учасникам семінару, що саме сплата ренти за видобуток газу є основним ресурсом для забезпечення системи субсидій для населення. Тільки в 2016 році “Укргазвидобування” сплатить 36 млрд. грн. податків та зборів, з них 24 млрд. грн. ренти. На переконання Токарєва, держава отримає більше податків та зборів від експлуатації “Укргазвидобуванням” основних родовищ. Виведення основних родовищ в УРП означає зменшення надходжень бюджету від ренти на газ та підриває ресурсну базу для функціонування системи субсидій для населення.
Антон Токарєв також заявив, що “Укргазвидобування” розуміє та поділяє бажання місцевих органів влади отримувати пряму вигоду від збільшення видобутку газу, але вважає, що ці інтереси повинні бути враховані іншими механізмами, а не через укладання юридично складних та довготривалих УРП. За його словами, компанія підтримує на всіх рівнях прийняття законоопроекту № 3038 про розподіл 5% ренти від видобутку газу для місцевих громад, уклала та виконує соціальні угоди про фінансування соціальних проектів з областями найбільшого видобутку, розробляє програму Корпоративної соціальної відповідальності і прямого фінансування соціальних проектів громад.
Юрій Филенко, експерт Полтавської філії Суспільної служби України, розповів про світовий досвід управління доходами видобувної галузі. “У багатьох державах створені суверенні фонди добробуту (sovereign wealth fund), сукупні активи яких на даний час уже перевищують 7 трлн. дол., що майже дорівнює третині ВВП США. Головними завданнями таких інституцій є підтримка стабільності національної економіки, запобігання негативним проявам кон’юнктури ринку та акумулювання коштів для наступних поколінь. Як показує досвід вищеназваних країн, більшою чи меншою мірою такі фонди виконують ці функції, гарантуючи додаткові стимули розвитку національним економікам і більшу соціальну захищеність населення на даний час та у майбутньому. Але за умови, якщо парламенти і уряди країн жорстко обмежені в своєму втручанні у діяльність фондів”, – сказав експерт.
Він зазначив, що серед особливостей створення і функціонування зазначених фондів є відмінності в різних країнах, однак існують загальні принципи, затверджені у 2008 р. Міжнародною робочою групою з суверенних фондів добробуту. Саме їх назвали “принципами Сантьяго” і вони спираються на основоположні цілі:
– Прозора і стабільна структура управління, яка передбачає належні операційний контроль, управління ризиками та підзвітність;
– Дотримання всіх чинних нормативних вимог, зокрема щодо розкриття інформації, в тих країнах, де фонди здійснюють інвестиції;
– Гарантування, що фонди інвестують з урахуванням економічного і фінансового ризику, а також міркувань прибутковості;
– Сприяння підтримці стабільності глобальної фінансової системи і вільного потоку капіталу та інвестицій.
“В Україні теж варто створити подібний фонд, але лише тоді, коли ми навчимося контролювати витрати з державного бюджету і будемо впевнені в тому, що цей фонд не буде управлятися в “ручному режимі”, – сказав Ю. Филенко. З його словами, потрібні чіткі правила нарахування та зняття коштів, законодавче обмеження інвестиційних ризиків, інтеграція з Державним бюджетом, широке звітування та незалежний аудиту.
Юрій Нагорняк, заступник виконавчого директора з видобутку “Укргазвидобування”, розповів про життєвий цикл нафтогазового родовища, яким чином відбувається процес пошуку, розробки та видобутку вуглеводнів.
Людмила Бордак, головний геолог ДП “Український геологічний науково-виробничий центр” “Укрнаукагеоцентр” зосередилася у своєму виступі на охороні навколишнього природного середовища та надр під час промислової розробки родовищ нафти і газу. Воно розповіла, як відбувається моніторинг об’єктів надрокористування, зокрема буріння спостережних свердловин та відбір проб для визначення стану водоносних горизонтів.
Захід організовано в рамках проекту “Зміцнення місцевої фінансової ініціативи (ЗМФІ-ІІ) впровадження” у частині надання допомоги в реалізації компоненту “Ініціатива прозорості видобувних галузей в Україні”, який фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).