Карпати ростуть і капостять горянам
З різким зниженням температури повітря зсувні процеси на Буковецькому перевалі, який з’єднує Косівський та Верховинський райони Івано-Франківщини, загальмувалися. Відносним затишшям користуються фахівці з надзвичайних ситуацій, аби з’ясувати причини, що призвели до НП у присілку Верхній Варятин, де під загрозою руйнації, як уже повідомляла "УМ", опинилося десять обійсть, і виробити рекомендації щодо протистояння стихії. Проте до роботи комісії владні мужі чомусь не запросили івано-франківських учених, котрі не тільки знають причини цього небезпечного явища, а й точно визначили зсувонебезпечні місця у Верховинському районі. Про це "УМ" розповідає директор НДІ екологічної безпеки та природних ресурсів Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, професор Олег Адаменко.
"Я думаю, усім відомо про те, – говорить Олег Максимович, – що Карпати ростуть. Гірські хребти оточені шлейфами, в яких накопичено багато пухкого матеріалу – глини, суглинків тощо. Їхня товщина сягає близько 10-20 метрів. Тому на крутих схилах гір відбуваються зсуви, спричинені господарською діяльністю людини – штучними підрізками, коли прокладаються дороги чи трубопроводи, або перезволоженням грунтів. У буковецькому випадку вплинуло щось інше, найімовірніше, відбувся невеликий сейсмічний поштовх – землетрус, можливо, силою близько одного бала, що спровокувало сповзання великої маси землі.
Зсуви та інші небезпечні так звані екзогенні динамічні процеси досить скрупульозно вивчені українськими фахівцями, зокрема науковцями Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. У нас є ціла група вчених, які займаються цими проблемами вже понад 20 років. Ми детально описали методику зсувів. І не тільки в Карпатських горах, але й на Кавказі та Памірі.
На жаль, наших учених до комісіїї не залучили. Коли я почув про це явище, то без усілякого запрошення поїхав на Буковецький перевал разом з кандидатом наук, доцентом Миколою Приходьком. Ми півдня обстежували схил і маємо власну думку про причини зсуву і про те, що з ними треба робити. Цей зсув, до речі, нами прогнозований, відбувся на місці древнього зсуву, який активізувався, напевне, через незначний сейсмічний поштовх.
Взагалі ж на території Верховинського району цього року ми зафіксували 172 зсувонебезпечні ділянки і зобразили їх на прогностичній карті, попереджаючи про можливі зсуви. Якби до нас звернувся хтось із рай- чи облдержадміністрації, то ми б з дозволу керівництва проекту ТаСІС, на чиє замовлення проводили дослідження, передали б копії цих карт. Думаю, що людей, котрі, не знаючи, побудували хати і живуть на місцях імовірних зсувів, потрібно про це попередити, аби вони могли застрахувати майно і мати компенсацію від стихійних неприємностей.
Говорити про локалізацію чи стабілізацію буковецького зсуву немає ніякого сенсу, оскільки сповзає дуже велика маса грунту – близько одного мільйона кубометрів. Пам’ятаємо, що в 1969 році відбувся зсув такого типу в селі Верхній Ясенів Верховинського району, коли на правому березі Чорного Черемоша сповзла частина гори об’ємом 40 мільйонів кубометрів, тобто в 40 разів більше, ніж тепер. Там були пробурені свердловини, які показали, що товщина цієї маси – 40-50 метрів, тобто затримати рухому стихію, поставивши перед нею бар’єри у вигляді бетонних стовпів, – марна трата грошей, бо вони поламаються, як сірники під гусеницями танка. Вочевидь, виділені з резервних фондів гроші доцільніше віддати постраждалим людям, аби вони збудували житло в безпечнішому місці. А після того, як зсув сам стабілізується, його можна використовувати як пасовище.
Щоб дуже точно вказати, яка саме частина Буковецького перевалу небезпечна, треба провести недорогі вимірювання природного електромагнітного поля землі. Є прилади, які надзвичайно точно визначають напругу в земній корі, де можливі такі стихійні явища".
Ще задовго до оприлюднення обережних версій працівників управлінь з надзвичайних ситуацій та висновків учених щодо причин буковецького зсуву свою гіпотезу, як з’ясувалося, дуже близьку до наукової, висунули відвідувачі тамтешнього бару. За три доби до надзвичайних подій вони без жодного геофізичного приладу зафіксували дзенькання пляшок на барній стійці і "нутром" відчули, що це – легкий землетрус, котрий згодом спричинив сповзання земляної маси у присілку Верхній Варятин.