6 листопада 2012 року відбулося засідання Науково-редакційної ради Держгеонадр України (далі – НРР), на якому було розглянуто звіт про геологічне довивчення масштабу 1:200 000 території аркуша М-36-ХХ (Корсунь-Шевченківський) «Геологічна будова та корисні копалини Канівського Придніпров’я» Центральноукраїнської серії аркушів. Роботу виконано в ДГП «Українська геологічна компанія» (раніше – ПДРГП «Північгеологія»).
Відповідальний виконавець – М.М. Циба.
На засіданні були присутні члени НРР та запрошені: Безвинний В.П., Бондаренко М.М., Веліканов В.Я., Виноградов Г.Г., Войновський А.С., Возгрін Б.Д., Веклич Ю.М., Гейченко М.В., Зосимович В.Ю., Клочков В.М., Клочков С.В., Костенко М.М., Кухар В.В., Лютий Г.Г., Нікіташ О.П., Саніна І.В., Приходько В.Л., Шевченко О.М., Шутенко Л.М., Циба М.М., Дерій М.М., Думенюк В.Г., Флоре Н.В., Нікіташ Л.П., Теодорович О.О., Скобельська А.К., Санкіна Г.А.
Геологічне довивчення масштабу 1:200 000 території аркуша М-36-ХХ (Корсунь-Шевченківський) на площі 5352 кв. км проведене згідно з геологічним завданням, затвердженим Держгеолслужбою, з метою уточнення геологічної будови та історії геологічного розвитку району, оцінки перспектив території на різні види корисних копалин, створення комплекту карт, як основи для підготовки до видання Держгеолкарти-200.
Для вирішення поставлених задач виконаний комплекс робіт, що включав збір, аналіз та систематизацію матеріалів попередніх робіт, маршрутні геологічні дослідження (2676 пог. км), спеціалізовані дослідження з вивчення опорних стратиграфічних розрізів, буріння свердловин глибинної геохімії (3035,3 пог. м), буріння картувальних свердловин (2781,3 пог. м), геофізичні роботи, в т.ч. площову гравірозвідку по мережі 500 х 250м (505 кв.км), профільну гравіметричну зйомку (39,85 пог. км), профільну магнітометричну зйомку (39,85 пог км), електророзвідку методом ПС-СГ (36,75 пог. км), геофізичні дослідження в свердловинах, випробування та лабораторні дослідження, камеральну обробку матеріалів.
Результати науково-дослідної роботи «Палеонтолого-стратиграфічні дослідження палеоген-неогенових відкладів території аркуша М-36-ХХ (Корсунь-Шевченківський) з метою їх розчленування, датування та кореляції», (наукове супроводження регіональних досліджень території, передбачене проектом «Держгеолкарта-200») доповнили й уточнили палеонтологічну характеристику стратонів, що виділяються на території аркуша, суттєво підвищили обґрунтованість біостратиграфічних висновків, а в деяких випадках внесли корективи у стратиграфічне положення окремих товщ.
Основні результати виконаних досліджень зводяться до наступного:
– виконано стратиграфо-генетичне розчленування четвертинних відкладів, уточнено геоморфологічне районування території і будову терасових комплексів рік Дніпро, Рось, Росава, Вільшанка, Супій;
– виконано літолого-стратиграфічне розчленування порід осадового чохла, у відповідності з діючими стратиграфічними схемами та легендою Центральноукраїнської серії, узгоджені питання кореляції осадових утворень території з аркушами Дніпровсько-Донецької серії, палеонтологічно обґрунтовано розвиток в північній та північно-східній частинах аркуша верхньопалеоценових відкладів, виділених у складі мерлинської світи, досліджені комплекси органікостінного мікро фітопланктону канівської серії нижнього еоцену і різнофаціальні відклади бучацького горизонту середнього еоцену;
– систематизовано та узагальнено матеріали, що стосуються будови та віку формування Канівських і Мошногірських дислокацій, прийнята гляціально-тектонічна модель їх формування, побудовано геологічну карту району Канівських дислокацій масштабу 1:50 000;
– уточнено тектонічну будову території, зокрема межу Росинсько-Тікицького та Інгульського мегаблоків УЩ, якою є глибинна Первомайсько-Трахтемирівська зона розломів, обґрунтовано стратиграфічну належність супракрустальних утворень Ядлово-Трахтемирівської зони;
– систематизовано та узагальнено матеріали, що характеризують сучасний стан мінерально-сировинної бази району, основу якої складають родовища торфу і будівельних матеріалів, а перспективи її нарощування пов’язані з проявами фосфатно-титанових руд, рідкісних і рідкісноземельних металів та титан-цирконієвих руд;
– уточнені умови формування, площі поширення та хімічний склад основних водоносних горизонтів;
– дана оцінка екологічного стану геологічного середовища;
– обстежені геологічні пам’ятки території.
За результатами виконаних робіт складено звіт, у відповідності з вимогами Інструкції та інших керівних документів, з комплектом графічних матеріалів, рисунків, які доповнюють інформацію, викладену в ньому, і відрізняються якісним оформленням.
Рецензували звіт А.С. Войновський (геологічна частина), Л.П Нікіташ (геофізична частина) і В.В. Кухар (гідрогеологія). У рецензіях відмічені як позитивні сторони звіту, так і його недоліки. Автори внесли у звітні матеріали виправлення по зауваженнях рецензентів і членів НТР підприємства (крім дискусійних питань).
Науково-редакційна рада постановила затвердити з оцінкою «відмінно» звіт про геологічне довивчення масштабу 1:200 000 території аркуша М-36-ХХ (Корсунь-Шевченківський) «Геологічна будова та корисні копалини Канівського Придніпров’я» Центральноукраїнської серії аркушів, підготувати до видання «Схематичну геологічну карту Канівських дислокацій масштабу 1:50 000» та затвердити такий склад комплекту Держгеолкарти-200:
Геологічна карта і карта корисних копалин дочетвертинних утворень.
Геологічна карта і карта корисних копалин четвертинних відкладів.
Геологічна карта і карта корисних копалин кристалічного фундаменту.
Гідрогеологічна карта (зведена).
Гідрогеологічна карта основних водоносних горизонтів.
Редакторами комплекту Держгеолкарти-200 аркуша М-36-ХХ (Корсунь-Шевченківський) затвердили А.С. Войновського (Геологічної карти і карти корисних копалин кристалічного фундаменту), В.Ю. Зосимовича (Геологічних карт і карт корисних копалин дочетвертинних утворень та четвертинних відкладів, І.В. Саніну (Гідрогеологічної карти (зведеної) і Гідрогеологічної карти основних водоносних горизонтів).